Ахенский собор не так велик как Миланский кафедральный собор (Milan Cathedral) или Кельнский собор (Cologne Cathedral), но, тем не менее, он считается памятником огромной исторической, архитектурной и религиозной ценности не только для Германии и даже Европы (Europe), но и всего мира.

Величественный Ахенский собор, расположенный в одноименном городе на границе Германии, Бельгии и Нидерландов, - символ единоличной императорской власти.

ВАВИЛОНСКАЯ БАШНЯ И ЯЗЫКИ ПОТОМКОВ НОЯ

Один из самых интересных эпизодов в Книге Бытия -строительство Вавилонской башни. В Библии (Бытие 11:1-9) сказано, что в те времена все люди говорили на одном языке. И вот они собрались вместе и решили построить огромное здание - Вавилонскую башню. Богу, однако, неугоден был этот план, и он рассеял людей по земле и смешал их язык. Это рассеяние привело к образованию различных народов и положило начало различным языкам в древнем мире.

В этом эпизоде не сказано, какие именно народы и языки возникли в результате рассеяния. Эти детали даются в четвертой главе Книги Бытия, посвященной генеалогии троих сыновей Ноя: Сим, Хам и Яфет. О каждом говорится, что он стал основателем десяти наций,¹ и для каждого дается список этих наций. Особый интерес для нас представляет тот факт, что рассеяние потомков Ноя привело не просто к образованию разных народов, но и дало толчок развитию различных языков, как ясно говорится в Книге Бытия:

От сих [потомков Яфета]... каждый по языку своему (10:5)
Это сыны Хамовы... по языкам их (10:20)
Это сыновья Симовы... по языкам их (10:31)

Среди ученых нет единого мнения относительно географического размещения различных языков эпохи Ноя, но эти разногласия для нас сейчас несущественны. Hammond Atlas of the Bible и Carta's Atlas of the Bible дают весьма сходную картину расположения этих языков.

Заключна заява Заступника Міністра закордонних справ Олени Зеркаль на слуханнях у Міжнародному Суді ООН про застосування запобіжних заходів у справі Україна проти РФ (Гаага, 8 березня 2017 р.)

Вчора, 14:21
 

Пане Президенте, шановні члени поважного Суду, я маю честь оголосити заключні заяви та висновки клопотання  України про застосування тимчасових заходів.

У ході цих слухань Україна вичерпно продемонструвала, що поточна ситуація в нашій державі залишається  хиткою та вимагає невідкладних правових заходів та втручання цього Суду щодо захисту Українського народу. Україна перебуває сьогодні перед цим поважним Судом, сподіваючись на вжиття заходів захисту для того, щоби зупинити триваюче фінансування тероризму та культурне знищення, що здійснюється Російською Федерацією.

Підтримка Російською Федерацією незаконних  збройних формувань на Сході Україні та незаконна окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вже призвела до непоправної шкоди для Українського народу, включаючи тисячі жертв серед цивільного населення та майже два мільйони внутрішньо переміщених осіб.

Ці несправедливі страждання, від яких потерпає народ України, вимагають притягнення до відповідальності згідно з міжнародним правом, але це питання буде предметом окремого розгляду.

Пане Президенте, шановні члени Суду, моя країна стоїть сьогодні перед цим Судом вимагає його негайної допомоги не з метою вирішення численних позовних вимог України до Російської Федерації у зв’язку з зухвалими порушеннями міжнародного права, але для того, щоб запровадити негайні заходи захисту для тисяч, якщо не мільйонів невинних людей та надати вкрай необхідний захист для всіх громадян України на Сході  України та в Криму.

Цивільне населення України, зокрема на Сході України та в Криму, є надзвичайно вразливим та потребує негайного захисту цим Судом.

Ситуація на Сході України залишається нестабільною та такою, що постійно змінюється. Конфлікт в регіоні триває вже більше трьох років, протягом яких мали місце численні акти тероризму проти цивільних осіб. За відсутності необхідних запобіжних заходів існує ризик, що цивільне населення і надалі потерпатиме від насильства терористів.

В Криму  триваюча політика культурного знищення та дискримінації, яка впроваджується Російською Федерацією, залишається такою ж безжалісною. Кримські татари та етнічні українці продовжують зазнавати порушень прав та обмежень. За відсутності необхідних запобіжних заходів існує ризик, що ці вразливі групи і надалі потерпатимуть від актів дискримінації, а також що російська політика знищення їхньої культурної ідентичності досягне своєї мети.

У зв’язку з реальною та невідворотною загрозою для громадян України, Україна звертається до цього Суду надати допомогу у формі запровадження запобіжних заходів, захистити права України та її громадян.

Що стосується Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, Україна просить суд застосувати такі тимчасові заходи:

a)     Російська Федерація має утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити стан розгляду або продовжити терміни розгляду суперечки (в Міжнародному Суді ООН) в рамках Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, або ускладнити винесення рішення в рамках даної суперечки.

b)    Російська Федерація має здійснювати належний контроль над своїми кордонами, щоб запобігти подальшому фінансуванню тероризму, в тому числі – постачання зброї з території РФ на територію України.

c)     Російська Федерація має зупиняти і запобігати здійсненню всіх грошових переказів з території РФ, а також постачання зброї, транспортних засобів, обладнання, здійснення навчання груп, які беруть участь у терористичних актах проти мирного населення в Україні, або тих, про яких РФ відомо, що вони можуть брати участь у терористичних актах в майбутньому, включаючи, але не обмежуючись "ДНР", "ЛНР", групою "Харківські партизани" і пов'язаними з ними групами та особами.

d)    Російська Федерація має вжити всі залежні від неї заходи, щоб будь-які групи, що діють в Україні і раніше отримали з території РФ грошові кошти, зброю, транспортні засоби, обладнання та навчання, надалі утримувалися від виконання терористичних актів проти мирного населення в Україні".

Щодо Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Україна просить суд вжити тимчасові заходи, зобов’язавши Російську Федерацію:

a)      утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити або продовжити суперечку щодо порушення цієї Конвенції або зробити справу складнішою для вирішення;

b)    утримуватися від будь-яких проявів расової дискримінації проти осіб, груп або установ на території, яка перебуває під контролем РФ, включаючи Кримський півострів;

c)     припинити дії і утримуватися від подальшої боротьби проти кримськотатарського народу у політичній і культурній сферах, в тому числі призупинити дію указу про заборону Меджлісу кримськотатарського народу і відмовитися від виконання цього указу і аналогічних заходів на час розгляду даної справи.

d)    застосувати всі необхідні заходи, щоб зупинити зникнення кримських татар, та негайно розслідувати ті зникнення, які вже відбулися;

e)     припинити і утримуватися від подальшої боротьби проти етнічних українців в Криму в сфері політики і культури, включаючи призупинення обмежень на освіту українською мовою, поважати право на освіту українською мовою, доки ця справа перебуває на розгляді".

Пане Президенте, члени поважного Суду, від імені Уряду та громадян України, я дякую Вам за увагу до цього термінового питання.

Автор фото: Kysia Hekster, журналістка голландського мовника NOS

 

Процес "Україна проти Росії", слухання з якого розпочалися в понеділок в Міжнародному Суді ООН, продовжує ламати стереотипи. Мабуть, жодна інша зовнішньополітична подія досі не була здатна чотири дні поспіль утримувати увагу читачів та глядачів. І це не дивно, адже йдеться про перше відкрите слухання у міжнародному суді у справі проти російського агресора.

Та міжнародне право – річ складна, тому за ці чотири дні прозвучало також чимало запитань і до МЗС, і загалом щодо процесу в Гаазі.

– Чому Україна не оскаржує агресію РФ і анексію Криму? Чому йдеться лише про "тероризм" та "расову дискримінацію"? Це запитання лунає чи не найчастіше, часом навіть констатується як "зрада", мовляв, Київ свідомо не обрав вигіднішу стратегію.

– То кого ми визнаємо терористами – саму Росію чи ДНР/ЛНР? І чи не "купиться" суд на фейки з Москви, де терористами називають українських військових?

– Які підсумки слухань цього тижня? Хто лишився переможцем – Україна чи Росія?

– Чого, зрештою, хоче Київ? На що ми розраховуємо?

Многолетняя подготовка оккупации Россией украинского Крыма в 2014 г. сопровождалась информационной обработкой, во время которой в сознание как российских, так и украинских граждан вбрасывались многочисленные мифы.

Разного характера, они, однако, большей частью призваны создать впечатление о бессмысленном и эмоциональном решении Н. Хрущева в 1954 г. "подарить" Крым УССР. Но насколько эмоциональным было это решение?

ЧАСЫ СУДНОГО ДНЯ.

Часы стали узнаваемым символом. Со временем за переводом стрелок начали следить журналисты, и это событие превратилось в новость для всего мира.

Стрелки зловещих «Часов Судного дня» были зафиксированы на отметке без 5 минут полночь на протяжении трёх последних лет. Но сегодня они могут сдвинуться с места.

Эти часы являются визуальной метафорой, созданной почти 70 лет назад чикагским журналом «The Bulletin of the Atomic Scientists». Каждый год совет директоров журнала принимает решение об уровне угрозы самоуничтожения человеческой цивилизации – уделяя особое внимание ядерному оружию и изменениям климата – и выставляет время на Часах, которое указывает, насколько человечество близко к своей гибели. Чем ближе стрелки к полуночи – тем ближе человечество к потенциальной катастрофе, которая положит конец нашему существованию.

 

В 1947 году, через два года после того, как США сбросили ядерные бомбы на Хиросиму и Нагасаки, группа учёных Проекта Манхеттен придумала идею Часов Судного дня – и в тот же год их стрелки были выставлены на 23:53.
 

Ядерная угроза и климатические изменения – серьёзные риски для существования жизни на нашей планете. По мнению американских учёных-атомщиков, в настоящее время часы судного дня стоят на отметке "без трёх минут полночь".

Так виглядає розпад російської імперії:

Якщо розглянути в хронології подій, то вийде, що з 1914 року війна на Московії так і не припинялася і йде до цього дня.
При цьому, протягом цих років рашня вела війни у двох-трьох країнах одночасно, це, тіпа, норма.
І що характерно, усі війни — або просто програні, або ганебно і розгромно програні, жодна з них не досягла кінцевої мети, заради котрих розв'язувалися:

- Отже: «о 14-м годє началася» Перша світова і пішло-поїхало - почався процес розпаду російської імперії:

• 1917-22 рр серія швидкоплинних загарбницьких реваншистських воєн з країнами, які вийшли зі складу Росії (в тому числі з Україною, Грузією, Азербайджаном, в Середній Азії і т.д. без винятку). ІГІЛьїч-перший чудово розумів, що без економік цих країн совіцька Московія просто здохне, на Московії просто нічого немає.
• 1919-21 Гібридна війна в Монголії, «гдє бмло много руssкіх», в результаті якої «Монгольський вершник-кочівник перестрибнув з средневеков'я, через прірву капіталізму, одразу в соціалізм».
• 1920 Польщі вдалося відстояти незалежність, розгромивши навалу красних орків.
• 1920-1938 звірячі придушення постійних повстань проти колективізації в Україні, Білорусі, на Кавказі і в Середній Азії... (що в світовій історіографії називалося б «селянські війни»)
• 1936-39 Іспанія, перша в світі гібридна війна. Унаслідок остаточної змови з Гітлером (фашистсько-фашистський Пакт Мольотофф-Риббентроппа) і «поділу світу на сфери впливу», Гітлеру дістається Іспанія, а Сталін відкликає звідти «іхтамнебилов», вивозить тисячі іспанських дітей і комуністів, а потім в союзі з Німеччиною розв'язує Другу світову війну і починає «кошмарити Хвінляндію»...
• 1938 Битва на озері Хасан
• 1939 Бої на Халхін-Голі
• 1939 Окупація Західної України (згідно із фашистсько-фашистським Пактом М.-Р.)
• 1939 Окупація Західної Білорусі (згідно із фашистсько-фашистським Пактом М.-Р.)
• 1939, вересень, Москва приступає до початку Другої Світової війни. Спільно з коричневими, красниє окуповують Польщу.
• 1939-40 «Зимова війна» з Фінляндією (з ознаками гібридності; пригадайте "Фінляндскую народную рєспубліку" і "правітєльство", яке утворене в містечку на кордоні з Моцквою)
• 1940 Окупація балтійських країн Литви, Латвії, Естонії (згідно із фашистсько-фашистським Пактом М.-Р.)
• 1941-1945 Тіпа, «Гітлер перший напав» (якого Сталін же і привів до влади, і озброїв, і нагодував українським хлібом в 1933 м. Через «III Інтернаціонал» Сталін віддав наказ німецьким комуністам «дружити з нацистами» і голосувати за Гітлера
• Серпень 1941-травень 1946 «Стояння» окупаційної армії в Ірані, який мало не став ще однією «совєцькою соціалістичною республікою». «Ісконниє землі», так! На території, зайнятій совєцькими військами, аж до їх виведення, існували невизнані державні утворення - Мехабадська Республіка (курдська) і Південний Азербайджан. На кшталт сучасних "лнр" і "днр". Саме з тих пір починається вся ця свистопляска з курдами.
• 1944-1953 Війна з УПА в Україні. Причому УПА діяла не тільки на Заході, а й по всій Україні. По суті, це була «непомічена» друга українсько-московська війна, при тому, УПА не була переможена, а припинила бойові дії за наказом, заради збереження життів українців.
• 1950-1953 Корейська війна, гібридна (з іхтамнетамі і п'ятою комуно-корейської колоною, вихованою на москві) призвела до «торжества коммунізьма» тільки на половині Кореї. «В боях за свободу і незалежність корейського народу відзначився корейський льотчик Лі Сі Цин»
• 1953-1959 Гібридна «збройна боротьба за владу на Кубі закінчилася перемогою повсталих» і Карибською кризою у 1962-му. Висадку американського десанту в Затоці Свиней зірвали саме «іхтамнебили» - совіцьки морські піхотинці
• 1956 «Звільнення» Угорщини від демократії.
• 1957-1975 Гібридна війна у В'єтнамі. Знову найвідоміший «іхтамнет» - цього разу «вьетнамскій льотчик Лі Сі Цин» (Американське втручання відбулося лише 1965-1973)
• 1960-65 гібридність в Конго (у 1971 році перейменована в Республіку Заїр) Патріс Лумумба, хто ж не пам'ятає вулиць його імені у всіх великих містах і університет Дружби Народів в Москві
• 1967-1970 Війна іхтамнетов на боці Єгипту в арабо-ізраїльських війнах (близько 32-х тисяч іхтамнетов з МіГ-21, Іл-28, і іншим «Воєнторгом») Всього в Єгипті ошиватися, літало і терлося по пустельній місцевості близько 32 тисяч (!) «іхтамнебилов».
• 1961 Війна в Анголі. Гібридна. З 1958 по 197x рр. СРСР постачав збройним формуванням МПЛА іхтамнетов, озброєння і техніку, і змушував це робити Болгарію, Чехословаччину і Алжир.
• 1967-1975 Камбоджа. В СРСР тоді жартували: «Мало їм Пол Пота, їм цілого подавай!» Або: «Вона шо в Камбоджі твориться! І це у них тільки Пол Пота, а прикинь якщо цілий буде!?»
• 1968 «Захист» Чехословаччини від чехів і словаків
• 1979-1989 Напад на Афганістан.
• 1988 Гібридна війна в Нагірному Карабасі.
• 1989 «Наведення порядку» в Тбілісі, Грузія
• 1990 «Чорний січень» в Баку, Азербайджан
• 1990 «Кривавий січень» в Єревані, Вірменія
• 1991 Кривава розправа в Вільнюсі, Литва
• 1992 Гібридна війна в Молдові (так зване "Придністров'я")
• 1992-93 Війна проти Грузії руками абхазів за підтримки іхтамнетів і авіації «з воєнторгу»
• 1994-96 Перша Чеченська війна
• 1999-2000 Друга Чеченська, в результаті якої рашисти допіру платять данину «переможеним» чеченцям.
• 2008 Напад фашиста на Грузію
• 2014 Гібридна війна в Україні.
• 2015 Війна в Сирії (хоча допомагали Асаду з самого початку конфлікту - з 2011 р)

І скрізь однакові передісторії, як під кальку скопійовані сценарії початку війни: що в Фінляндії, що в Сирії, що у нас. Немає жодного покоління з колишнього СРСР, яке де-небудь та не воювало!!! А деякі брали участь двох або трьох війнах (спитайте у Бабченка). Поки буде росія - буде війна.
«Хатят лі руssкіє вайни?» — Відповідь очевидна, як очевидно й те, що московіти «без п#здюлей - як без пряників». А ще підрахуйте, друзі мої ж-біндерівці і у-хвашісти, якби всі ці ресурси, яке Людство поклало на захист від рашиста, та «в мирних цілях»! Так ми б уже на все планети Сонячної системи на екскурсії б літали (в рамках обов'язкової шкільної програми).

На допомогу до людей, які в п'ятницю застрягли на трасі Одеса-Рені під селом Холмське Арцизького району Одеської області, нарешті прорвалася спецтехніка.

Інциденти  07 січня 2017

Людей, які зустріли Різдво на трасі Одеса-Рені, нарешті звільнили / ДСНС

Про це "БессарабииINFORM" повідомили очевидці з місця події.

Людей евакуювали в село Холмське. Там їх зустріли, нагодували і обігріли. "Бульдозер і два навантажувача прорвалися на трасу, багато машин і автобусів... Організовуємо підвезення продуктів і бензину. У Холмському готові до прийому людей. Вітер такої сили, що після проходу навантажувача через півгодини проїхати вже не можна", - написав раніше голова Арцизької РДА Сергій Парпуланський в Facebook.

Рятувальна техніка дісталася і до затору в районі села Кирнички Ізмаїльського району, де в сніжному полоні опинилося близько 200 осіб. Як повідомив народний депутат Олександр Урбанський, люди вже розселені в селі Кирнички — в приватних будинках, дитячому садку та інших об'єктах соціальної сфери. Читайте також На Одещині готуються до завірюхи: обмежено рух вантажівок по дорогах області "Медичної допомоги ніхто не потребує, але в разі необхідності — в селі є амбулаторія, і медики готові надати необхідну допомогу", — зазначив нардеп.

Як стало відомо, в селах, куди доставили велику кількість постраждалих людей, є потреба в хлібі. За словами Урбанського, хліб везе з Ізмаїла рятувальна експедиція. У той же час, як повідомляє ДСНС станом на 15:00 суботи, на території Одеської області спостерігається сильна хурделиця та снігові замети, швидкість вітру складає 15-20 м/с (пориви), місцями до 25 м/с, видимість 100-500 м - температура повітря вночі 14-16, вдень 10-15 морозу. З 8:00 6 січня заборонено рух вантажних, великовагових та великогабаритних транспортних засобів, з 10:00 - закрито рух транспортних засобів на автодорогах загального користування по трасі Одеса-Миколаїв та Одеса-Рені. З 18.00 6 січня заборонено рух автотранспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (державного та місцевого значення) Арцизького, Білгород-Дністровського, Болградського, Кілійського, Ізмаїльського, Ренійського, Саратського, Тарутинського, Татарбунарського районів Одеської області. У певних місцях відстою на території області знаходиться 172 одиниці техніки.

Утворилися затори транспортних засобів в Ізмаїльському районі за межами с. Кирнички (близько 30 автомобілів), Біляївський район біля с. Маяки (20 автомобілів). Інші транспортні затори ліквідовані. Всього із снігових заметів вилучено 216 автомобілів, в тому числі автомобіль швидкої медичної допомоги, який прямував на виклик, врятовано 633 людини, з них 100 дітей. Системи життєзабезпечення, медичні установи та заклади соціального захисту працюють у штатному режимі. Ліквідація наслідків несприятливих погодних умов триває. Фото: ДСНС

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/incidents/1714217-lyudey-na-tr...-zi-snigovogo-polonu-foto.html

25 декабря в Черном море разбился Ту-154 российского министерства обороны. На борту находились 92 человека, среди них — 64 артиста ансамбля песни и пляски Минобороны имени Александрова, это основной состав коллектива. Выжить никому не удалось. Артисты летели на новогодний концерт, который должен был пройти в сирийском Алеппо.


При крушении Ту-154 погиб автор слов песни «Вежливые люди»,
глава департамента культуры Миноброны РФ Антон Губанков.
http://www.mk.ru/…/pri-krushenii-tu154-pogib-avtor-pesni-ve…

Відомий український співак Анатолій Матвійчук присвятив вірш-реквієм авіакастрофі Ту-154 Міноборони РФ у Чорному морі.

Свій твір він розмістив у Фейсбуці.

Мовою оригіналу:

Горе...

Конечно же, горе,

Как - Отчего - Почему?!

"Туполев" рухнул в море -

Прямо в "российском" Крыму.

Краснознаменный ансамбль,

Звонкий, как русская сталь...

Как они пели-плясали,

Больше не смогут.

Жаль.

Впрочем,

Не так уж нелепа

Эта жестокая смерть -

Мертвым детишкам Алеппо

Смогут служивые спеть,

Русские песни о мире,

Радости и добре.

Спойте,

России кумиры,

Взорванной той детворе.

Пусть ваши звонкие песни

Рвутся в небесный чертог.

Только что делать, если,

Их не услышит Бог?

Песни о славе и чести,

Злобной жестокой страны...

Эти фальшивые песни -

Господу не слышны!

В ночь с 28 на 29 ноября спортивная общественность была потрясена печальным известием. Самолет с бразильской футбольной командой «Шапекоэнсе» потерпел крушение, разбившись в Колумбии. Там футболисты должны были сыграть первый финальный матч Южноамериканского кубка... Несмотря на то, что шансы остаться в живых при падении лайнера были практически нулевыми, нескольким счастливчикам удалось выжить! Редакция «ОФИГЕННО» расскажет тебе о тех, кто чудом спасся в этой аварии.

Во вторник, 29 ноября, в Чернобыле завершилось накрытие четвертого энергоблока АЭС новым саркофагом. Подвижная конструкция, которая является крупнейшей в мире, должна обеспечить защиту от радиации в течение 100 лет.

Новость сообщает «Пресса Украины».

«Чернобыльский реактор успешно накрыт через 30 лет после катастрофы 1986 года и в результате удивительного подвига инженеров», - сообщает пресс-служба Европейского банка реконструкции и развития.

Как отмечается, новый безопасный конфайнмент, который накрыл энергоблок №4, был перемещен на расстояние 327 метров. Предполагается, что данное сооружение будет ограничивать распространение радиоактивных веществ, содержащихся в существующем объекте «Укрытие», даже в случае разрушения последнего. Новый саркофаг строился на расстоянии 180 метров от «Укрытия».

Как "Адмирал" из Севастополя сбежал

Воспоминания участника ухода российского авианосца "Адмирал Кузнецов" с Севастопольского рейда в декабре 1991 года

Бегство - такое определение, пожалуй, наиболее точно отражает обстановку, которая вынудила командование Военно-Морского флота России, мягко выражаясь, тайком увести ТАВКР "Адмирал Кузнецов", находившийся на государственных испытаниях под Феодосией, а попросту говоря, приказать командиру авианосца бежать в Заполярье от ставших негостеприимными украинских берегов. Это было непростое и по международным меркам скандальное решение, продиктованное смутным временем, охватившим сухопутные войска, военно-воздушные силы и военный флот некогда могучего Советского Союза. Распадалась огромная страна, бывшие союзные республики лихорадочно делили боевую технику, объявляли своей собственностью воздушные армии, военно-морские базы, полигоны, делили самолеты, ракетные комплексы, корабли... О том, как уходил из Севастополя российский авианосец и рассказывает участник тех событий капитан 2 ранга Виктор Леонидович Канишевский.

Как сейчас помню ажиотаж того осеннего дня, когда на "Кузнецове", по возвращению из полигона, где летчики палубной авиации в ходе летно-конструкторских и государственных испытаний отрабатывали взлеты и посадки на авианосец, получили телеграмму президента Украины Кравчука. В ней объявлялось, что корабль является собственностью Украины, что до принятия правительственного решения он должен оставаться на Севастопольском рейде. Разбившись группами по каютам, офицеры да и просто матросы гадали, как на это отреагируют президент России Б. Ельцин, Главком ВМФ В. Чернавин, командующий Северным флотом Ф. Громов.
- Я никак не могу взять в толк: зачем Украине с ее закрытым Черным морем корабль, предназначенный для океанской службы? Если уж так ей хочется иметь авианосец, то пусть "Варяг" достраивает или "Ульяновск" -- недоумевал командир БЧ-5 капитан 1 ранга Андрей Утушкин. -- Это чистейшей воды политиканство...
- Не без того, - соглашался с ним замполит капитан 1 ранга Владимир Иванов. - Только Россия ни за что не отдаст "Кузнецова".
Однако принятая незадолго до злополучной телеграммы декларация о независимости Украины уже разрушила, казалось бы, несокрушимое морское братство экипажа авианосца. Часть офицеров и мичманов, семьи которых находились в Севастополе, не скрывала своего желания служить под украинским "трезубцем", а потому откровенно радовались телеграмме. Мол, зачем на Севере гробить такой прекрасный корабль. Ему надо базироваться поближе к ремонтной базе. А она для авианосца имеется только в Николаеве.

"Заняли мы квартиру-сарайчик, напоминающий любую из Красковских дач. У окон, аршина на 2-3 от фундамента, начинается Байкал. Платим рубль в сутки. Горы, леса, зеркальность Байкала - все отравляется мыслью, что нам придется сидеть здесь до пятницы. Что мы будем здесь делать? Вдобавок еще не знаем, что нам есть. Население питается одной только черемшой. Нет ни мяса, ни рыбы; молока нам не дали, а только обещали. За маленький белый хлебец содрали 16 коп. Купил я гречневой крупы и кусочек копченой свинины, велел сварить размазню; невкусно, но делать нечего, надо есть. Весь вечер искали по деревне, не продаст ли кто курицу, и не нашли… Зато водка есть! "Русский" человек большая свинья. Если спросить, почему он не ест мяса и рыбы, то он оправдывается отсутствием привоза, путей сообщения и т. п., а водка между тем есть даже в самых глухих деревнях и в количестве, каком угодно. А между тем, казалось бы, достать мясо и рыбу гораздо легче, чем водку, которая и дороже и везти ее труднее… Нет, должно быть, пить водку гораздо интереснее, чем трудиться ловить рыбу в Байкале или разводить скот"...

"Пьянство, малограмотность, тупость и убожество "русского" мужика, отставшего от Европы лет на двести , и до сих пор еще не совсем уверенно застегивающий собственные штаны, в очередной раз показывает, что с ним дружить нельзя, так как он рассматривает дружбу как слабость"...

"Пишу Вам из теплого и зеленого далека, где я уже водворился купно со своей фамилией. Живу я в усадьбе близ Сум на высоком берегу реки Псла (приток Днепра)… Вокруг в белых хатах живут "хохлы". Народ все сытый, веселый, разговорчивый, остроумный, Нищих нет. Пьяных я еще не видел, а матерщина слышится очень редко, да и то в форме более или менее художественной. Помещики-хозяева, у которых я обитаю, люди хорошие и веселые"...

© А.П.Чехов.

Вот нашел историю написания песни.Очень,на мой взгляд,интересная.
ИСТОРИЯ ПЕСНИ: «НАД НЕБОМ ГОЛУБЫМ...»/ГОРОД ЗОЛОТОЙ

В 1987 году вышел на киноэкраны фильм «Асса», а вместе с ним обрела широкую известность эта мелодия в исполнении БГ. Впрочем, как выяснилось, существовала эта песня и до БГ. Мотив ее долгое время приписывали средневековому итальянскому композитору лютневой музыки Франческо да Милано, а слова — самому Борису Гребенщикову, который не потрудился авторства отрицать. Таким образом, народной молвой песня приписывалась всем, кому угодно, вплоть до средневековых евреев (!!! - это заговор ).

Любопытное состоит в том, что в случае с «Городом...», очевидное — ни есть истинное. А настоящая история этой песни уходит своими корнями в 1972 год, когда советская фирма грамзаписи «Мелодия» выпускает альбом «Лютневая музыка XVI-XVII веков» с именем Владимира Вавилова на обложке. На пластинке 10 произведений и лишь три из них исполнены Вавиловым. Среди них такие известные сейчас, как Аве Мария Джулио Каччини и Ричеркар Николо Негрини. Лишь три композиции действительно, исполняет В. Вавилов (лютня). Так почему же только его фамилия на обложке?..

Да-да, именно Владимир Вавилов — настоящий автор «средневековой лютневой музыки». В советские времена композитор без высшего музыкального образования предпочел выяснению отношений с худсоветом невинную мистификацию, состоящую в преписывании собственных мелодий малоизвестным музыкантам эпохи возрождения.
И так родилась эта мелодия. Через год после выхода пластинки 11 марта 1973 г., умер ее настоящий автор Вавилов. Примерно в это же время не выходит эта музыка из головы поэта с инженерным образованием, автора песен Анри Гришевича Волохонского. Гуляя по Питербургу, то и дело навещая известного в то время ленинградского художника Бориса Аскерольда (Акселя), который в то время работал над панно «Небо», Андрей Волохонский однажды сочиняет (а точнее, «записывает за 15 минут») строчки, ложащиеся на мелодию Канцоне Вавилова. Вот они:


Первоначальный вариант стихов А.
Волохонского (1972 г.)
отсутствие пунктуации автора
сохранено=)

Над небом голубым

Есть город золотой

С прозрачными воротами

И яркою стеной

А в городе том сад

Все травы да цветы

Гуляют там животные

Невиданной красы

Одно как рыжий огнегривый лев

Другое – вол, исполненный очей

Третье – золотой орел небесный

Чей там светел взор незабываемый

А в небе голубом

Горит одна звезда

Она твоя о Ангел мой

Она всегда твоя

Кто любит тот любим

Кто светел тот и свят

Пускай ведет звезда твоя

Дорогой в дивный сад

Тебя там встретят огнегривый лев

И синий вол исполненный очей

С ними золотой орел небесный

Чей так светел взор незабываемый

Версия Е. Камбуровой (найдите
10 отличий=))
Над твердью голубой

Есть город золотой

С высокими воротами

С прозрачную яркою стеной



В том городе сады

И травы и цветы

В садах гуляют звери

Нездешней красы



Тебя там встретит огнегривый лев

И белый вол преисполненный очей

С ними золотой орел небесный

Чей так светел взор незабываемый



А в тверди голубой

Горит одна звезда

Она твоя о Ангел мой

Она всегда твоя



Кто любит тот любим

Кто светел тот и свят

Пускай ведет звезда тебя

Дорогой в дивный сад

Позже Волохонский передает слова и музыку своему другу и соавтору Алексею Хвостенко, который становится первым исполнителем песни. А первое ее название, простое и емкое, - «Рай». Вол

хонский не скрывает, что заимствовал образы для стихотворения из ветхозаветных преданий: "Аксель делал тогда это самое «Небо на земле»… А мы делали вид, что помогаем Акселю — кололи смальту и составляли куски мозаик по его росписям, впрочем довольно бездарно. Акселю приходилось нас поправлять. А я вообще по большей части лодырничал. В прямом смысле слова он мне ничего не говорил и не советовал, но атмосфера была та самая."

Слышит эту песню от Хвостенко Елена Камбурова. И впоследствии исполняет в собственной редакции вот уже на протяжении многих-многих лет. Она — второй исполнитель песни. Было и много других бардов. К слову сказать, Борис Гребенщиков стал исполнять эту песню лишь в 1986 году. Причем, важная деталь, в его интерпретации «Город...» кардинально поменял свое расположение и оказался под небом, видимо в силу особого религиозного мировоззрения. «Царство Божие находится внутри нас, и поэтому помещать Небесный Иерусалим на небо… бессмысленно», - комментирует такую рокировку сам легендарный БГ.

Меняются названия, появляются новые и новые переводы (песня существует на иврите и на английском. А песне-мечте о Золотом Граде, бог знает каким чудом родившейся в стране советов вот уже 40 лет...

1. Столетняя война (война за право наследования власти во Франции) на самом деле длилась 116 лет с 1337-го по 1453-й годы. Именно в этой войне Жана Д’Aрк возглавила армию в защиту Франции, одержав несколько важных побед.

http://www.idps.in.ua/2016/06/17/kak-evrei-sozdali...lentsev-iz-kryima-i-zonyi-ato/

Originally posted by frankensstein at Гражданская война

Так выглядит "гражданская война" в Украине. г.Сергиев Посад. Подмосковье.

http://bogoiskatelstvo.ru/

Серия сообщений "ВИДЕО (разное)":
Часть 1 - Псалом 120
Часть 2 - Свидетельство-исповедь бывшего заключённого
...
Часть 27 - Израиль
Часть 28 - Притча про ценность жизни или Тысяча шариков
Часть 29 - Блокада Ленинграда. Воспоминания верующих.

 04.03.2016, 00:16

Фото: www.occrp.org

Среди 12 основных фигурантов 3 граждан Украины, включая Порошенко

Международный консорциум журналистов-расследователей (ICIJ) опубликовал масштабное расследование об офшорных компаниях, использующихся влиятельными людьми для уклонения от оплаты налогов. Среди фигурантов офшорного скандала значатся фамилии 12 действующих и бывших мировых лидеров, бизнесменов и официальных лиц, включаяпрезидента РФ Путина, президента Украины Порошенко, известного футболиста Лионеля Месси и других известных влиятельных людей. Об этом сообщается в материалах Центра по исследованию коррупции и организованной преступности.