Бограч 2 |
Дневник |
Бограч — дома на плите не готовят. В это название уже вложен смысл и способ приготовления — происходит от венгерского «bogrács», что переводится — котелок.
История блюда восходит еще к временам, когда венгры еще жили на Урале и «разбирались» с турками. Говорят, что самый главный ингредиент бограча — паприка — попала в блюдо случайно. Турки слегка перестарались, когда готовили мясо с кореньями и специями. Повар сыпнул в котел паприки, и вся турецкая рать побоялась поджечь степь своим дыханием и от обеда отказалась. Еду отдали пленным уграм, а те сообразили, что если в еду добавить много паприки, то турки ее не отберут и им ничего не достанется.
Понятное дело, что в 15-16 веках в бограч картошку не добавляли. Рецепт бограча — практически не менялся, хотя готовят его весьма по ращному, но основа одн аи та же. Даже гуляш из говядины — очень похож на бограч, хотя готовится немного не так.
Но, как известно, у украинского борща столько вариантов приготовления, сколько хозяек его готовят.
Расскажу, как меня научил готовить бограч Игорь Бондаренко (Bond),
г.Львов во время дружеского визита киевских рыбаков во г.Львов на рыбалку. И потом очень много раз приготовлено мною и другими людьми. Без этого блюда не обходился ни один сейшн в прошлом году.
Примерно на 6-8 литровый котел:
В котел засыпаем 250 грамм мелко нарезанного копченого сала. Топим его, доводим до золотистого цвета. В это время чистим 3-4 крупные головки лука.
Потом мелко нарезаем его и обжариваем в вытопленном сале.
Когда лук приобретет золотистый оттенок, наступает кульминация: в кипящую зажарку, постоянно помешивая, кидаем примерно 2 столовых ложки с верхом сладкого молотого красного перца. (паприка).
Все делать быстро и аккуратно, нельзя чтоб перец подгорел. Это главный момент в готовке — перец должен «намокнуть» в кипящем жире, иначе он просто осядет на дно и у блюда не будет должного аромата и цвета.
В это время забрасываем нарезанную кружками морковку (1-2 штуки).
Как только перемешали паприку — засыпаем мясо. На такую порцию идет примерно полтора килограмма свинины и телятины, обязательно половина или больше — с ребрышками, можно всю. Мясо режется на относительно небольшие куски(примерно 2×2, 3×3см).
Перемешиваем, добавляем воды чтоб покрыть мясо, и кидаем специи — я в основном использую венгерскую «Вегетту», можно польский «Кухарек» — овощные приправы — они идут как бы вместо соли. На мясо — примерно одну столовую ложку с верхом. Закрываем котел и тушим мясо, довольно долго, периодически помешиваем.
Когда мясо готово — засыпаем мелко порезанную картошку, заливаем водой до нормального объема порции, досыпаем тех же специй по вкусу (картошка еще возьмет соль), и варим до готовности картошки.
Готово. Вместе с картошкой можно кинуть веточку укропа, петрушки.
И еще… есть одна традиция: Когда зажарка готова, каждому, кто имел отношение к готовке блюда, наливается 50 грамм, и дается кусочек хлеба. Выпивают за вкусный обед, макают хлеб в зажарку и этим закусывают.
16 февраля 2008 года на «Мормышке-2008» было сварено 22 литра. Израсходовано: 400 грамм копченого сала, 400 грамм обычного сала, 1 кг лука, 1 кг морковки, 2.3 кг свинного ошейка, 2.3 кг телячьего ребра, 8 кг картошки, 120 грамм паприки и пол пачки вегетты. И вода.
|
Бограч |
Дневник |
Спочатку був простий казан…
Ви коли-небудь пробували справжній бограч-гуляш (Bogracs), зварений на відкритому вогнищі в спеціальному казанку!? Гуляш, з м’яким присмаком диму та пікантним відтінком мадярської паприки; диво-суп, який готується з декількох сортів м’яса, угорських спецій з додаванням магічних коренів і трав!?
Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність. Та впродовж цієї еволюції, незмінним залишалося завжди одне – традиції, які передавалися з покоління у покоління та прадавні кулінарні секрети, завісу таємничості яких прийшов час привідкрити.
Їжа праугорських племен ____________________________________________
Ця історія, наскільки її можна простежити, охоплює щонайменше три тисячоліття. Бограч (Bogracs) пройшов разом із праугорським плем’ям довгий і складний шлях. Точно невідомо, що готували кочові племена у своєму похідному казані. Але ясно, що це була їжа, яку варили із припасів – відвареної, порізаної, висушеної на сонці і потовченої на порошок яловичини чи конини, а також зібраних грибів, трав і коренів. Серед останніх – кульбаба, молоді листя кропиви, м’ята, вербена, ялівець.
Угорське слово “gulya” означає стадо корів, а “gulyas” – пастух корів. Відповідно, “gulyas hus” (hus – означає мясо) або скорочено “gulyas”, перекладається як «м’ясо по-пастушому». На протязі багатьох століть пастухи варили м’ясо у своїх знаменитих“bogracs” (казанках). Звідси і походить назва страви “bogracs gulyas” – гуляш зварений у казані. Бограч-гуляш (бограч-гуйяш), по праву можна вважати закарпатською стравою, адже цей край налічує багато угорських міст і сіл, традиції куховарства яких вже давно асимілювалися з кулінарними уподобаннями закарпатців.
Відчуй смак життя! _________________________________________________
Серед високих карпатських гір та густих смерекових лісів, на затишній галявині біля річки, до неба здійнявся синій дим від ватри. Над багаттям, з дерев’яною ложкою в руках, щось чаклує людина. За мить ви станете свідками справжнього магічного обряду: за старовинним рецептом готуватиметься страва праугорських племен – БОГРАЧ-ГУЛЯШ (Bogracs). В інтернет-мережі можна знайти найрізноманітніші варіації рецептів приготування цієї страви. Але майже всі вони базуються на «основному рецепті» відомого угорського кухаря Кароя Гунделя. З часом, класична версія приготування бограч-гуляшу, взята з «Малої угорської книги кухара», зазнала деяких змін, вірніше, смакових удосконалень. Проте збереження справжнього традиційного смаку бограчу і по сьогоднішній день являється основною умовою приготування даної страви.
БОГРАЧ рецепт: на 7-8 літрів джерельної води:
• копчене сало (або шпондер) – 150 г
• яловичина – 0,5 кг
• телятина – 0,5 кг
• свинина – 0,5 кг
• копчені реберця – 250 г
• пікниця (копчена дом. ковбаса) – 200 г
• теляча або свинна голяшка – 0,7-1 кг
• цибуля ріпчаста – 300 г
• паприка (червона, мелена) – 3 ст. ложки
• картопля – 1 кг
• морква – 250 г
• перець (солодкий: зелений, червоний)
• помідори свіжі – 150 г
• часник, кмин, спеції, зелень кропу (петрушки)
• перець чилі
• червоне вино (напівсухе) – 150 г
Для «чипетке» (щипане тісто):
• мука – 300 г
• яйце – 2 шт
• сіль
____________________________________________________________________________________________
Свято наближається, столик накривається
Соковите м’ясо з сухожиллям (мякоть лопаткової частини) нарізати кубиками зі стороною 4-5 см. В казанку, на повільному вогні, розтопити дрібно порізане сало до утворення золотистих шкварок. У розтоплений жир додати дрібно порізану цибулю та присмажити її до золотавого кольору. В не занадто гарячий жир з підсмаженою цибулею всипати червону паприку (молоту) і швидко перемішати. Після цього одразу додати нарізане на кубики м’ясо, ретельно перемішати і додати трохи води. До м’ясних кубиків покласти копчені реберця, розрізану на частини голяшку (або рульку – передплечова частина) і долити воду, щоб майже всі м’ясні інгредієнти були покриті рідиною. Все це тушкувати на слабкому вогні періодично помішуючи. При необхідності потрібно доливати воду в такій кількості, щоб м’ясо постійно знаходилося в невеликому обсязі рідини протягом 2-2,5 годин.
3. В підсмажену цибулю з паприкою додати нарізане на кубики м’ясо, ретельно перемішати і додати трохи води
Як тільки м’якоть голяшки (рульки) почне відділятися від кістки, голяшку виймаємо з казанку і ретельно відділяємо м’ясну частину від кістки. Після чого м’якоть голяшки ріжемо на невеликі порції і викладаємо знову в казанок. Далі, згідно рецепту, доливаємо решту води, солимо, додаємо порізану кубиками моркву, спеції, гострий перець, товчений кмин та подрібнений часник. Все це варимо ще 30 хв. Поки гуляш готується, очистити і нарізати дольками картоплю. Свіжий перець та помідори порізати кубиками. Нарізані овочі кладемо в казанок разом з порізаною на кільця домашньою ковбасою (пікниця).
Поки овочі варяться, готуємо «чипетке» – щипане тісто:
З борошна, яйця і солі (без води) замісити тісто. Добре його вимісити, після чого обсипаними борошном руками відщипувати від нього безформні шматочки розміром з ніготь. Чипетке викладаємо на дерев’яну дошку, щоб підсушити їх трохи на сонці та обдати гірським вітром. (Назва тіста «чипетке» походить від угорського слова «чипкедни», що означає – щипати).
Підсушені шматочки тіста варимо в киплячому супі. Коли тісто буде готовим (через 5-6 хв), воно спливе на поверхню. Перед тим, як зняти казанок з вогню, додаємо дрібно порізану зелень кропу та петрушки і вливаємо в бограч-гуляш келих червоного вина. І на завершення – старовинний кулінарний ритуал: як тільки казанок покине вогонь, в киплячий гуляш на кілька секунд занурюємо палаючу головешку з твердолистої або фруктової породи дерева.
Бограч-гуляш (Bogracs) подають в глибоких тарілках великими порціями (400-500 гр). Їдять страву гарячою, запиваючи прохолодним червоним вином.
Бограч-гуляш – неперевершено вишуканий смак!
Їдять гуляш гарячим, запиваючи червоним вином.
Кухарські поради ____________________________________________________________________________
• Щоб придати бограчу більш вишуканий смак, киньте в казанок невеличку гілку ялівцю або кілька його плодів
• При смаженні цибулі додайте чайну ложку цукру-піску. Солод швидко карамелізується і придасть страві певного аромату та забарвлення
• Після того, як присмажаться сало з цибулею та червоним перцем (паприкою), в цю суміш закарпатці люблять вмочувати шматки білого хліба – так званий «мачаний хліб». Це являється символічною закускою до півдеци (50 гр. горілки), поки готується основна страва
• Свіжі помідори завжди можна замінити томатною пастою, а ще краще – консервованим лечо (перець+помідори+цибуля)
• Бограч-гуляш (Bogracs), як правило, страва пікантна за смаком. Тому будьте уважні, щоб не «переборщити» з гострим перцем. Якщо на «Бограч PARTY» є малеча, не забувайте про неї, дітям не завжди смакують гострі страви
• На продуктових ринках Закарпаття та супермаркетах Угорщини, можна придбати набір готових сухих спецій«Мagyaros» які використовуються для приготування гуляшу. Також існує напівфабрикат «Gulyaskrem» – пастоподібна суміш із помідорів, перцю та гострої/солодкої паприки. Для спрощення процесу приготування бограчу, а також для економії часу, угорські виробники пропонують альтернативу “чипетке” – сухі макаронні вироби, так звані “торгоня”.
Секрет шаленої популярності бограч-гуляшу (Bogracs) ще в тому, що закарпатці готують його круглий рік на відкритому вогні незалежно від сезону:
Влітку – це справжнє гастрономічне свято на лоні природи, біля річки, у самому серці карпатських гір
Восени – в золоті падаючого листя, так і хочеться посидіти з друзями біля вогнища, та скуштувати запашного гуляшу з м’яким присмаком диму
Взимку – гаряча порція бограчу зігріє ваш організм та наповнить його калоріями. А ще додасть сили лижникам та любителям катання на санчатах
Навесні – коли зійде сніг і на лісових галявинах розцвітуть крокуси та підсніжники – час вирушати на Закарпаття. Бограч знову скликає та об’єднує друзів!
Любителів не тільки милуватися цим світом, але і спробувати його на смак, а простіше кажучи, прихильників кулінарного туризму, стає дедалі більше. Кулінарні туристи – це люди, які спеціально їдуть за тридев’ять земель, щоб розширити свої гастрономічні пізнання і покуштувати «заморських страв». Хтось назве це примхою і капризом. Але насправді це лише ще один спосіб отримати від життя задоволення і поєднати приємне з корисним. Крім пропозицій поласувати місцевими стравами, кулінарний туризм охопив ще один важливий напрямок: побачити своїми очима, як створюються страви, дізнатися секрети майстрів кухарської справи, перейняти майстерність, і навіть, під керівництвом національного кухаря, створити шедевр своїми руками! Подорожуючи гастрономічними маршрутами та смакуючи делікатеси карпатської кухні, Ви зможете відкрити для себе світ з іншого, «смачного», боку.
“Бограч PARTY” – кулінарний відпочинок в Карпатах |
|||||
Варіант «1»
|
Варіант «2»
|
Варіант «3»
|
Варіант «4»
|
Варіант «5»
|
|
Кількість учасників |
2-4 чол.
|
2-4 чол.
|
5-15 чол.
|
4 чол.
|
5-10 чол.
|
Тривалість туру |
1 день
|
2 дні
|
1-2 дні
|
1-2 дні
|
1-2 дні
|
Проживання | - |
намет/готель
|
намет/готель
|
готель
|
готель
|
Трансфер |
легковий автомобіль
|
легковий автомобіль
|
мікроавтобус
|
легковий автомобіль
|
мікроавтобус
|
Сезон проведення |
квітень-листопад
|
травень-жовтень
|
травень-жовтень
|
грудень-березень
|
грудень-лютий
|
Замовлення |
Сайт www.igormelika.com.ua запрошує туристів-гурманів на «Бограч PARTY» – кулінарний вікенд в Карпатах. Тур розрахований на 1-2 дні з ночівлею в готелі або наметовому містечку на березі річки. На лоні мальовничої гірської природи Ви матимете можливість безпосередньо взяти участь в приготуванні бограч-гуляшу (Bogracs) на відкритому вогні. Крім того, за бажанням учасників туру, можна також приготувати і продегустувати інші закарпатські страви та делікатеси: банош, страпачки, кремзлики, халасле, лоці-печенє, грибову юшку, чечевицю з грибами, паприкаш, рокот-крумплі, перкельт, керезет, баньки, скуштувати бринзу, вурду, паленку, наливки, трав’яні настоянки, домашнє вино. На справжніх романтиків чекають нічні посиденьки біля багаття з запіканням картоплі та домашніх ковбасок.
Додаткові розваги: похід в гори, риболовля, катання на конях, купання в чанах з мінеральною водою, в сезон – збирання грибів, ягід та лікарських рослин.
«Бограч PARTY» – це кулінарний відпочинок на природі та споживанням найсмачніших страв закарпатської народної кухні. Таємниці приготування страв на живому вогні, національний стиль, неповторний колорит і карпатська гостинність, змушують повертатися туриста на Закарпаття за новою порцією вражень.
____________________________________________________________________________________________
Автор: © Ігор Меліка All Rights Reserved
|
Страницы: | [1] |