Скоро наступит самый ожидаемый праздник для многих верующих во всем мире – Рождество Христово. Почти все украинцы отмечают рождественские праздники, а вот главным их атрибутом испокон веков была и есть кутья.

Кутья по классическому рецепту должна быть приготовлена ​​из зерен пшеницы, мака, меда и орехов. Впрочем, встречаются хозяйки и хозяева, которые нередко готовят блюдо из перловки, риса, пшена и даже шариков из теста или маленьких булочек, которые называют бобальками.

В разных регионах Украины приготовления кутьи отличается, но практически каждая семья считает, что их кутья, если не самая правильная, то уж точно самая вкусная.


Кутья по-киевски на минеральной воде

Киевская кутья
Хозяйки столицы еще с вечера замачивают кутью, а уже утром отваривают ее на небольшом огне. Также добавляют по 100 г тертого мака и промытого изюма. Однако они редко украшают блюдо медом и орехами. Взамен по киевскому рецепту кутью следует размешивать именно минеральной водой.

Ранее в этом регионе готовили голый борщ, основой для которого служили белые грибы, разведенные капустной закваской. Еще одним уникальным блюдом на Полесье есть бурда – ее готовят из растертого и затем несколько обжаренного конопляного семени, потом туда добавляют чернику и груши-дички, которые считаются символом фруктов.

РЕГІОНАЛЬНІ ЦЕНТРИ УКРАЇНИ:
Коротка історія у світлі назв,
яку орієнтовано на потреби сьогодення


Перелік регіонів визначається відповідно до статті 133 Конституції України. Міста в межах матеріалу розташовані за, так би мовити, писемним віком – датою першої зафіксованої згадки.



Київ
Наш незрівнянний Київ подібний громовержцю Зевсу по відношенню до Афіни-Паллади в тому сенсі, що є водночас і матір’ю і батьком: «матір’ю», як відомо, «містам руським», а, так би мовити, «батьком» – регіональним адміністративним центрам України. Адже вітчизняні історики наголошують, що початки адміністративно-територіальної організації на українських теренах можна вбачати в поділі території Давньоруської держави на землі-князівства, серед яких була й Київська земля. Вона на відміну від інших, як зазначає провідний український фахівець академік НАНУ П.П.Толочко, будучи первісним ядром Русі, не перетворилася на спадкову вотчину окремої князівської сім’ї, а впродовж XII–XIII століть вважалася власністю великокнязівського столу і навіть загальнодинастичною спадщиною всього давньоруського князівського роду.

Подібно до цього й тепер Київ є не лише столицею України, містом зі спеціальним статусом, який визначається законом, але й адміністративним центром Київської області. Щоправда, до складу останньої місто не входить, утворюючи окремий, самостійний адміністративний регіон. Згідно зі статтею в ЕІУ, археологічні та писемні джерела дають історикам підстави стверджувати, що початок безперервного розвитку давнього Києва припадає на кінець V – першу половину VI століття. Стаття в БЭС додатково сповіщає, що в руських літописах місто відоме з 860 року. З того часу його назва не змінювалася.