Вот такая песня...
 

...она пробирает до мурашек, до слез..

Я завжди мрiяв написати пiсню про маму
Але рiзнi поети всi слова вже сказали
I я не хотiв би повторити когось iз них
Я бiля своєй мами буду завжди маленьким
I як тiльки покличе прибiжу скоренько
тому я iй i написав цi слова
Як мiг

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм

Я може трохи пiздно став ii розумiти
I не часто дарував на день народження квiти
I були часи коли я тижнями iй не дзвонив
Але тепер коли вона мене обiймає
I разом iз татком щось про внучку питає
Я з радостю плачу що маю живих батькiв

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм
Мам!
а можна я до тебе завтра приїду
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим

Я дякую тобi за то що я вмiю
I я дякую тобi за то що я розумiю
Тi речi якi не пояснюють навiть в книжках
Хай буде бiля тебе завжди ангел-хранитель
I я тоже десь поряд буду завжди бродити
щоб не мiряти наше життя в телефоних дзвiнках

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм
Мам!
а можна я до тебе завтра приїду
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим

Мне, кажется, только сейчас многие, в том числе и я, поняли насколько Кузьма был талантлив и как музыкой, словом, своим исполнением мог рассказать о, казалось бы, будничных вещах, так как никто другой.