Благодарю за полезную и нужную информацию!!!

Общение такая сложная штука!Иногда можешь контролировать себя,если не очень близко тебя трогает ситуация.Иногда совсем не понимаешь,что отвечаешь...Когда можешь себя контролировать,адекватный ответ получается.Хотелось бы всегда себя контролировать,но увы,мы живём в таком мире,в такой гадючей стране...Сижу смотрю Пусть говорят-я это делаю редко-о дезертирах с армии по неволе...слов нет,одни эмоции...

У нас может возникнуть сожаление по поводу своего негативного финала, желание извиниться за содеянное, или просто сказать о том, насколько поглощающей была наше желание в прошлом. Корить себя не стоит. Лучше спокойно принести свои извинения, если Вы кого-то "задели". Постараться поправить ситуацию иным образом. Самое главное – извлечь урок, и постараться направить внимание на другое существование, из-за непоправимости создавшейся ситуации, - осознанать произошедшее полностью.

про те, як МИШЕНЯТКО став жити з ЇЖАКОМ

У теплому в тиши темному підвалі
Жили сірі миші - добро наживали.
Сірий мишенятко був їх сіночок,
Мерз він в підвалі - слабкий паросточок.
Мишенятко не тихий, та й негучній,
Не ті, щоб дурний, но й не Розумний,
Був він не смилівій - ні чорний ні білий -
Звичайний мишенятко з тонким хвостом,
Сіра шубка, та вушка сторчком.
Сонца промені нору зігрівало
Золотому світла до себе затягало.
Що можна було мишеняті бажаті,
Йому б спокійно жити пожіваті.
Мишенятко порушив мишачій звичай,
Сонце назустріч з норки він вийшов,
Пізно дізналася про Це рідня,
Мишенятко гуляє Серед Білого дня.
Лазурне небо вібліскує над ним,
Кличе Безодня - блакитна синь.
Повітря нагрітій до зірок струмує,
У небі міготять птахи - не сумують.
Тихесенько так мишеня шепотів:
Я адже ні разу так не злетів.
Хочу навчітіся я швидко літаті,
Так само як птах крілатім я стати.
Безглузда життя в підвалі з мишамі,
Треба посперечатіся в польоті з орлами,
Піднятіся стрімко під саму блакить,
І землю побачіті, хоч бі на мить.
Вірослі раптом на спіні у мишенятко
Крила Великі з тугою перетінкою,
З міцної и тонкою шкірою скріпучої -
Він ставши не мишей, а Мишею летючої.
Вісь вже в небо мишенятко занурівся,
Поруч зі свистом проносяться птиці.
Щаслів мишенятко - ВІН у небі літає
І врізався відразу в веселу зграю.
Над гірською вершиною він гордо тремтіть,
Щастя в серці яскраво горить.
Раптом чує він злісній клекіт пернатих:
Літає як птах, сам з пащею зубатий,
Ні пір'я, нІ дзьоба, гладкий як камінь.
Дивись-це миша!
Знахабніла, - бажає посперечатіся з царями - орлами!

У небі не потрібно відмивання мишей!
Бійте її, женіть в зашій.
Зграя птахів на мишенятко напала,
Крилами била, клювала, щипала.
Мишеня заклювалі, - на землю він впав,
Раптен побачим знайомий підвал.
У пилку віддіхався, и щасливий вітаті:
Він вдома і знову хоче літаті.
Від шуму прокинув всі миші в підвалі,
Скочій з переляку, у темряві засновали?
Я Свій! Мишенятко! Синочку я ваш!
В страху кинувся батько и мати.
З луг стірчать Лише очі й вуса,
Шепіт и шелест, хвіст и носи.
Дівіться, дівіться - він без хвоста,
Очі не такі, забарвлення не та.
Зроду таких не було мишей,
Гнали мішенятко з підвалу втрішій.
Миші натовпом на мишенятко напали,
Кусали, штовхалі, пищали, щипали,
Зхати рідного мішенятко прогнали ...

У руїнах старих, де цвіль бруд и тиша,
Живе в напівтемряві летюча миша.
Чи не бігаті їй Більше в підвалі з мишамі,
Чи не бачіть птахів, - літає ночами.
Лиха роковини - жахліва і Втрата,
Нема назавжди, - ні батько і мати,
Мишенятко Своїм птахи не візналі,
Поверненння у нірку рідну немає.

У руїнах старих оточен в чужому
Живе як уміє МИШЕНЯ з ЇЖАКОМ.
.

Спасибо Риточка . Очень интересный пост .Музыка чудесная .

Есть одно простое действие в жизни это -Жизнь.И всё мы живые люди,иногда позитивны,иногда негативны.Негатив как и позитив тоже нужен.Это как прививки от болезней.При негативе человек учится вырабатывать своё поведение,а кто какое это у кого как получается.Для себя я давно приняла на негатив сразу не реагирую,а молча наблюдаю (если конечно это не жизнено важный момент.когда нужно довольно весомо ответить и словесно и действием :) потому как человек в негативе никак не отреагирует на кого либо.А спустя три притопа,три вдоха-выхода :) человеку и выскажу спокойно и аргументировано.Доходит почти сразу. Люди выпускающие негатив,или сами по себе негативные,таким образом вызывают негатив у окружающих,разрушают окружающих и подпитываются,потом довольные уходят,а окружающие попавшиеся на удочку,обессилены.Самое простое наблюдение-общественный транспорт,очереди.Просто понаблюдайте и многое увидится и поймётся.

Спасибо,полезно...так бы прямо на третий уровень.....

.

Обязательно надо учиться не впускать негатив ..