Колоновидні культури: особливості, вирощування, догляд
Садівництво

Колоновидні дерева набагато нижчі звичайних сортів, крону мають подовжену і відрізняються відсутністю бокових пагонів. При погляді на них складається враження, що дерева складаються з одного стовбура, густо покритого листям. Завдяки цьому культури і дістали свою назву.

Такої дивовижної форми деревам надала сама природа, тому вони практично не потребують формувального обрізання.Виняток становлять тільки перші роки життя культур, коли легке обрізання все ж потрібне.

Середня тривалість життя колоновидних культур - близько п'ятнадцяти-шістнадцяти років. Після цього періоду основна частина кольчаток засихає, і дерево перестає приносити врожай. Продовжити термін плодоносіння допомагає охолоджуюче обрізання.
Трохи історії

З'явилися подібні дерева-колони абсолютно випадково. У шістдесяті роки минулого століття селекціонер з Америки виявив у своєму саду на яблуні сорту Макінтош гілку, яка виросла вертикально, була набагато товща за своїх сусідок і, найголовніше, була обвішана великою кількістю плодів. Хазяїн саду захотів закріпити і розмножити таке вдале поєднання якостей гілки, і через декілька років світ побачив плоди перших колоновидних дерев. Перший сорт колоновидної яблуні був названий Ватажок.

Пізніше, коли селекціонери оцінили переваги яблуні-колони, були виведені аналогічні сорти слив, груш і персиків.
Плюси і мінуси колоновидних сортів

Переваги:
безумовно, основною перевагою цих дерев виступає їх компактність. Завдяки такій особливості, дереву буде комфортно навіть на невеликій ділянці. При формуванні цілого саду з подібних дерев слід дотримуватися інтервалу всього в 40-50 см. Урожай з однакової по площі території буде більшим саме з саду колоновидних культур;
на невеликій ділянці можна посадити декілька різних культур;
компактні розміри дерев сприяють полегшенню обрізання і збору урожаю;
плодоносити колоновидні культури починають раніше традиційних.

Недоліки:
досить недовгий термін життя;
вимогливість до підгодівель;
виснаження ґрунту. Подібні дерева активно використовують поживні речовини ґрунту.
Особливості посадки і догляду

Час посадки дуже залежить від сорту рослини. Одні дерева краще приживаються восени, а інші краще висаджувати навесні.

Під час придбання ретельно огляньте саджанці, на них не повинно бути листочків, щоб уникнути втрати вологи, а пагони мають бути дозрілими. Якщо Ви не плануєте висаджувати деревце відразу після його купівлі, то кореневу систему краще обернути вологопроникною тканиною і не допускати її пересихання. Місце для зберігання слід вибрати темне і прохолодне. Для кращого збереження саджанця, і якщо дозволяють погодні умови, його можна прикопати.

Для посадки колоновидних культур краще вибирати низовинні ділянки, оскільки дерева дуже чутливі до нестачі вологи.

Висаджувати дерева-колони треба за схемою 40-50см х 1м. При такій густині посадки на сотку землі можна висадити до двохсот дерев.


При розбитті саду не обов'язково викопувати кожну лунку окремо, досить прорити загальну траншею глибиною близько сорока сантиметрів і стільки ж завширшки. Для того, щоб вона була рівною, можна скористатися натягнутою мотузкою.

Після посадки ґрунт навколо дерева необхідно ущільнити, щоб в ньому не залишалося порожнин в районі кореневої системи.

Кожен саджанець треба полити двома літрами теплої води. В майбутньому необхідно робити полив у міру висихання ґрунту. Проте не слід надто старатися, оскільки корені починають загнивати, а недозрілі плоди – обсипатися. Якщо загинула верхівкова брунька, то усі пагони необхідно обрізати, залишивши тільки той, який краще всього підтримує вертикальне положення культури.

Найбільш інтенсивний полив колоновидним культурам слід забезпечити в перші роки життя, особливо це стосується періоду відсутності дощів.

На зимовий час дерева краще вкрити поліетиленовою плівкою. Особливо ретельно слід обернути нижні частини ствола, щоб захистити їх від обмерзання і загибелі брунечки, яка допомагає зберегти культурі характерну форму.
Підгодівля

Кожен саджанець вимагає триразової, а іноді й чотирикратної підгодівлі.
першу підгодівлю проводять в десятих числах травня;
повторну – за два тижні після першої;
останню – через ще два тижні.

Види підгодівель

У відрі води змішується столова ложка нітроамофоски або аміачної селітри і лопата гною або перегною. Норма поливу – близько двох літрів під кожен саджанець.

Родючість ґрунту допоможуть підвищити:
калій – шістдесят грамів на саджанець;
суперфосфат – сімдесят грамів на дерево;
компост – 15 кг на метр квадратний.

Якщо ґрунт занадто кислий для культури, в неї можна внести близько 100 г доломітового борошна на квадратний метр.

Не нехтуйте загальнопоширеним добривом ґрунту :
навесні слід внести азотні добрива;
в середині вегетаційного періоду – NPK-комплекс;
з липня-серпня азотні підгодівлі повністю відміняють і переходять на калійні добрива;
щорічні осінні підгодівлі повинні включати суміш з півтонни гною і десяти кілограмів сечовини на кожну сотку. Такі об'єми обумовлені густиною посадки дерев і їх інтенсивним плодоносінням.

Обов'язково виривайте бур'яни, особливо в районі пристовбурового круга, оскільки вони відтягують на себе поживні речовини і сильно послабляють культуру. Прополку слід проводити вручну, оскільки при перекопуванні можна пошкодити кореневу систему дерева. У міжряддях траву досить косити.
Боротьба з шкідниками і хворобами
Обов'язково треба захищати плодовий сад від шкідників і хвороб.
Проти квіткоїда добре себе зарекомендував Фуфанон, півтора грами якого розводяться в літрі води;
Проти плодожерки ефективний Децис та той же Фуфанон. Цими препаратами обробляють дерева 3-6 разів в сезон;
Від парші допоможе СКОР або Рубіган, для розчину знадобиться два і чотири грами препаратів на літр води відповідно. Обробляти насадження слід до трьох разів в сезон.

В цілому, слід зазначити, що колоновидний сад є прекрасною альтернативою традиційному, де Вам не доведеться жертвувати кількістю урожаю заради економії місця.