ОЧЕНЬ НАГЛЯДНЫЙ МАСТЕР-КЛАСС ПО ЛЕНТАМ |
Метки: ленты цветы вышивка |
Алфавит с котятами.(схемы для вышивки) |
|
Без заголовка |
Метки: вышиванка |
Покрій чоловічої сорочки |
Сорочка з уставкою
Сорочка зі стрілками (стрілкова сорочка)
"Чумачка". Так називають чоловічу сорочку без зборів (крій вперекидку). Ця сорочка шиється вільно, з симетричним розташуванням швів - з бочками. На Дніпропетровщині, в районі порогів, така сорочка з рукавами в два полотнища завширшки мала назву "лоцманської" [О.Воропай].
Опліччя Бойківська та закарпатська сорочки являють собою коротенький станок 30-25 см завдовжки, пошитий вперекидку.
У всіх українських жіночих сорочках рукава широкі й довгі. Звичайна довжина сорочок, що носили з плахтою або запаскою, повинна сягати по "кісточки"; Сорочки до спідниці шиють трохи коротші. З-під плахти чи запаски повинен визирати долішній вишитий край сорочки, що називається "поділ" або "подолик".
Виходячи з варіантів крою, виділяють основні типи сорочок:
Тунікоподібний - найбільш архаїчний крій. У кінці XIX - на початку XX ст. він зберігся переважно в чоловічих сорочках, кроєних з одного центрального, перегнутого поперек полотнища, до якого по боках пришивались два поздовжньо перегнутих полотнища - рукави. Нижче рукавів до стану пришивались бочки (у половину полотна завширшки) та ластки. По центру перегнутої частини стану вирізувалася горловина й робився глибокий розріз - пазушка.
Такий крій сорочок називається ще "вперекидку", "хлоп'янка" [О.Воропай].
Сорочка з плечовими вставками. У XIX - на початку XX ст. цей тип сорочки побутував переважно у жіночому одязі всіх слов'янських народів.
Плечові вставки ("уставки" на Черкащині та Полтавщині, "плічки" на Київщині, "полики" на Поліссі) являють собою прямокутні (іноді трапецієподібні) шматки полотна, які з'єднують передню і задню частини сорочки. Вставки вшивають між передньою та задньою пілками під прямим кутом до станка "по підканню" або "по основі" стану сорочки. Хоча широко побутували обидва ці способи, саме сорочка зі вставками, вшитими по основі, здавна вважається суто українським типом крою.
Варіантом цього крою є сорочка, де вставка вшивається до скошених верхніх кутів станка
Вставки розширювали плечову частину сорочки й давали можливість зробити об'ємнішими горловину та рукави, які часто призбирувалися. Ширина вставки дорівнювала або половині ширини саморобного полотна або всій його ширині. У першому випадку вставка разом із рукавом вшивалась як по основі, так і по пітканню стану, у другому - лише по основі. Рукав до вставки пришивали, не призбируючи, або ж закладали у дрібні зборки - "пухлики".
На Поліссі переважали сорочки з пришитими по пітканню вставками, до яких гладко приєднані рукави, що утворюють зі станом, як і в тунікоподібних, прямий кут. На Середній Наддніпрянщині носили головним чином сорочки зі вставкою, пришитою по основі. Коли вставки кроїли по всій ширині полотна, рукав відповідно робили у півтора полотнища, призбируючи його біля вставки, що утворювало характерну об'ємність верхньої частини сорочки (Центральна Київщина, Віннічина, Житомирщина). На Поділлі вставка (в половину ширини полотна) була досить довгою; вузький (в одне полотнище) рукав пришивався до неї непризбираним, що робило сорочку менш об'ємною у плечах, із заниженою лінією пришиву рукава. Форма цих сорочок визначалася довжиною і шириною вставки та шириною рукава.
Сорочка з суцільнокроєним рукавом на території України побутували у двох варіантах. У першому верхня частина рукава мала форму вставки; рукав пришивався або по основі, або по пітканню.
У другому варіанті рукав призбирувався по всій ширині разом із горловиною та пілками стану і пришивався тільки по основі. Він міг бути вужчим або ширшим - залежно від того, чи викроювався він з одного шматка полотна, чи до нього додавалося ще півполотнища. Рукав у півтора полотнища завширшки прбутував на Лівобережжі (Полтавщина) і був найширшим в усій Україні.
Об'ємність верхньої частини сорочки регулювалася і розміром ласток. Чим ширшим робився рукав, тим меншою була ластка. На ластку та додакову півпілку часто йшло полотно гіршої якості.
Сорочка на кокетці - пізніше явище для України, набула поширення у жіночому одязі спочатку у південних районах, а наприкінці XIX - на початку XX ст. і в центральних. На Закарпатті сорочки на кокетці прийшли з Румунії, тут така сорочка називається "волошка".
Конструкція стану такої сорочки визначалася кількістю полотнищ. Залежно від ширини полотна їх могло бути від трьох до шести. і розташовувалися вони симетрично або асиметрично відносно центру фігури. Стан зшивався з трьох полотнищ; в об'ємі сорочка дорівнювала 140-145 см.
Довжина жіночої сорочки повинна бути така, щоб поділ обов'язкого виглядав з-під іншого одягу. Найдовші сорочки носили на півночі Чернігівщини. В деяких районах Карпат та Закарпаття зберігся варіант короткої сорочки (опліччя), яку носили з білою полотняною спідницею (підшивкою, дополком).
Локальні особливості сорочок визначаються також оформленням горловини. На Лівобережжі та Правобережжі горловини сорочок рясно призбирували. Жіночі сорочки Лівобережжя не мали коміра, а призбираний викот горловини обшивався тасьмою або вузькою смужкою полотна. На кінцях обшивки робили петлі, крізь які протягували стрічку для зв'язування, Горловина або щільно прилягала до шиї, або ж мала овальну, а іноду квадратну форму. Правобережну сорочку завжди шили з коміром, іноді зі стоячим, іноді виложистим. У центральних районах України обидва ці варіанти поєднувалися.
Форма та обробка горловини й коміра композиційно пов'язувалися з оформленням низу рукавів сорочки, які також рясно призбирувалися і викінчувалимя обшивкою (Лівобережжя) або манжетою-"чохлою" (Правобережжя). На Черкащині горловина і манжет закладалися у зборки ("брижі") і викінчувалися оборкою ("зонтик", "брилик").
Метки: вышиванка |
Вышиванки выкройки |
Построение спинки и переда
Вычерчиваем прямой угол с вершиной в точке Р (рис. 278).
Длина сорочки. От точки Р вниз откладываем снятую мерку длины изделия (110 см) и ставим точку Н. Линия РН середина спинки и переда.
Ширина сорочки. От точки Р влево откладываем Ѕ ПОг плюс 10 см и ставим точку П:
РП = 48 : 2 + 10 = 34 см.
Из точки П опускаем перпендикуляр и на пересечении его с горизонтальной линией ставим точку Н1.
Глубина проймы. От точки П вниз откладываем ⅓ ПОг плюс 6 см и ставим точку Г:
ПГ = 48 : 3 + 6 = 22 см.
От точки Г вниз откладываем ⅛ ПОг и ставим точку Г1:
ГГ1 = 48 : 8 = 6 см.
Глубина разреза. От точки Р вниз откладываем 15 см и ставим точку Р1.
Линия ПГ — место вставки рукава, ГГ1 — вставка ластовицы.
Построение ластовицы
Вычерчиваем прямой угол с вершиной в точке Л (рис. 279).
Длина ластовицы. От точки Л вниз откладываем ⅛ ПОг плюс 1 см и ставим точку Л1, от которой влево проводим горизонтальную линию произвольной длины:
ЛЛ1 = 48 : 8 + 1 = 7 см.
Ширина ластовицы. От точки Л влево откладываем ⅛ ПОг плюс 1 см и ставим точку Л2:
ЛЛ2 = 48 : 8 + 1 = 7 см.
Из точки Л2 опускаем перпендикуляр и на пересечении его с горизонтальной линией ставим точку Л3.
Метки: вышиванка |
Розы крестиком... |
|
Схемки вишиванки |
|
Вышивка: вышиванки |
королева цветов
6 фото
|
нежная
3 фото
|
розы
4 фото
|
цветочная
4 фото
|
мак
5 фото
|
настурция
4 фото
|
желтые маки
4 фото
|
нарцисы
2 фото
|
лилии и колокольчики
5 фото
|
маки васильки
4 фото
|
и снова маки
4 фото
|
маки
4 фото
|
две
2 фото
|
орнамент
2 фото
|
анютки и персиковая
4 фото
|
|
пионы
2 фото
|
лилии
2 фото
|
деткам ?
4 фото
|
голубые цветы
4 фото
|
ирисы
2 фото
|
розы
3 фото
|
колокольчики
3 фото
|
маки васильки
3 фото
|
темная с розами
3 фото
|
темная с ромашками и маками
4 фото
|
с анютками
4 фото
|
маки на черном
4 фото
|
цветочная
4 фото
|
калинка
2 фото
|
роскош
4 фото
|
ромашки
4 фото
|
розы
8 фото
|
праздничная
9 фото
|
летние цветы
3 фото
|
подсолнухи
4 фото
|
подарок
5 фото
|
настурция
9 фото
|
рисунки на блузки
19 фото
|
маковый букет
4 фото
|
маки на вышиванку
11 фото
|
маки и ромашки
12 фото
|
ромашки с маками
4 фото
|
мак и ромашки
4 фото
|
мак
4 фото
|
калина красная
3 фото
|
вишня
7 фото
|
желуди
6 фото
|
розы
4 фото
|
маки на темном
5 фото
|
голубые цветы
2 фото
|
пионы
3 фото
|
маки
3 фото
|
вишневая
2 фото
|
виноград
3 фото
|
|
Шаг за шагом в вышивке шедевра. МК О.Коротич |
|
"Les papillons". Французский журнал по вышивке. |
"Les papillons". Французский журнал по вышивке.
|
Секретики вышивальные. Кружевные решетки. |
кружевные решетки
.Ажурные решетки предлагают много возможностей для экспериментов. Вы можете смешивать типы вышивок, цвета, методы шнуровки, производить целый ряд различных эффектов с начинками в решетке. Вас ограничивает только ваше воображение. Не стесняйтесь играть с ажурными решетками и стежками.
http://www.pinterest.com/pin/401031541791022227/
С уважением к милым вышивальщицам
Tinalek
|
Схема вышивки крестом КОРЗИНКА С ЦВЕТАМИ |
|
Сумочки с вышивкой |
|
"Лена креатив 1\2014".Журнал по рукоделию. |
"Лена креатив 1\2014".Журнал по рукоделию.
Филейное вязание, очаровательные Пасхальные мелочи,вышивка крестом и многое другое найдется в этом журнале по рукоделию.
|
Вышивка для скатерти в клеточку. Схемы |
|
Применение швов при вышивке травок. |
Наглядный материал подготовлен Мариной Гверстонской
Картинки наглядно показывают, как используя разные швы вышивать милые миниатюрки с травками.
|
Схема для вышивки блузки, платья |
|
Медведи. Вышивка крестом. Схема |
|
Лошади.Вышивка крестом. |
Серия сообщений "Лошади":
Часть 1 - Белая лошадь
Часть 2 - Бегущие по волнам
...
Часть 17 - Лошади.Вышивка крестом.
Часть 18 - Лошади.Вышивка крестом.
Часть 19 - Лошади.Вышивка крестом.
|
Вязание. Современная вышивка на вязаных изделиях от PARAT (часть 1). |
|