ф

Цікаві зразки:







“Україна завжди мала натхнення бути вільною. Але, оточена з усіх боків Московією, країнами, підвладними великому правителю [султану], та Польщею, вона змушена була обирати собі протектора, а в подальшому й володаря, з однієї з цих трьох держав. Вона піддалася спочатку під протекцію Польщі, яка вважала її занадто за підневільну собі, тоді вона звернулася до московита, який обернув її у таке рабство, до якого лише був здатний. Спочатку українці мали привілей обирати поміж собою князя під іменем генерала. Але дуже скоро вони були позбавлені цього права, і їхній генерал почав призначатися московським двором”.

Voltaire (1694–1778). Histoire de Charles XII, roi de Suède, par M. de V***. Tome premier [-second] 1731. С. 302
_____________________

З «Історії Російської імперії за Петра Великого» Вольтера, 1785. (Voltaire. Oeuvres completes. 1785)





Р. 185. — “Але, якщо селян України могли вільно вішати селяни Остроготії, яких забрали до війська і які вірили, що мають право зайти так далеко, грабувати цю землю, відбираючи їжу у жінок і дітей, то чи повинні були благословляти таку справедливість сповідники та капелани цих українців?”
________________________

“Всесвітня історія”. 1780. Histoire universelle depuis le commencement du monde jusqu’à présent. 1780.





С. 252. — “Путивль, Чернігів, Стародуб і Новгород [Сіверський] повстали… Вся Україна взялася за зброю. Депутати від цієї провінції прибули до Путивля, щоб засвідчити свою повагу до цього Дмитрія, котрого тут не було. Їх запевнили, що той ще тут не з’являвся, але його почали чекати. Путивль став місцем зустрічі бунтівників. Істома Пашков та Іван Ісайович Болотников стали на чолі козаків і українців. Це військо просунулося на 50 верст до Москви. Шуйський надіслав полки, щоб його зупинити, але вони були розбиті й залишили українцям вільну дорогу аж до столиці”.
________________________

Nicolas Gabriel Le Clerc. Histoire Physique, Morale, Civile Et Politique De La Russie Ancienne: Tome Second, Том 2. 1783



Р. 422. — “В 1722 р. Скоропадський помер. Петро І скасував гетьманство. Цей правитель користався будь-якою слушною нагодою, щоб обмежити, чи скоріше знищити, ті привілеї, які належали козакам. Імператриця Єлизавета відновила гетьманство, поставивши на його чолі Кирила Григоровича Розумовського, українця за походженням”



Р. 382. — Від часу походу Сигізмунда не тільки козаків українців але й поляків, які зробили свій внесок у перемогу, також почали називати козаками. Поляки розуміли під цією назвою вільних людей, котрі несли військову службу добровільно, не отримуючи платні, й завжди були готові пожертвувати своїм життям заради загального блага.



С. 452. — “Козаки [Донські] навіть найвидатніші, не знали ні наук, ні мистецтв, ні принципів торгівлі. Всі ці справи стали обов’язком працьовитих українців, котрі жили поміж них і які займалися цим частково через непоганий прибуток, а частково через повинності, що були на них покладені. Донські козаки купували в них оковиту, виробництво якої їм було заборонене”.
________________________

Жан-Бенуа Шерер (Йоганн-Бенедікт, фр. Jean-Benoît Scherer; * 1 вересня 1741, Страсбург — 1824) — німецький і французький історик, географ, економіст. Належав до масонської ложі вільних мулярів, мав приятельські стосунки з Каліостро.

Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie
Schérer Jean-Benoît. Histoire raisonnée du commerce de la Russie. T. I. 1788.





С. 176. — “Нещасні українці потрапили тепер під найтяжче ярмо й присилувані до кріпацтва. Врешті-решт, в них було забрано кілька років тому останню вольність, яка ще залишалася, й річний подушний податок був підвищений до рівня селян Великоросії”.

Jean-Benoît Schérer. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie. T. III. 1792.



С. 123. — “Карл ХІІ залишив Саксонію й на чолі новоствореної та переоснащеної повністю армії, перетнувши Сілезію, пішов на Польщу та Україну. Цей марш викликав велике занепокоєння у царя, який дав наказ палити поселення й усе, що могло б бути використаним для провізії противником, щоб перетворити на пустелю ті місця, через які той мав проходити. Виконання цього жахливого наказу спричинило поміж поляків і українців найнестерпніше горе”.

Jean-Benoît Schérer. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie. T. IV. 1792.





С. 233. — “Фельдмаршал Мініх, скориставшись цими заворушеннями серед калмиків та українців, котрі бентежили Бірона, вимагав від нього так наполегливо, як ніколи, призначити його гетьманом козаків. Регент ухилявся й вичікував”.

Jean-Benoît Schérer. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie. T. V. 1792.





С. 54. — “Всі ці гусарські полки отримали повністю нову організацію, яка є менш дорогою, й були перетворені на регулярні військові частини. Також і для українців (les Ukrainiens), які утримували раніше певне число козаків”.

Jean-Benoît Schérer. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie. T. VI. 1792.





С. 94. — “Граф Кирило Розумовський в той час, коли його брат став фельдмаршалом і відігравав одну з найважливіших ролей в Росії, прибув з глибин України, своєї батьківщини, до Санкт-Петербурга з триструнною гітарою, поширеною серед українців”.



Р. 96. — “Перепис 1783 р. показав зростання числа мешканців чоловічої статі в Катеринославській провінції на 37 117 душ. Серед них міщан — 3 650, панських селян — 6 478, державних селян і українців — 9 319, однодворців — 20 554. Однак не відзначено купців в ту добу в даній провінції”.



Вебер, Фрідріх Християн ганноверський (брауншвейг-люнебурзький) резидент в Рос. державі 1714–19. Подорожував по Україні. Його книга “Зміни Росії” видана у Франкфурті в 1721 році, зараз зберігається в Центральній бібліотеці Цюріха. Friedrich Christian Weber. Das veranderte Russland. — Franckfurth, N. Förster, 1721 (Library of Congress або e-rara.chабо books.google)



P. 136 — “Москва. Лютий, 1716 року. Поляки, Українці і Росіяни, в різних класах гуманітарні наукивчать, і ченці прекрасні розумні люди”. (Library of Congress або e-rara.ch або books.google)

Ансельм Десінг (1699–1772) — католицький філософ, історик і педагог.
Його книга Anselm Desing — Auxilia historica oder Behulff zu denen historischen und dazu erforderlichen Wissenschafften, Том 7, 1747 рік

(Баварська державна бібліотека або books.google)





P. 331 — “Царська величність багато років тому інвестував у Москві в гімназію, яку займають багато вчених російських ченців, що навчалися в Польщі або Україні. Перші чотириста учнів, Українців і Росіян, яким викладаються гуманітарні науки в різних класах” (Баварська державна бібліотека або books.google)

Ніколя-Габріель Леклерк (1726–1798) — французький медик і історик Росії, почесний член Імператорської Академії наук в Санкт-Петербурзі, академій в Безансоні та Руані. Разом з гетьманом Війська Запорозького Кирилом Розумовським та його родиною, Ніколя Леклерк їздив в Україну. На Гетьманщині француз провів майже рік, здебільшого перебуваючи то в Глухові, то в Батурині.Його книга — Nicolas-Gabriel Le Clerc, Medicus veri amator ad Apollineae artis alumnos, 1764 рік (Complutense University Library of Madrid, books.google)



P. 212 — «Українці та Росіяни майже сім місяців постять з досить пісною їжею протягом року…»



Ще кілька цитат про українців від Ніколя Леклерка  —  тут.

Газета Мюнхена/Видавництво: Vötter, Мюнхен. Munchner Zeitung, 1769 рік, (Баварська державна бібліотека або books.google)



P. 42 — “Українці звільнені з полону. З іншого боку, також капітан Тотович має 100 чоловік донських Козаків…” (Баварська державна бібліотека або books.google)



Захаріє Орфелін — Житіе Петра I. Ч-1, 1772 рік
(Національна бібліотека Сербії або books.google)
P. 361 (Національна бібліотека Сербії або books.google)



P. 350 (Національна бібліотека Сербії або books.google)



Французький письменник Андре Гійом Контан Д’орвіль (1730–1800), його книга — “Пишність Польщі та Росії”. 1769–1770 рр.

Джерело: Gallica — онлайн-бібліотека Національної бібліотеки Франції:

Les Fastes de la Pologne et de la Russie… Contant d’Orville, André-Guillaume. 1769–1770 (gallica або books.google)



P. 214 — “Мазепа, тільки призначений Петром I головою цього народу, відповів, що є перешкоди,
лютий геній незалежних українців, виступатиме проти проекту” (gallica або books.google).



Жан Бенжамен Делаборд (1734–1794) — французький композитор, есеїст, видавець і фінансист. Його книга “Нарис давньої та сучасної музики”, Том 1, 1780 р.

Джерело: Gallica — онлайн-бібліотека Національної бібліотеки Франції:
Essai sur la musique ancienne et moderne. T1 / [Jean-Benjamin de La Borde.] — 1780 (gallica або archive.org або books.google)



P. 389 — “Українці все ще перебувають у розпорядженні служіння Великого, як музиканти; вони мають дуже гарні голоси” (gallica або archive.org або books.google)



Віктор-Франсуа де Брольі (1718–1804) — французький військовий та політичний діяч, маршал Франції, генерал-фельдмаршал Російської імперії. Його книга “Політика всіх кабінетів Європи, під час правління Людовика XV і Людовика XVI…”, Том 1, 1793 рік.

Джерело: Gallica — онлайн-бібліотека Національної бібліотеки Франції:
Politique de tous les cabinets de l’Europe, pendant les règnes de Louis XV et de Louis XVI… T1. Broglie, Victor-François de (1718–1804), Favier, Jean-Louis (1710–1784). Buisson (Paris), 1793. (gallica або digital.onb.ac.at або books.google)





P. 353 — “…але Україна-Польська (l’Ukraine-Polonoise) і Росію доповнила, і вона не взяла ні хлібом, ні грошима, ні землями, ні в одну сторону, ні в іншу. Українці польскі (les Ukrainiens polonois), яких передбачають як нібито ворогів, і Українці російські (et les Ukrainiens russes), є суб’єктами вільними, це означає, що вони не є власністю панів, вони належать до корони” (gallica або books.google).

Джерело: medium
Або тут

P.S. Для тих, хто зацікавиться - в першоджерелі усі ссилки на джерела є активними.