Я б сказала тобі ці слова,
Але їх розплескало небо,
Я б пішла в його синь сама,
Але ти загубився - де ти?

Мрії моЇ кличуть тебе...
Я за ними - навколо, лиш, морок.
Мої мрії карають себе,
Ти на трасі* -швидкість 140.

В небесах на землі чи у хвилях,
Я тебе віднайду, мій коханий.
В небесах на землі чи у хвилях,
Я шукаю тебе мій жаданий.

Я не можу збагнути - чому?
Ти приходиш до мене у снах.
Я не можу збагнути - кому?
Ти несеш своє серце в руках.

Любий мій, коханий, єдиний,
Ти поїхав далеко, на схід.
Любий мій, неповторний, мій милий,
Ти поїхав, а серце болить...

Ні дзвіночка ні телеграми.
Я з журбою живу день у день.
Ні дзвіночка, лиш, тільки омани,
Зустрічає, прокинувшись день.

Зорі кличуть у ніч - я не сплю,
Таємниче, блискуче, грайливо.
Зорі кличуть - я до них йду,
Розплетаючи стежку звабливо.

Знову сни, знову ти в них ідеш,
Своє серце в долонях тримаєш...
Знову сни, бачу, що віддаеш,
Своє серце дівчИні...зникаєш...

Наче ангел торкнувся плеча,
Може марю я, може це відчай,
Тільки поряд я чую "Моя",
Може марю - це вже, як звичай.

Очі вкроє солона сльоза,
Номер твій не втомлюсь набирати,
Очі плачуть, а я тільки "за",
Бо так складно нічого не знати.

Боже, милий! Спасибі Тобі!
Відгукнувся, нарешті, твій номер...
...Але, це не твій голос...зажди...
Боже, милий! Що кажете??? Донор???

Як?.. Навіщо?.. Хто ви така???
Де аварія?.. Біля Находки...
Так... Я згодна... рятуйте дівча...
Мій коханий... аварія... пробки...

Знову сни...ти цілуєш мене,
Чимось гострим пронизує тіло...
Тільки тут, де я бачу тебе,
Я існую, люблю і щаслива.

автор: Светлана Подшивалова

Серия сообщений "ЛИТЕРАТУРНОЕ ТВОРЧЕСТВО СВЕТЛАНЫ ПОДШИВАЛОВОЙ":

СВЕТЛАНА ПОДШИВАЛОВА

Часть 1 - " КАСАНИЯ СУДЕБ..."
Часть 2 - ЛЮБИЙ МІЙ...