-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Ореста

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 29.01.2011
Записей: 317
Комментариев: 513
Написано: 1979

Серия сообщений "різне":
Часть 1 - Дуже мила абетка
Часть 2 - А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності
Часть 3 - Без заголовка
Часть 4 - Росія загрузла в багні по саме горло. І вони ще мають час до України претензії висловлювати? У самих хата горить..
Часть 5 - Береженого Бог береже,а не береженого конвой стереже
Часть 6 - Новий український дослідник Данило Яневський!Не маю честі рекомендувати.
Часть 7 - Одеський Майдан з єврейським акцентом.Браво,Одеса!
Часть 8 - Нові перли від Задорнова ( єврохохли та ін.)
Часть 9 - Дорогой Дмитрий Киселев, ты был прав! Европа разлагается
Часть 10 - Ось які дива трапляються з колишніми "барабанщиками" або як шиза косить наші ряди..
Часть 11 - Цікавий діалог африканців та кондуктора донецького тролейбуса
Часть 12 - Патріот!
Часть 13 - І отдєльно к Іосіфу Кобзону...
Часть 14 - Спостереження.
Часть 15 - Для краси і здоров"я
Часть 16 - "Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
Часть 17 - Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську
Часть 18 - Дума.
Часть 19 - Перед сном...
Часть 20 - А ви вписались в число обслуги?

Выбрана рубрика різне.


Другие рубрики в этом дневнике: українські генії(9), українське ретро(10), українська музика(41), музика світу(9), музика Італії(1), мистецтво(2), культура України(15), історія України(30), історія(5), живопис(2), генії(1), аудіокниги(2), анімація(2)

Дуже мила абетка

Понедельник, 17 Июня 2013 г. 23:21 + в цитатник
Это цитата сообщения красавицаумница [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

ABC Cherubs - В ПОМОЩЬ ДЕКУПАЖНИЦАМ

 

ABC Cherubs (27 работ)

 

503 x 767ABC Cherubs (27 работ) 
Читать далее...

А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності

Дневник

Пятница, 23 Августа 2013 г. 21:07 + в цитатник




Без заголовка

Понедельник, 07 Октября 2013 г. 11:35 + в цитатник
Это цитата сообщения SvetlanaT [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Как скопировать, не копируемый текст?

Protect-Computer_clipped_rev_1 (397x302, 104Kb)
Как скопировать текст со страницы в интернете, которая защищена от копирования.
Многие пользователи заходят в интернет для розыска необходимой для себя информации, которая необходима для использования в своих проектах (как-то написание рефератов, заметок, статей, а также для создания личных записей и справочных материалов). А в некоторых случаях создатели сайтов по самым разным причинам (например, кто-то думает, что таким образом защищает свой контент, кто-то отрабатывает различные технологические новшества на своём сайте, ну и т.д.) не хотят, чтобы посетители могли свободно скопировать информацию находящуюся на сайте.
ЗДЕСЬ далее...

SvetlanaT

Росія загрузла в багні по саме горло. І вони ще мають час до України претензії висловлювати? У самих хата горить..

Дневник

Вторник, 29 Октября 2013 г. 17:37 + в цитатник



Береженого Бог береже,а не береженого конвой стереже

Дневник

Среда, 27 Ноября 2013 г. 19:01 + в цитатник

береженого (700x464, 44Kb)


Новий український дослідник Данило Яневський!Не маю честі рекомендувати.

Пятница, 06 Декабря 2013 г. 12:06 + в цитатник
Это цитата сообщения JAXEDRA [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Данило Яневський -побратим Табачніка

Данило-Яневський (550x367, 52Kb)
Поповнення в рядах Табачника: тележурналіст Данило Яневський стверджує, що ніякої української нації не існує
18-04-2010 11:49


Якщо б Табачніка не було, його могли б з успіхом замінити й інші недремні ненависники всього українського. Минулого тижня їхній список поповнився ще одним псевдо-істориком – відомим тележурналістом і доктором історичних наук Данилом Яневським.

Виявляється, новоявлений доктор (можливо, слід писати з двома „к”?) сотворив уже кілька книг, у яких послідовно розвінчує міф під назвою „Україна”. Потому как нєт, нє било і нє может бить!

А що є? Масонський проект! Точніше: „масонский образ некоего идеального государства”. А тому „можно констатировать, что Украина как государство в том виде, как оно было провозглашено в 1991 году, долго существовать не сможет. Оно развалится в любом случае. И это вопрос времени и крови. Может, мирным путем, а может, через внутренний вооруженный конфликт”. Тобто сценарій уже готується і сценарист при ділі. Недарма саме „Известия” 8 квітня опублікували це інтерв’ю.

Але постає питання: які ж такі глобальні причини приведуть до розвалу України? „Сейчас Украина объединяет более 60 территорий, имеющих очень мало общего. Например, Галичина — Донецк. И там и там — украинцы. Но они не понимают, никогда не поймут и не примут друг друга”.

Щодо 60 територій, то наш невтомний Данило явно перегнув. Але країн, які свого часу були зліплені з різних клаптів у Європі чимало. Хіба Польща не була поділена між трьома державами? Те саме Італія. А Німеччина об’єдналася в єдину державу щойно в ХІХ ст.

Хіба можна сказати, що гасконці і норманці Франції чудово розуміються між собою? Не кажу вже про провансальців, басків, корсиканців, бретонців та ельзасців, які себе вважають окремими народами. А проте – це усе французи. Хоча баск з корсиканцем уже точно не порозуміються, якщо не перейдуть на літературну французьку. А німці Півдня і Півночі, які навіть розмовляють різними діалектами? А сицілійці, сардинці та фріулійці Італії? А мазури і гуралі у Польщі? Невелика Норвегія і та має аж дві літературні мови.

Ми надто мало прожили у одній демократичній державі, аби усі регіони могла об’єднати одна національна ідея. Але що це цілком можливо, свідчить той факт, що східняки, які оселилися в Галичині, стали нормальними галичанами. Ба більше, люди, які прибули зі Сходу і навіть не є за походженням українцями, стали патріотами Львова, авторами багатьох книг з історії міста: Юрій Бірюлов, Ірина Котлобулатова, Ілько Лемко (псевдонім Сємьонова), Сергій Фрухт і т. д.

Для них проблеми з Бандерою не існує. А я знаю ще й росіян та східняків, які відвідують винятково греко-католицькі храми, бо бдітєльниє православниє старушкі у хустинах їх уже задовбали своїми заувагами, як слід вдягатися та де у церкві стояти.

Далі Яневський вирішив похизуватися своєю історичною батьківщиною: „Буковина украинская православная — совсем не то, что Буковина иудейская. Черновцы еврейские, это совершенно не то, что Черновцы немецкие. Это отдельные ментальные и духовные общности, но их механически учитывают как одну единицу”.

Я не знаю, до якої Буковини належить автор, але чогось такого як „Буковина іудейська”, або „Чернівці німецькі” стосовно теперішнього часу я ще в літературі не стрічав. Німців на Буковині давно нема, а євреї, якщо і є, то здебільшого не буковинські, які майже всі загинули, а переселенці з інших областей.

„Человек из Енакиево может понять человека из Хуста?” – волає автор і відповідає: „Нет!” Та чому ж ні? Їхав я у потязі з донеччанином, який вертався з відпочинку у Моршині. А жив у одній кімнаті з галичанином. Мало того, що він зі мною розмовляв пристойною українською, якою, як каже, раніше не володів, то ще й признався, що дуже багато зрозумів і тепер зовсім інакше дивиться на УПА й ОУН. Ми просто рідко і мало спілкуємося, а коли сходимося, то порозумітися можемо, якщо тільки не втручаються агенти Кремля.

Унікальне відкриття робить Яневський, дослідивши біографію Шевченка. Тут він уже, вочевидь, простудіював Бузину. Виявляється, це масони геніально передбачили, що обдарований хлопчак, який щось там мазюкає олівцем, може стати ще й великим національним пророком!

„Тогда Брюллов написал портрет Жуковского и продал за астрономические деньги — 2,5 тысячи рублей. За эту сумму можно было половину Черкащины купить”.

Ну, це ж треба, як дешево Яневський оцінив Черкащину! Звичайно, як на той час це були великі гроші, але все пізнається у порівнянні. Кріпака можна було купити за ціну від 100 до 800 рублів, стільки ж коштували мисливські рушниці. Зацитуємо ще й Гоголя:„Чичиков продал тут же ветхий дворишко с ничтожной землицей за тысячу рублей”, а це з „Ревізора”: „шуба стоит пятьсот рублей”.

Далі виясняється, що Шевченко став членом масонського Кирило-Мефодіївського братства. „И естественно, его участников, после того как выявили, здорово почистили. Костомаров и Кулиш, например, отделались относительно легко, один Шевченко попал по полной программе”.

І знову брехня. Бо за значно повнішою програмою „попався” учений і перекладач Микола Гулак, який відбув трирічне ув’язнення у Шліссербурзькій фортеці, а потім десять років на засланні.

На запитання кореспондента: „И какой вывод: есть украинская нация?” звучить упевнена відповідь: „Нет, ее не существует”. А тоді робить висновок цілком у стилі Табачніка: „Ведь даже самые известные украинские писатели и поэты не писали на украинском языке”.

А якою ж мовою тоді писали Леся Українка, Коцюбинський, Франко, Стефаник, Нечуй-Левицький, Карпенко-Карий, Хоткевич і сотні інших? Кореспондент, щоправда, попався той, що треба, бо тільки й спромігся несміливо спитати: „А Сосюра, Тычина?” Відповідь проста, як одна звивина: „Кто их читает сегодня?”

Ну, почнемо з того, що поезію взагалі мало хто у світі читає. Але рання поезія Тичини – це вершина світової лірики. Однак у Яневського свої пріоритети: „А вот Пауль Целан — величайший немецкий поэт ХХ века, вырос в Черновцах. Юрий Клен — офицер вермахта, который писал по-украински стихи так, что современные многие просто отдыхают”.

Є така приказка: не приший кобилі хвіст. Оце саме той випадок. До чого тут Целан і Клен – невідомо. А нобелівський лауреат Шмуель Аґнон народився у Бродах. То й що?

На запитання, чи „Степан Бандера и Шухевич являются героями Украины”, докктор відповідає: „Нет. Они выросли в составе другого государства — Австро-Венгрии и Польши — и никогда не присягали на верность нашей стране”. Цікаво! А якби виросли у Росії, то присягали б царю? І тоді вони були б таки героями України?

Чи варто пояснювати Яневському, чому Степан Бандера не „политический авантюрист”, який „погнал часть соотечественников на совершенно бессмысленную бойню”? Адже з таким підходом можна засумніватися і в доцільності будь-якого народного повстання у світовій історії, якщо воно завершилося поразкою. Чому б Яневському не назвати авантюристами організаторів Варшавського повстання? Десятки тисяч загиблих, вся Варшава у руїнах, знищені безцінні мистецькі скарби... А повстання Шаміля?

Виходить, що слід безвідмовно підкорятися кожному загарбникові, який прийде на твою землю? Прибалтійські народи якось не мають сумнівів щодо своїх борців з совєтським режимом. Збройний опір УПА не дозволив влаштувати в Західній Україні після війни такого голоду, який зазнала решта України. Про голод 1946-47 років зараз рідко згадують, але то був теж страшний голод, коли за несанкціонований збір колосків на колгоспному полі тисячі дорослих і дітей опинилися у в’язницях. Понад 1 300 голів колгоспів було репресовано. Вилучене у селян зерно продавали за кордон, а люди мерли з голоду. І саме мала Батьківщина Яневського тоді найбільше постраждала від голоду разом з Бессарабією. Голодом були охоплені уся Зазбручанська Україна. Жертвами тодішнього голодомору стали мільйон осіб. І тільки в нечорноземній Західній Україні голоду не було, а голодуючі селяни масово тікали в Галичину.

Погляди Яневського практично нічим не відрізняються від поглядів Бузини й Табачніка: „Никакой такой Украины до 1917 года реально нигде и никогда не существовало... Другого варианта, кроме федеративного государства с самоуправлением общин, нет”.

Так і хочеться вигукнути: таваріщ Затулін! Вашого полку прибуло! Боєць, відразу видно, самовідданий, готовий на будь-яку провокацію і будь-яке свинство.


Юрій Винничук, tsn.ua/analitika/popovnennya-v-ryadah-zatulina.html

Одеський Майдан з єврейським акцентом.Браво,Одеса!

Дневник

Воскресенье, 15 Декабря 2013 г. 14:21 + в цитатник



Нові перли від Задорнова ( єврохохли та ін.)

Дневник

Воскресенье, 05 Января 2014 г. 20:58 + в цитатник



Дорогой Дмитрий Киселев, ты был прав! Европа разлагается

Дневник

Вторник, 07 Января 2014 г. 22:15 + в цитатник
мат (640x427, 20Kb)

Дорогой Киселев! Батюшка, ясно солнышко! Ну что, съездила я в эту вашу Европу. Еще раз. Но нынче уже осознанно, ведомая вашим ученьем. Глаголом вашим мудрым. Ибо стыдно, батюшка, стало, что в прошлые разы всё диву давалась, как люди в Европах этих сраных живут. И сама жила, науки постигала, и все мне там нравилось (токмо по душе широкой славянской скучала, знамо дело). Но теперь вижу — все х*ня, и пчелы тоже, и как же жестоко я ошибалась все эти годы.

Кризис, собака, не пожалел никого. На Елисейских полях очереди в рестораны, как у нас в перестройку. На Новый год фейерверка нет, а люди на улице все равно радуются, обнимаются. Улыбаются друг-другу белыми, еще докризисными зубами. Хотя как-же без фейерверка-то можно-то? Чему радоваться? Не положено. Причем незнакомые люди обнимаются, песни вместе поют. Растлевают друг-друга значит. За неимением Артемовского, Моет Шандон из горла хлестают. Кто побогаче — пластиковыми стаканчиками разжился, но таких мало, как мало натуралов во всей старушке-Европе. Остальные — бабушкин хрусталь на улицу повытаскивали. И прям под Триумфальной аркой шампанское в бокалы разливают и пьют. А милиция рядом ходит и смотрит понимающе — не гоняет. Жалко же. Народ-то. Спивается. Мое Шандоном.

Самое страшное, батюшка, это конечно, очереди в музеи. Вот как обнищал народ парижский — заняться больше нечем. По городу рекламируют выставки современного исскуства. Ибо президентских елок и Ирины Аллегровой в этом году не будет — дефолт.

И вот стоят бедные хранцузы в очередях в эти бессмысленные музеи. На Фриду Кало по несколько часов в очередях мерзнут. На Родена. На Ван-Гога этого сумасшедшего. Хоть бы им уже Купание красного коня показали, а то жалко же людей, нищие душой же совсем.

На охрану бабла не хватает, на заборы бабла не хватает! Вот так идешь мимо парламента или резиденции президента там, и ни тебе метрового забора, ни колонны беркута или хотя бы ВВ-шников плешивых.

Ужаснувшись, поехали мы в Испанию эту дефолтную. По автобанам этим ровным со скоростью 130 км в час. Искали-искали родных глазу ГАИшников — не нашли. На взятки-то денег нет у народа. Вместо гаишников — бездушных радаров понатыкали. А радар-то, он че? Разве он стопанет тебя из-за кустика? Разве он подплывет к тебе неспешно, побулькивая брюшком? Разве козырнет лениво и вопросительно: «сержант Петренко, нарушааэм?». Разве, потянувшись за соткой, словишь на себе хитрый понимающий взгляд усатого железного радара? Нет! Причем даже последнюю радость — адреналин неизвестности у народа отобрали: за 500 метров до радара большие знаки висят — радар, мол, сбрасывайте скорость, чтоб мы вас не штрафанули. Потому что цель- не штрафануть, а именно чтобы скорость сбросили и не расшиблись на опасном повороте (где вообще-то, должен стоять наш гаишник!!) Тьху. Европа.

И тут, в Испании, опять подивились, батюшка, вашей прозорливости. Всюду вы были правы. Безработица, что сказать. Потому люди здесь нещадно бухают по ночам — в барах яблоку негде упасть: и стоймя стоят в барах испанцы, и на улицах за столикам сидят.

Пьют при этом, вино не импортное, а собственного производства. Испанское, значит. Ну или ближайших соседей — французское там, итальянское. На растаможку молдавского портвейна у загнивающей Европы денег нет.

Испанское пиво тоже пьют. Оно в барчике в центре стоит например 1.50 евро (15 грн) за 0.33 мл. Вот так вот дешево. Ну правильно, люди-то безработные, поувольняли многих. А пособие по безработице всего-ничего: каких-то жалких 700-800 евро в месяц. То ли дело у нас, в Украине! Людям, потерявшим работу у нас плотют куда больше 8000 грн. Я же правильно транслирую ваши тезисы, о сенсей?

12 часов ночи. Под церковью святой Марии стайки испанских детишек гоняют в футбол. С родителями. Укладывать их никто не собирается. Гегемония детей — позор бесхребетных родителей, Сталина на них нет! Любуясь большеглазыми детишками, гоню надоедливую мысль о европейских педофилах, которые, как мы помним из ваших посланий, окопались именно в ЕС. Оглядываюсь, проверяю, не дрочит ли кто поблизости. Нет, все тихо. Выдыхаю, успокаиваюсь, но тут же начинаю думать о гейском нутре всея ЕС: о том, каким таким волшебным образом обнищавшие гейспанцы производят на свет такое количество маленьких гейспаничиков. Невесть как появившиеся на свет детишки начинают вгонять меня в когнитивный диссонанс… Но нет! Я помню ваши мудрые слова — это бесы европеския испытуют мою веру! Гоню любые связанные с логикой мысли подальше, и включаю мантру-рефлексию: «кризис в ЕС, кризис в ЕС, кризис в ЕС».

Автопроизводство в упадке. Обанкротившееся правительство строит дорожки для велосипедистов. Светофоры для велосипедистов ставит — отвлекает внимание электората от проблем насущных. Для тех, кому даже на велики поганых евров нехватает, понаставили под аренду электромобилей. Подошел, от розетки отключил, и поехал. Наша знакомая пара, например, может и рады бы продать хотя б одну из своих четырех машин, но даже не думают об этом, капиталисты проклятые. Вместо этого, с горя покупают в довесок еще два мотоцикла, каждый из которых у нас бы стоил под 6 000 евро, а у них стоит меньше 3 000. Ну кризис, что сказать!

Свирепые гаишники нещадно штрафуют неправильно припарковавшегося мужчину. Машина дорогая — мерседес. У нас-то, конечно, машины покруче будут, но не в этом суть. Штрафуют же, ироды! И вся улица наблюдает, даже охранники из бутиков повыскакивали. Народу вдиковинку факт штрафования. Люди здесь жмутся штрафы платить, потому паркуются правильно.

У входа в парк стоит железный аппарат с рулонами пакетов для какашек выгуливаемых собачек. (Да, европейцы, они не гордые, они своим собачкам срать где попало не дают. Ну, душа не широкая же, не размашистая) На аппарате, со свойственным испанцам юмором, нарисовано, как пользоваться пакетами. Комиск из четырех картинок: 1 — вот так берешь пакетик, 2 — вот так рукой в пакетике берешь какашку, 3 — вот так выворачиваешь пакетик (о чудо! какашка оказывается внутри!), 4 вот так пакетик с какашкой выбрасываешь в урну. Стоп, а где же прорезь для евро? куда платить? Никуда, — бесплатно. У нищих европейцев нет бабла на пакетики для фекалий. Кризис.

Но совсем горько мне стало сегодня вечером, когда я увидела воплощенную квинтэссенцию их умирающей Европы и нашей российской души.

Центр Сан-Себастьяна. Мокрый мужчина в гидрокостюме шагает босиком по мостовой. Улыбается глупой счастливой улыбкой. Загружает серф-доску в багажник своего «рено», садится и уезжает в закат. А я, со слезами на глазах, смотрю вслед уносящемуся внедорожнику и всей шириной своей русской души, думаю: бедный, бедный красивый испанский серфер, у него нет денюжки даже на обувь.

Засим, батюшка Киселев, челом бью. На Русь родимую тянет, но не сильно. Больно любо мне смотреть, как загибается-заганивает Запад в отсутствие сильных бояр с мощною десницей, аки наши-родимыя. Как мельчают, как скукоживаются пида*расы еуропеския без идеи русской — без души широкой. Посему, батюшка, побуду здесь еще, в странах бедных заморских. Позлорадствую.

Facebook Александры Ковалевой


Ось які дива трапляються з колишніми "барабанщиками" або як шиза косить наші ряди..

Дневник

Пятница, 17 Января 2014 г. 20:08 + в цитатник




Цікавий діалог африканців та кондуктора донецького тролейбуса

Дневник

Понедельник, 20 Января 2014 г. 18:51 + в цитатник



Патріот!

Дневник

Вторник, 11 Февраля 2014 г. 12:07 + в цитатник




І отдєльно к Іосіфу Кобзону...

Дневник

Суббота, 19 Апреля 2014 г. 19:47 + в цитатник



Спостереження.

Дневник

Понедельник, 21 Апреля 2014 г. 11:30 + в цитатник

Просто наблюдение. Везде, где снесли памятники Ленину, опасности сепаратизма нет. В Николаеве, Херсоне, Днепре - нет. Там, где сохранили (Харьков, Луганск, Донецк) все наоборот. Стоит исправить и все наладится!



Taras Berezovets

лена (500x400, 40Kb)


Для краси і здоров"я

Понедельник, 02 Июня 2014 г. 17:21 + в цитатник
Это цитата сообщения SelenArt [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Хорошие рекомендации по уходу за волосами

Хорошие рекомендации по уходу за волосами

4278666_1337542838_hair_flowers_02_1 (500x534, 48Kb)

Волосы-это одно из главных составляющих красоты человека.

В моде всегда были здоровые,блестящие и красивые волосы

Как улучшить состояние своих волос, вернуть им блеск,остановить их выпадение, усилить рост,подскажут эти рекомендации:

Шампунь.Как правильно выбрать шампунь?

Как часто мыть волосы? Мифы и заблуждения

Почему сильно выпадают волосы.Причины,что делать при выпадении волос,лучшие советы и рекомендации

Чудо-травка для волос-Хвощ полевой

О пользе расчесывания волос+восточный секрет красоты

Самая эффективная маска для блеска волос.Мой отзыв

Простое средство от выпадения волос

Сила длинных волос или волшебные свойства женской косы

Суперэффективная дрожжевая маска для роста волос

Волшебные свойства масла макадамии для волос

Банановая маска для волос

SelenArt

 


"Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко

Дневник

Четверг, 18 Сентября 2014 г. 20:39 + в цитатник

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово "срака". Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.


"Як і бабуся, зараз часто кажу "воно тобі так треба, як до сраки карі очі!" у значенні "не до місця". "Всраться і не жить " вигукую, коли з чогось дивуюсь. "От сральня!" - кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: "Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать", - тобто, "не шкода зовсім". Ще від неї записала таке: "жінка без сраки - як село без церкви", "він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", "в сраку годне", "як не срачка, то пердячка", "як голодному срать", "як у борщ срать" (про недоречність), "всрись - а покорись", "хто всрався? - невістка".

Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

"Як півсраки з-за куща" - кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться" - коли щось неякісно роблено.

"В сраці був, гімно видів" - коли людина говорить про те, про що не має поняття.

"Сери-перди-грійся" - коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

"Не хочеш срать - не мучай сраку".

"Як не гівно, то засрана тріска".

"Голою сракою по рапатій дошці" - значить, ніколи.

"Самотній, як палець в сраці".

"Коханий - сім разів у сраку пропханий".

"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".

"Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село" - про бабів-пліткарок.

"Пішов, як за море срати" - коли довго когось немає.

"Не плети гівно дівці в коси" - не наговорюй на чесну дівчину.

"Ах ти москаль в сраку граний!".

"Щоб тя гівно доганяло" - щоб не було тобі спокою.

"Їсти - не срати, можна почекати".

"Гарна, як срака навиворіт".

"Срав пес" - себто, ніц не вийде.

"Сидить, як срака в гостях" - тихо.

"Пасує, як сраці фіранки".

"Всрайся, та не дайся" - так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

"Як приємно в полі срати - розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки".

Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,

ручки-ножки підкорчила,

хлопцям сраку вистерчила.

А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,

сову в сраку поцілуйте".

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.

Чому тебе зацікавила ця лексика?

Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: "Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована". Думаю: "Ви ж етнограф!" Дехто починає обурюватися, що це невиховано - мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.

Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам'ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: "Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав".

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики - яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські - не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було - "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти

Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?

І ця, і пов'язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії - як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського "Дитина у віруваннях і звичаях українського народу" - перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання - 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: "Що це таке?". Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано - типу "бандурка", "криниченьку копав". Але були значно прозоріші вислови - зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.

"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні - з Полтавської і Черкаської областей:

"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.

"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"

"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".

"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка "Шукати в сраці шкварка" - це доколупуватися до чогось, придиратися.

"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА

11111111111111 (300x200, 6Kb)

Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську

Дневник

Суббота, 20 Сентября 2014 г. 16:33 + в цитатник



1.
фыл (489x363, 89Kb)

2.
РєРёСЂ (622x354, 117Kb)


Дума.

Дневник

Четверг, 12 Февраля 2015 г. 17:42 + в цитатник



Перед сном...

Воскресенье, 30 Декабря 2018 г. 21:52 + в цитатник
Это цитата сообщения Волшебство__Жизни [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Подборка лучших эзотерических фильмов

13

Бывает, становится вопрос — что посмотреть вечером. Часто бывает философское настроение, но смотреть незнакомый фильм страшно — вдруг попадется псевдофилософский мусор. И настроение зря пропадет, и время тратится. Чтобы такого не происходило, предлагаем вам подборку фильмов, за которые можно поручиться — они определёно придутся вам по вкусу.       

    1. «Тибетская книга мертвых» (1994) документальный фильм   

читать далее
 


А ви вписались в число обслуги?

Дневник

Вторник, 09 Июля 2019 г. 21:30 + в цитатник




 Страницы: [1]