-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Ореста

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 29.01.2011
Записей: 317
Комментариев: 513
Написано: 1979




Там, де немає людей, залишайся хоча б ти людиною.


Вадим Дубовський - співаючий далекобійник презентує...

Вторник, 20 Января 2015 г. 21:57 + в цитатник



Рубрики:  українські генії
українська музика



Процитировано 2 раз
Понравилось: 1 пользователю

ВІКТОР МОРОЗОВ "Прошу пані".

Пятница, 16 Января 2015 г. 22:09 + в цитатник


Рубрики:  українське ретро
українська музика


Понравилось: 1 пользователю

Трохи позитиву .Львівське ретро

Пятница, 16 Января 2015 г. 21:50 + в цитатник


Рубрики:  українське ретро


Понравилось: 1 пользователю

Ялинка заспівала українською

Пятница, 12 Декабря 2014 г. 10:45 + в цитатник


Рубрики:  музика світу


Понравилось: 2 пользователям

Дуже мило...

Пятница, 07 Ноября 2014 г. 11:11 + в цитатник
Это цитата сообщения ЕЖИЧКА [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

♥ღ♥Ernesto Cortazar - прекрасная музыка любви и нежности♥ღ♥

flowers_373 (500x400, 184Kb)
Дорогие мои читатели, в выходной день я часто себе позволяю на блоге писать что-то для души. Сегодня мне захотелось вернуться к разговору о целительной силе музыки, о том, как влияет она на наше отношение к жизни и помогает разглядеть то самое важное, что мы частенько пропускаем в повседневной суете и заботах.

За окном — осенняя роскошь увядания, а в душе — неуловимая, почти прозрачная грусть. Не знаю, отчего, но осенью у меня обычно настроение особое — лирично-поэтическое. Как приятно завернуться в тёплый плед, взять чашечку кофе или чая и, сидя в любимом уютном кресле, послушать хорошую музыку.

Сегодня предлагаю вспомнить мои любимые композиции мексиканского автора Эрнесто Кортазара. Не случайно я выбрала мелодию именно этого автора. Наши читатели говорят, что с этой мелодии начинается настроение и просыпается доверие к миру.

Для тех, кто впервые зашел на блог или просто пропустил его, приглашаю за настроением. Этот осенний пост получился особенным. В журнале много музыки. И знаете, как меня радуют ваши слова, что дневник наш стал приятным собеседником за чашечкой чая. И я как раз использовала несколько фрагментов для озвучивания с музыкой Эрнесто Кортазара.

Итак, вернемся к теме нашей статьи. Эрнесто Кортазар. Кто хоть раз соприкоснулся с его произведениями, думаю, будет вновь и вновь к ним возвращаться. И не совсем важно, какое у вас настроение. Как говорят, и в радости и в горести его музыка может подарить нам необыкновенные моменты. С его музыкой мы можем просто поразмышлять, помечтать, что-то вспомнить, отдохнуть, наверно, каждый из нас найдет свои краски в ней. А теперь предлагаю послушать самые-самые любимые его произведения и позволить себе немного своих мыслей обо всем.


На память приходят строки Ильи Евтеева о том, как важно в этой жизни

Из тысячи ночей одну не отпустить,
Носить её в себе, не доставая,
И памятью по ней, как по теченью плыть,
Опять сумев ступить на берег рая.

Пожалуй, тема любви — основная в творчестве музыканта. Но Эрнесто говорит о светлом чувстве удивительно тонко и нежно.
0_90eb1_e7663c60_orig (158x77, 16Kb)
Рубрики:  музика світу

В Україні це символ ГО "Ідея нації".

Суббота, 01 Ноября 2014 г. 18:10 + в цитатник
Это цитата сообщения Милиана_ [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

НОТАТКИ ЩОДО ДАВНЬОЇ СВАСТИКИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Історія нашого дослідження почалася з детективного сюжету. Співавтор цієї статті, розбираючи науковий архів Віктора Петровича Петрова (1894-1969), що зберігався його дружиною Софією Федорівною Зеровою, виявив вирізку статей з журналу "Germanen-Erbe" ("Германська спадщина") за вересень-жовтень 1942 р. Увагу серед них привернув допис П. Грімма "Нордичні знахідки молодшого кам'яного віку з України". Науковець зацікавився двома горщиками з розкопок К. Мельник-Антонович біля с. Кириківки колишньої Харківської губернії, що рясніли свастиками. Він публікаує фотознімки цих посудин та розгорнуті замальовки всіх знаків, відносячи їх до пам'яток шнурової кераміки України. П. Грімм, у зв'язку із знахідками з Кириківки, порушує тему походження свастики. Він зазначає, що найдавніші зображення свастик трапляються в комплексах неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки (VI тис. до Хр.). Появу ж класичних свастик німецькі вчені пов'язували з пластом так званих "нордичних культур", хоча й оперували на підтвердження цієї тези одиничними погано документованими фактами. За такої ситуації посуд з Кириківки суттєво розширював фонд "нордичних" свастик.

Та залишимо на час свастики й розповімо трохи про людину, що зберігала нацистський журнал у радянському Києві. В.П. Петров (Домонтович) став одним з найбільших інтелектуалів України в ХХ ст. як вчений, культуролог, мислитель, історіософ, письменник. Наприкінці 1941 р. його мобілізовано у діючу армію, й як людину з потужним аналітичним розумом, інтегровану в світову культуру, заслано до тилу німецьких військ. Він працював в окупаційних установах Києва, відступив з частинами вермахту, виконував розвідувальну службу в західній Німеччині. 1949 р., після провалу, йому організовано втечу до СРСР. Сферу його діяльності в СРСР обмежили ареологією, а в 1958 р. дозволили навіть повернутися до рідного Києва.

У Києві ж, але раніше - 1942 р., В.П. Петров зустрічався з П. Гріммом - директором Київського історичного музею, який і вручив колезі свою працю щодо "нордичних" знахідок. Пауль Грімм після війни працював у НДР і вже після смерті Петрова приїжджав до нашого міста ще раз. Зберегти статтю, витерши дарчий напис, українського науковця змусив інтерес до найдавніших знакових систем на теренах України, що включали серед інших знаків і свастику. Позаяк у фондах Національного музею історії України згадані горщики із свастиками не збереглися, то публікація їх П. Гріммом помітно доповнювала фонд джерел до вивчення знакових систем первісної доби в Україні.

Продовження


УКРАЇНА - ЦЕ РУСЬ.

Пятница, 24 Октября 2014 г. 20:58 + в цитатник
Это цитата сообщения Милиана_ [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

УКРАЇНА - ЦЕ РУСЬ. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДОКУМЕНТИ

В офіційних документах середньовічної Європи Україну називали Русь, Рутенія, 
або Роксоланія.
 
Середньовічні списки студентів провідних університетів Європи дають нам багатющий матеріал про те, що знав світ про наш край, наш народ і як офіційно тоді називалась Україна.
 
Після занепаду Королівства Русі (Галицько-Волинської держави) та входження українських земель до Польщі та Великого князівства Литовського, виникли питання не тільки з ідентифікацією наших співвітчизників за кордоном, але й з самоіндефікацією. Аналізуючи статистичні записи різних європейських університетів, можна зробити висновок, що на різні власні назви своєї батьківщини українці дуже багаті.
 
Через відсудність власної національної держави, сталої загальновизнаної назви свого народу ніхто з середньовічних студентів-українців не знав. Кілька прибулих чоловік з однієї землі, навіть з одного міста і однієї мови, записували себе по різному. Один говорив, що він - рус, другий називав себе рутенцем, третій роксоляном і т. п.
 
Проте, переважна більшість вихідців з українських земель все ж таки записували себе рутенцями, а країну звідки прибули - Рутенією. Потім слідує назва Русь, затім – Роксоланія, багато українців записувались за місцем походження: Волинь, Поділля, Київ і т.д.
 
У найдавнішому відомому на сьогодні документі, в якому згадані українські студенти, зазначено: «Магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії». Документ датовано 6 квітням 1353 року у Парижі, Сорбонський університет. Писали це кияни, і свою вітчизну вони називають так, скоріш за все під західними (католицькими) впливами. Адже в документах Ватикану ще Київська Русь іменувалась саме як Рутенія. Поряд з цією назвою, вихідці з українських земель використовували й самоназву – Русь, й східну назву – Роксолянія. Від 1389 року у Сорбоннських архівах зберігся запис про бакалавра і ліценціата мов Германа Вілевича «рутенської нац ії з Києва».
 
У XIV — XV століттях майже у всіх європейських університетах наших студентів послідовно називали рутенцями. І тільки у XVI під впливом багатьох видань та публікацій, присвячених подвигам козаків, що з'явилися у Франції , Італії , Німеччині, починає з’являтись термін Україна, українець, але паралельно залишається й стара назва Русь. Так, Андріана Загорикуса 1567 року у Сорбонні записують як студента «нації рутенської з України». Таке поєднання зустрічається і в інших записах. Взагалі терміни Рутенія, рутенець, рутенська мова відносно України й українців зберігався в західних джерелах аж до XX століття.

Серия сообщений "історія України":
Часть 1 - Вогонь і зброя
Часть 2 - Невідомі республіки України
...
Часть 21 - Трохи історії з уст російського націоналіста.
Часть 22 - І все це Україна
Часть 23 - УКРАЇНА - ЦЕ РУСЬ.
Часть 24 - Нова українська сила - "Ідея нації"
Часть 25 - Місто , яке закохує в себе...
Часть 26 - Галина Швидків.Моя Україна
Часть 27 - Різдво до революції святкували в Україні 25,26,27 грудня.


Этой войны вам украинцы никогда не простят

Воскресенье, 19 Октября 2014 г. 19:08 + в цитатник


Рубрики:  українська музика

Званий вечір в Польщі...

Пятница, 10 Октября 2014 г. 11:39 + в цитатник
Это цитата сообщения красавицаумница [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

под столом дамамъ членовъ въ руки не класть,После ужина на балконъ срать не выходить

 


Все мы читали книги о периоде царской России 19 века. Эпоха вельмож, дворян, князей, царей. Званые бальные вечера, своеобразная мода. Высокие манеры и прочий этикет

.   

Такой её видели или хотели видеть писатели. Но как оказалось это время было далеко от того прекрасного, утопического мира. 

В доказательство привожу пример Указа  1807 г.по случаю званого вечера в Польше:

Читать далее...
Рубрики:  історія


Понравилось: 1 пользователю

Ти диви...!Виявляється українські націоналісти та євреї в одній упряжці вже давно

Суббота, 04 Октября 2014 г. 11:49 + в цитатник

перець (603x700, 60Kb)

Рубрики:  історія



Процитировано 1 раз

Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську

Суббота, 20 Сентября 2014 г. 16:33 + в цитатник



1.
фыл (489x363, 89Kb)

2.
РєРёСЂ (622x354, 117Kb)

Серия сообщений "різне":
Часть 1 - Дуже мила абетка
Часть 2 - А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності
...
Часть 15 - Для краси і здоров"я
Часть 16 - "Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
Часть 17 - Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську
Часть 18 - Дума.
Часть 19 - Перед сном...
Часть 20 - А ви вписались в число обслуги?



Понравилось: 3 пользователям

"Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко

Четверг, 18 Сентября 2014 г. 20:39 + в цитатник

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово "срака". Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.


"Як і бабуся, зараз часто кажу "воно тобі так треба, як до сраки карі очі!" у значенні "не до місця". "Всраться і не жить " вигукую, коли з чогось дивуюсь. "От сральня!" - кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: "Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать", - тобто, "не шкода зовсім". Ще від неї записала таке: "жінка без сраки - як село без церкви", "він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", "в сраку годне", "як не срачка, то пердячка", "як голодному срать", "як у борщ срать" (про недоречність), "всрись - а покорись", "хто всрався? - невістка".

Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

"Як півсраки з-за куща" - кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться" - коли щось неякісно роблено.

"В сраці був, гімно видів" - коли людина говорить про те, про що не має поняття.

"Сери-перди-грійся" - коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

"Не хочеш срать - не мучай сраку".

"Як не гівно, то засрана тріска".

"Голою сракою по рапатій дошці" - значить, ніколи.

"Самотній, як палець в сраці".

"Коханий - сім разів у сраку пропханий".

"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".

"Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село" - про бабів-пліткарок.

"Пішов, як за море срати" - коли довго когось немає.

"Не плети гівно дівці в коси" - не наговорюй на чесну дівчину.

"Ах ти москаль в сраку граний!".

"Щоб тя гівно доганяло" - щоб не було тобі спокою.

"Їсти - не срати, можна почекати".

"Гарна, як срака навиворіт".

"Срав пес" - себто, ніц не вийде.

"Сидить, як срака в гостях" - тихо.

"Пасує, як сраці фіранки".

"Всрайся, та не дайся" - так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

"Як приємно в полі срати - розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки".

Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,

ручки-ножки підкорчила,

хлопцям сраку вистерчила.

А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,

сову в сраку поцілуйте".

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.

Чому тебе зацікавила ця лексика?

Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: "Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована". Думаю: "Ви ж етнограф!" Дехто починає обурюватися, що це невиховано - мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.

Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам'ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: "Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав".

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики - яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські - не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було - "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти

Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?

І ця, і пов'язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії - як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського "Дитина у віруваннях і звичаях українського народу" - перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання - 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: "Що це таке?". Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано - типу "бандурка", "криниченьку копав". Але були значно прозоріші вислови - зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.

"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні - з Полтавської і Черкаської областей:

"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.

"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"

"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".

"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка "Шукати в сраці шкварка" - це доколупуватися до чогось, придиратися.

"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА

11111111111111 (300x200, 6Kb)

Серия сообщений "різне":
Часть 1 - Дуже мила абетка
Часть 2 - А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності
...
Часть 14 - Спостереження.
Часть 15 - Для краси і здоров"я
Часть 16 - "Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
Часть 17 - Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську
Часть 18 - Дума.
Часть 19 - Перед сном...
Часть 20 - А ви вписались в число обслуги?



Понравилось: 2 пользователям

Правящая верхушка продала Украину.

Вторник, 09 Сентября 2014 г. 17:25 + в цитатник
Костянтин Ільченко



Самые худшие мои опасения, похоже начинают сбываться.

Всё говорит..., нет я бы даже сказал всё кричит о том, что Украина нагло сливается, т. е. сдается России без особых осложнений, в данном случае жертвы среди бойцов и мирного населения для сдающих и принимающих во внимание не берутся.

После того, как я начал писать на страницах своего блога о том, что на самом деле происходит в зоне АТО, меня глашатаи новой власти в чем только не пытались обвинить и в паникерстве, и в разглашении военной тайны, и в отсутствии понимания тонкости военного дела, и конечно же в нежелании разглядеть скрытую мудрость генштаба и великий гений украинского главнокомандующего, но как показало время — Президент и его министерская рать сделали все для того, чтобы Украина потеряла теперь уже и Донбасс.

Поговорим о причине и следствии того, что сейчас происходит с Украиной.

Накануне общался с бойцами и офицерами батальона «Киевская Русь», которые указали на не соответствие данных, исходящих в эфир на центральных телеканалах, о положении батальона и его, якобы полном окружении. На самом деле полного окружения пока нет, о чем свидетельствует и карта аналитического центра СНБО, поэтому еще есть возможность выйти из «мешка» и сохранить тем самым батальон.

Однако, практически так же как и в случае с Иловайском, вместо того чтобы трезво оценить обстановку и принять единственно правильное решение о выходе из мешка, командование Южным направлением требует от батальона не выхода, а наоборот возврата на прежние позиции, т. е. выдвижения обратно из Дебальцева в Фащевку, что неминуемо приведет к образованию еще одного котла, теперь уже дебальцевского.

Как это назвать: глупость, не компетентность высшего командования, отсутствие оперативной информации или это уже привычное и обыденное для всех нас предательство?

Пытаясь в этом разобраться я начал с командующего Южного направления генерал-майора Борискина, который отвечает за правильную организацию боевых действий в зоне ответственности его группы. Об этом человеке достаточно много информации в сети Интернет, где он открыто обвиняется в саботаже, в отдании преступных приказов в результате чего погибали люди, а так же в предательстве и сотрудничестве с ФСБ РФ, за что он и был пару месяцев назад арестован, но как это у нас водится тут же был и отпущен.
Вот один из его вкладов в «успешное» проведения АТО: на первом этапе Борискин категорически запрещал вешать вооружение на МИ-24 (летали без подвесов). Лётчики просили хотя бы НУРСы, но ответ был категоричен: нет. Вскоре в результате этого преступного упрямства вся страна стала свидетелем того, как сепаратисты без каких либо осложнений уничтожали наши боевые вертолеты вместе с экипажами.

Так вот этот человек продолжает и по сей день «командовать», на самом деле Борискин своими преступными действиями, а нередко и бездействием фактически способствует планомерному уничтожению украинских солдат и техники. Не так давно я писал о 72 бригаде, которая ему подчинена, где совсем недавно произошел солдатский бунт, поскольку командование по непонятным причинам отказалось применять артиллерию по вражеским танкам, но при этом без всякого содрогания совести отдало приказ идти на эти танки солдатам, вооруженным только автоматами.

Недокомплектация батальонов — это настоящий бич, кто был в батальонах, тот знает истинное положение дел, да и в СМИ об этом нередко говорят, поэтому я не буду детализировать эту проблему, просто скажу что тяжелое вооружение, которого так не достает в батальонах, находится в достаточном количестве на резервных складах. Например, танков мы имеем порядка пяти тысяч, из которых тысяча после небольшого ТО может реально выдвигаться в зону боевых действий, остальные нужно подремонтировать. А у нас даже при обороне Мариуполя проблема с танками..., как же это можно все назвать, если не открытым саботажем и предательством.

Просто к сведению не сведущих: каждый батальон должен быть укомплектован тремя мотострелковыми ротами; минометной батареей; противотанковым, гранатометным и зенитно-ракетным взводами. Помимо этого, в мотострелковом батальоне должны быть подразделения обслуживания и обеспечения: взвод связи; взвод обеспечения; медсанбат.

Так вот, еще бывший командир батальона «Киевская Русь» полковник Александр Гуменюк, геройски погибший под Фащевкой, мне говорил об отправленных командованию Южного направления документах на расширение штатного расписания батальона, подписание которых дало бы возможность оснастить подразделение необходимой тяжелой военной техникой и др. вооружением. Естественно, имея такое вооружение и «Киевская Русь», и остальные батальоны, не позволили бы врагу разомкнуть кольцо под Донецком.

До сегодняшнего дня эти бумаги пылятся на столах начальников и за всем этим стоит опять он — генерал-майор Борискин, сознательно блокирующий любые действия командиров батальонов, направленные на усиления огневой мощи в их подразделениях.

Но, это еще не все. Среди солдат и офицеров Борискин слывет откровенным самодуром и все было бы ничего, если бы его это самое самодурство не влияло на боеготовность подразделений. Пределу больных амбиций генерала нет, находясь по должности не на передовой он уже опустился до того, что начал самолично отдавать приказы взводам, минуя штаб батальона, полностью игнорируя офицеров, в подразделениях ропот и возмущение. Бойцы поговаривают, что Борискин их хочет выдвинуть в Фащевку только с одной целью — избавиться от них, т. к. не на шутку боится батальонного гнева и справедливого спроса.

Понятно, что такие действия военачальников не подымают, а наоборот снижают боевой дух солдат, потому что солдат не доверяющий, а в этом случае и откровенно проклинающий полководца, добросовестно воевать не будет, т. к. постоянно будет вынужден заботится о том, чтобы его за здорово живешь не отправили в очередную бессмысленную мясорубку.

Теперь о главном, ведь мы понимаем с вами, что борискины — это не причины наших провалов в зоне АТО, а скорее следствие. Так где же настоящая причина?

Вот с этого момента буду высказывать свою точку зрения, так сказать субъективную. С самого начала агрессии России, я имею ввиду начиная с событий в Крыму, было очевидно что на такой шаг сам Путин пойти не мог. Наблюдая за вялотекущей реакцией Запада можно с уверенностью предположить, что вся эта история с Крымом есть ничто иное, как результат договоренностей между участниками процесса, т. е. Россией, Европой и Украиной. Допускаю, что роль официальной Украины в этом деле была не решающей но и не последней. Обратите внимание, как действовали в то время и.о. Президента и Правительство, они сделали все для того, что бы военная украинская группировка в Крыму была обездвижена, военным не поступило ни одного адекватного приказа, направленного на отражение военного вторжения России в Крым. Наоборот каждое выступление Яценюка и Турчинова оправдывало преступное бездействие армии и призывало к не сопротивлению. Пророссийски настроенное население полуострова довершило дело и придало нужный фон для провозглашения Крыма российским.

Точно такой же план был разработан и для юго-восточных областей Украины, начиная от Луганской и заканчивая Одесской, но произошло не предвиденное. Блицкриг не удался по одной причине, население Донбасса отказалось массово поддерживать создание ЛНР и ДНР и соответственно выход из состава Украины. Вот это то и спутало все карты тем, кто договорился, а тут еще и самоорганизованные из числа майдановцев, добровольческие батальоны, ставшие на защиту Украины, не спрашивая разрешения у Яценюка и Турчинова.

С этим нужно было что-то делать, ведь новая правящая верхушка не за так же ломтями нарезает Украину для Путина, наверняка их счета пополнились на кругленькие суммы, а раз так то за сорванный путинский план и полученные барыши нужно отвечать. Поэтому, сразу же после президентских выборов, новый глава страны вместе с командой из кабмина начали перед народом создавать иллюзию противостояния агрессору. Были задействованы различные технологи отвлечения внимания общества от проблем войны, тут тебе и обещанные сотни миллионов долларов от Европы, тут пожалуйста тебе и героизация добровольцев и напоследок неубедительный парад со свежевыкрашенной старой военной техникой, короче все для того, чтобы народ поверил что верхушка принимает не абы какое участие в отражении агрессора, а так же в то что агрессор настолько силен, что с ним лучше договариваться о мире на его же условиях.

Сдача юго-востока страны происходит теперь постепенно, единственной преградой для осуществления этой цели, являются добровольцы, вот их и уничтожают, с одной стороны российские вояки и наемники, а с другой наши полководцы, сознательно не обеспечивая их огневой поддержкой, предавая их на каждом шагу, заставляя их идти фактически на верную смерть. Отношение Минобороны к добровольческим батальонам откровенно враждебное, батальоны воюют на собственном энтузиазме и народной поддержке. Со стороны государства помощи для них нет никакой, наоборот сплошной вред, в виде заранее прогнозируемых котлов и генералов самодуров, к тому же еще работающих на ФСБ.

Власть медленно, но уже достигает своей цели, благодаря ее усилиям, боевой дух в частях заметно снизился, с подходом российских войск к Мариуполю народ запаниковал, теперь вопрос технологии. Пошла игра в очередное перемирие, в ходе которого украинская власть, ссылаясь на наши поражения заявит о том, что с Путиным нужно договариваться, а это означает что договариваться они будут не с учетом интересов Украины, а с учетом интересов России.

Исходя из того, что мы видим, получается что правящая верхушка уже продала Украину, именно по этой причине на передовой находятся батальоны, искусственно доведенные до такого состояния, когда они уже не могут противостоять регулярным войскам из РФ, в то время как украинская армия, стоящая за спинами батальонов фактически не воюет, находясь в качестве стороннего наблюдателя, т. к. официально то войны нет.

Теперь понятно почему Президент не хочет вводить военное положение, ведь тогда придется воевать с Россией по настоящему, тогда при условии объявленной войны, согласно того же Будапештского соглашения, за нас подпишется Америка и Англия, а ему и его свите этого не нужно, ведь тогда народ Украины, при поддержки таких стран-гарантов стопроцентно утрет нос Путину и для всех них: яценюков, турчиновых и др. сдавших целую страну наступят страшные времена, с одной стороны народ их пожелает видеть на фонарях, а с другой Путин потребует полного отчета за провал операции.
Поэтому-то они спешат с экранов телевизоров проводить опросы на тему: а нужен ли нам Донбасс, стоит ли за него воевать? Пытаясь тем самым сформировать общественное мнение не в пользу Украины, а в пользу позорного Минского договрняка, который отправил в минус и революцию Гідності, и всех тех кто умирая на полях сражений думал, что его смерть приближает победу.

Наверное поэтому на центральных каналах объявили об окружении «Киевской Руси», потому что по их мнению уже пришел черед и этого батальона оказаться в очередном котле, организованном всякими генералами борискиными, потому что уж слишком батальон своенравен да и воевать умеет, а с такими нужно расправляться в первую очередь.

Именно поэтому, солдаты фактически воюют голыми руками, а на складах стоит техника, так необходимая на фронте.

Именно поэтому здоровые инициативы, исходящие от прогрессивной общественности Донбасса Президентом полностью игнорируются.

Именно поэтому сепаратисты и те кто финансируют боевиков свободно разгуливают в парламенте и их нередко можно видеть на Крещатике, в то время когда патриотов и защитников Родины, власть усаживает в тюремные камеры.

Теперь все стало на свои места, очень хочу ошибиться, но если результатом перемирия станет пусть даже частичное, но признание ЛНР и ДНР, знайте - с этого момента Украины уже нет!

Россия на Донбассе не остановится, если капитулируем сейчас, согласившись на условия боевиков, хотя бы на части территории Донбасса, тогда все — этим соглашением мы признаем право сепаратистов на Новороссию. Тогда мы очень скоро забудем про наши южные города, ну а там и до Киева дело дойдет, поверьте это вопрос только времени.


Понравилось: 1 пользователю

А то, всі як здуріли з тією водою!

Вторник, 09 Сентября 2014 г. 13:43 + в цитатник
Это цитата сообщения Плеядеянец [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Обливание холодной водой. Масонский ритуал люциферианцев

 (700x466, 46Kb)
Популярность «водных процедур» быстро растет. За неполных три недели, с 29 июля по 18 августа, только в Facebook появилось свыше 1 млн. видеороликов с обливанием ледяной водой. Количество твиттов за это же время превысило 2,5 млн.


Но знаете ли вы,что обливание холодной водой есть ритуал практикуемый масонами в знак поклонения Люциферу?

Наибольший резонанс, естественно, вызывают обливания ледяной водой известных личностей. Число их растет в геометрической прогрессии. На данный момент во флешмобе приняли участие около двухсот звезд шоу-бизнеса, спорта и известных политиков, журналистов и т.д. Губернатор Нью-Джерси Крис Кристи, к примеру, облился сам и подключил к обливанию основателя Facebook Марка Цукерберга, а тот, облившись, в свою очередь бросил вызов основателю Microsoft Биллу Гейтсу, а также операционному директору Facebook Шерил Сандберг и исполнительному директору Netflix Риду Гастингсу. «Вы должны в течение 24 часов облиться ледяной водой или перевести деньги ALS, – говорится в обращении Цукерберга на сайте Facebook. – Можно сделать и то, и другое. Это особенно приветствуется!»

Билл Гейтс, большой оригинал в бизнесе, отличился и во флешмобе. Он не стал сам выливать себе на голову воду и не попросил сделать это жену Мелинду, а изобрел похожее на душ устройство, которое, если дернуть за веревку, окатит ледяной водой из ведра. Самый богатый человек планеты, который является и главным филантропом, передал эстафетную палочку основателю компании Tesla Элону Маску, известному теле- и радиоведущему, продюсеру и актеру Райану Сикресту и куратору частного некоммерческого фонда TED Крису Андерсону. Между прочим, среди облившихся водой есть и конкурент Гейтса – преемник Стива Джобса на посту главы Apple Тим Кук
Все люди,засветившиеся в таких публичных обливаниях ,известны своей принадлежностью к масонству Знаете ли вы,что эта компания рабатает со стволовыми клетками? Что для того,чтобы добыть стволовые клетки УБИВАЮТ еще нерожденных детей?

Предсказать дальнейшую судьбу обливания ледяной водой трудно. Скорее всего, прямо пропорционально понижению температуры воздуха на улице оно пойдет на убыль. Во-первых, благодарhttp://www.newizv.ru/world/2014-08-22/206609-holodnyj-dush-dlja-prezidenta.htmlя «пирамидальной» системе отбора армия поклонников закаливания растет не по дням и часам, а по минутам.
Знаете ли вы что основатель этого флешмоба Corey Griffin умер странной смертью? А именно в ходе исполнения самого ритуала. Ведро воды на языках мира называют КУБО. То есть куб Люцифера. Знаете ли вы,что Куб Метатрона есть одно из имен Люцифера. Что указание на Знак Водолея с его кубом воды холодной есть обращение к Люциферу. Проливая ведро холодной воды на голову совершается обряд темных сил по открыванию портала к темным. Ведро воды является символом Люциферианской секты "Нью Эйдж"
Этот обряд представляет собой пролитие родовых вод беременной матери Земли.
Практикованием моды на этот ритуал иллюминаты указывают на приближение эры Антихриста. Главный масон Альберт Пике говорил,что они будут практиковать свои ритуалы в общественных местах и люди не будут об этом догадываться
Вы можете легкомысленно отнести к моим словам.Только знайте,иллюминаты ничего просто так не делают и ИЗЛИТиЕ ВОД НЕ дает рождения ребенку
Посмотрите на фото основателя этой акции - масона. Бабочки на фраке - это символ программы ментального контроля Монарх
ОН утонул. И это был ритуал ПосЕйдона


Понравилось: 1 пользователю

Куди ведеш чумацький шлях?

Пятница, 08 Августа 2014 г. 23:16 + в цитатник


Рубрики:  українське ретро



Процитировано 1 раз
Понравилось: 1 пользователю

Аудио-запись: Очарование дождя

Музыка

Четверг, 07 Августа 2014 г. 18:55 (ссылка) +поставить ссылку

Комментарии (0)Комментировать

Штрих до історії родоводу К.Маркса.

Воскресенье, 06 Июля 2014 г. 22:18 + в цитатник
Это цитата сообщения rinarozen [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

«Львовская бабушка» Карла Маркса и концерн Philips

«Львовская бабушка» Карла Маркса и концерн PhilipsШимон Бриман

 

«Львовская бабушка» Карла Маркса и концерн Philips 

 

Оказывается, украинский Львов, Карл Маркс и всемирно известный концерн Philips связаны друг с другом. В день рождения Карла Маркса — 5 мая, самое время раскрыть эту связь.

Отцом основоположника марксизма был Хершел Леви Мордехай (Генрих) Маркс. Мамой Генриха — бабушкой будущего Карла Маркса была польская еврейка Ева Львов (1753—1823), чьи корни были из города Львова. Бабушка была очень религиозной женщиной и для нее большим ударом стало решение сына Генриха креститься в 1818 году. Но бабушка категорически возражала против крещения её внуков, в том числе и маленького Карла, который родился 5 мая 1818 года. Именно из-за сопротивления матери адвокат Генрих Маркс откладывал крещение своих детей вплоть до ее смерти в 1823 году. Вскоре после этого, Карл и другие дети были крещены в 1824 и 1825 годах в немецком городе Трир.

4638534_0_98164_8ec79780_S (41x43, 11Kb)
Рубрики:  історія

Зри в корінь...

Вторник, 24 Июня 2014 г. 19:59 + в цитатник
Это цитата сообщения Милиана_ [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Українська мова — крізь тернії тисячоліть

Українська мова є мовою корінного населення, що віками проживає на всій території сучасної України.

Більшість вчених вважають, що українська мова виникла близько середини першого тисячоліття нашої ери.

Разом з тим, чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи Трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклоннецьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

 Трипілля: 5,5-2,5 тис. років до нашої ери

Дослідження рукописних пам’яток пост трипільського періоду історії України - Скіфської доби підтверджують поширеність української мови, рідної населенню, вже у першому тисячолітті до нашої ери. 

Манускрипт «Рукопис Ора»*, написаний у скіфські часи в середині І тис. до нашої ери, має всі характерні риси української мови і називає землю Подніпровську і населення її — Руссю:

Скіфи І тисячоліття до нашої ери

 Природно, що в часи Київської Русі мовою корінного етносу була українська, що за попередні тисячоліття сформувалась на цих землях. Це доводять літописи XI-XIIIст, де поміж створеної у ІХ ст. Кирилом та Мефодієм церковнослов'янської, на якій вони були написані, зустрічаються вкраплення рідної для літописців мови, якою вони мислили у житті, тому іноді в рукописах збивалися на неї.

Київська Русь: ІХ-ХІІІ століття

Передумови виникнення російської мови починають формуватись у ХІІ століття з просуванням християнських проповідників та руських князів на північний схід на землі фінсько-угорських племен.

На території Росії перші слов'яни з'явилися відносно недавно. Російська мова виникла насамперед на основі штучної церковнослов'янської — або так званої старослов'янської — мови, яка була створена у IX ст. н.е. просвітники Кирилом і Мефодієм і використовувалась слов’янськими християнами в релігійних службах та в адмініструванні. На територію Росії мова привнесена князями з династії Рюриковичів та їхніми нащадками після християнізації тубільців. У наслідок, мова була адаптована змішаним слов'яно-фіно-угорським населенням.

Сучасна російська мова виникла в наслідок реформ Петра I та Катреини ІІ як інструмент розбудови централізованої імперії.

За часів Петра І та Катерини ІІ були здійсненні реформи, що закріпили за російською мовою сучасні риси. Найважливіші реформи були зроблені Михайлом Ломоносовим. У 1739 році він написав «Письмо о правилах российского стихотворства», а пізніше наукову російську граматику, яка лягла в основу курсу нової російської граматики 1771 року за авторством учня Ломоносова Барсова.

З метою завоювання сусідніх князівств під приводом «собирания земель русских» Катерина ІІ створила «великорусскую» або «государственную» історичну школу, ідеологічним фундаментом якої стала робота Н. Карамзіна «История государства российского». Основою нової історичної парадигми стало обґрунтування розпочатої ще Петром І трансформації Московського царства в Російську Імперію, яка проголошувала себе прямим спадкоємцем Київської Русі. Назва Московське царство була замінена на Російську Імперію в процесі петровських реформ 1708-1721 рр. Росія — грецька транскрипція назви Русь, хоча, слід відзначити, що Руссю історично називалася лише землі сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської та частин Черкаської і Полтавської областей. Русь — це виключно територія Центральної України, хоча починаючи з кінця ХІІ–початку ХІІІ століття Руссю зветься й Західна Україна. Решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо), Руссю ніколи не вважалися*.

«Собирание» Російською Імперією «земель русских» потребувало знищення національної пам’яті та ідентичності cусідніх народів.

Єкатерина ІІ продовжила розпочату Петром І справу. У секретному наказі генерал-прокурору сенату князю А.Вяземському Катерина ІІ дає наступні розпорядження:

З іншого боку на Правобережній Україні мовну експансію впроваджує Польща, в процесі поглинання Великого князівства Литовського, основними мовами якого були білоруська та українська.

                         Джерело: zaxid.net

Не дивлячись на заборони, згідно з переписами населення Російської Імперії 1897 року та переписом населення в Австро-Угроській імперії 1900 на території сучасної України рідною мовою вважали українську 70% населення, російську — 10%.

Кінець XIX століття, мовний склад населення України у складі Російської та Австро-Угорської імперій згідно офіційних преписів населення



Понравилось: 3 пользователям

Село багатіїв. Закарпатська Рубльовка в Нижній Апші. -

Вторник, 24 Июня 2014 г. 10:35 + в цитатник





Процитировано 3 раз
Понравилось: 1 пользователю

Для краси і здоров"я

Понедельник, 02 Июня 2014 г. 17:21 + в цитатник
Это цитата сообщения SelenArt [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Хорошие рекомендации по уходу за волосами

Хорошие рекомендации по уходу за волосами

4278666_1337542838_hair_flowers_02_1 (500x534, 48Kb)

Волосы-это одно из главных составляющих красоты человека.

В моде всегда были здоровые,блестящие и красивые волосы

Как улучшить состояние своих волос, вернуть им блеск,остановить их выпадение, усилить рост,подскажут эти рекомендации:

Шампунь.Как правильно выбрать шампунь?

Как часто мыть волосы? Мифы и заблуждения

Почему сильно выпадают волосы.Причины,что делать при выпадении волос,лучшие советы и рекомендации

Чудо-травка для волос-Хвощ полевой

О пользе расчесывания волос+восточный секрет красоты

Самая эффективная маска для блеска волос.Мой отзыв

Простое средство от выпадения волос

Сила длинных волос или волшебные свойства женской косы

Суперэффективная дрожжевая маска для роста волос

Волшебные свойства масла макадамии для волос

Банановая маска для волос

SelenArt

 

Серия сообщений "різне":
Часть 1 - Дуже мила абетка
Часть 2 - А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності
...
Часть 13 - І отдєльно к Іосіфу Кобзону...
Часть 14 - Спостереження.
Часть 15 - Для краси і здоров"я
Часть 16 - "Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
Часть 17 - Відчуйте різницю:київський патріарх Філарет у Львові та московський патріарх Кирил в Красноярську
Часть 18 - Дума.
Часть 19 - Перед сном...
Часть 20 - А ви вписались в число обслуги?


Приворожи

Пятница, 30 Мая 2014 г. 13:05 + в цитатник


Рубрики:  українська музика



Процитировано 1 раз
Понравилось: 1 пользователю

Згадаємо Хурсенка.На острові чекання.

Среда, 21 Мая 2014 г. 20:03 + в цитатник


Рубрики:  українська музика



Процитировано 1 раз

Маленьке уточнення від режисеру "Перевізника 3" Олів'є Мегатону!

Четверг, 08 Мая 2014 г. 10:53 + в цитатник



Серия сообщений "":
Часть 1 - Невідомі республіки України
Часть 2 - Це дуже страшно.Може й не треба було цитувати...
Часть 3 - Маленьке уточнення від режисеру "Перевізника 3" Олів'є Мегатону!
Часть 4 - Сашко "Нато"



Понравилось: 3 пользователям

Як закарпатці збиралися Путіна звоювати

Понедельник, 21 Апреля 2014 г. 12:39 + в цитатник

 

Альо, пане Путін, то Місько зі Закарпуття! Телєфоную, жеби вам повісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша, а у Вас большая армия?
- Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім.
- А у меня в 
армии 100 тисяч людей.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Слава Ісу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни.
- Неужели? Очень жаль.  А почему Вы передумали?
-Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаємо?

ппппп (500x370, 32Kb)


Понравилось: 1 пользователю

Спостереження.

Понедельник, 21 Апреля 2014 г. 11:30 + в цитатник

Просто наблюдение. Везде, где снесли памятники Ленину, опасности сепаратизма нет. В Николаеве, Херсоне, Днепре - нет. Там, где сохранили (Харьков, Луганск, Донецк) все наоборот. Стоит исправить и все наладится!



Taras Berezovets

лена (500x400, 40Kb)

Серия сообщений "різне":
Часть 1 - Дуже мила абетка
Часть 2 - А ось так посольство США вирішило привітати Україну з Днем Незалежності
...
Часть 12 - Патріот!
Часть 13 - І отдєльно к Іосіфу Кобзону...
Часть 14 - Спостереження.
Часть 15 - Для краси і здоров"я
Часть 16 - "Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
...
Часть 18 - Дума.
Часть 19 - Перед сном...
Часть 20 - А ви вписались в число обслуги?



Понравилось: 2 пользователям

І отдєльно к Іосіфу Кобзону...

Суббота, 19 Апреля 2014 г. 19:47 + в цитатник



Процитировано 5 раз
Понравилось: 4 пользователям

Найден барельеф Путина, которому 700 лет

Суббота, 19 Апреля 2014 г. 19:11 + в цитатник
пу (500x408, 44Kb)

Последователи "Ордена белого креста" города Генуи считают, что на землю спустился Сатана в образе президента Путина. Они сопоставили барельеф, созданный ученым Якопо Болонским и современный портрет Путина, утверждая, что у них абсолютное сходство.

Также они утверждают, что Яколо Болонский создал знаменитый барельеф незадолго до своей смерти, сообщив, что он ему привиделся в откровении. На барельефе изображен образ Сатаны, который пожирает души согрешивших людей. Яколо сказал, что это знамение исполнится, когда земли Италии объединятся в союз с другими государствами, чтобы жить в последствии без войн. Это будет Золотой век для всех народов населяющих эти земли. Но Сатана, нарушит этот мир своим появлением, после чего наступит последняя война Света и Тьмы, которая завершится погружением нового Сатаны на дно моря. Это будет новый Молох, утверждан он, которому будут нужні постоянніе жертвоприношения.

Рубрики:  історія


Понравилось: 1 пользователю

І все це Україна

Вторник, 08 Апреля 2014 г. 11:53 + в цитатник


1. Мусульмане предлагают христианам вести богослужение в своих мечетях? Это Украина.
2. Евреи братаются с «праворадикалами»? Это Украина.
3. Росси...йские товаропроизводители массово меняют штрихкоды на нероссийские? Это Украина.
4. Евреи кричат «Аллах Акбар», проходя мимо мусульманского культурного центра? Это Украина.
5. Русская диаспора в Украине за украинцев и Украину? Это Украина.
6. Молодые женщины собирают деньги и покупают аккумуляторы для БТРов? Это Украина.
7. Олигарх-еврей за свой счет заправляет военную технику? Это Украина.
8. Мирное население добровольно собирает деньги и восстанавливает свою армию? Это Украина.
9. Вместо того, чтоб косить от армии тысячи мужчин добровольно записываются в вооруженные ряды? Это Украина.
10. Львов спасает русскоязычных крымчан от русских «освободителей»? Это Украина.
11. Нищий народ за неделю собирает более 85 миллионов гривен на поддержку Вооруженных Сил? Это Украина.
12. Во время кровавых протестов стихийно организуется библиотека? Это Украина.
13. Можно написать министру или премьеру в ФБ и получить ответ? Это Украина.
14. На баррикадах читают книги и играют на фортепиано? Это Украина.
15. Ультрас всех ФК объединяются для защиты свободы и покоя граждан? Это Украина.
16. Если не знают, что делать – поют гимн? Это Украина.
17. Митингующие за свой счет ремонтируют поврежденные во время штурма Украинский дом и Мостик влюбленных? Это Украина.
18. Граждане за 1-2 дня открывают современный полевой госпиталь? Это Украина.
19. Услышав, что «Беркут» штурмует Майдан, бросаешь полуодетую любимую и бежишь на баррикаду? Это Украина.
20. Услышав, что солдаты стоят на границе, бросаешь любовницу и бежишь в военкомат? Это Украина.
21. Православные, католики, буддисты, мусульмане, иудеи вместе молятся и проводят службы? Это Украина.
22. В соборе спасаются и спят на дорогих коврах митингующие? Это Украина.
23. В трапезной открывают операционную? Это Украина.
24. Священники идут в касках и со щитами впереди шеренги? Это Украина.
25. Ветер несет дым от шин всегда в нужную сторону? Это Украина.
26. Русские оккупанты склоняют украинского военного перейти на их сторону и слышат: «Русские не сдаются»? Это Украина.
27. Военные идут на вооруженного противника только с флагами и распевая гимн? Это Украина.
28. Маленький тральщик, забаррикадированного четырьмя специально затопленными кораблями и окружен предателями и вражьими судами, несколько дней подряд идет и идет на прорыв? Это Украина.
29. Еще вчера ты была пацифисткой, а сегодня во френдах нескольких военных, внимательно читаешь военных аналитиков и постишь ролики с военной техникой? Это Украина.
30. Менее чем неделю в условиях оккупации и диверсий новая власть собирает группу дипломатов, которые перетягивают на свою сторону весь мир? Это Украина.
31. Говоришь о каком-то событии: «Да это же было так давно!» и вдруг понимаешь, что «давно» – это несколько дней назад? Это Украина…
35. Месяц назад политика открыто и дружно посылали нах, а сегодня так же дружно хвалят? Это Украина.
37. Идея-фикс России? Это Украина.
38. Учишься на лету делать анализ СМИ и отличать правду от очередной дезинформации? Это Украина.
39. Смеешься, чтобы не плакать? Это Украина…
41. Миллионы людей вдруг становятся патриотами? Это Украина..
43. Зашароварений национальный поэт-пророк вдруг оживает и становится суперактуальным? Это Украина.
44. Понимаешь, что китайская брань «Чтоб ты жил в эпоху перемен!» уже не ругательство, а пожелания к счастью? Это Украина.
45. Одна из первых (если не самая) в мире Конституции? Это Украина..
47. Народ за два дня собирает залог за кандидата в президенты, а не олигарх платит ему залог? Это Украина.
48. Родители вслед за детьми-школьниками изучают гимн и поют его в публичных местах? Это Украина.
49. Русский, Еврей, Молдаванин, Венгр, Поляк, Грузин, Армянин, Крымский татарин, Азербайджанец.. на вопрос, кто ты по национальности, отвечают «Я Украинец!»? Это Украина…
51. Дети собирают шины, строят баррикад и играют в Майдан? Это Украина.
52. Безоружные военные идут на вооруженного врага распевая гимн, слова и музыку которого едва знают, чтобы отстоять честь своей страны? Это Украина.
53. Курсанты в городе «русской славы» становятся образцом для армии, приняв первое в жизни самостоятельное решение и спев гимн в дверях казармы при арзинутых ртах русских оккупантов? Это Украина.
54. Сначала сбрасываются на бензин, чтобы курить БТР, потом – чтобы их заправлять? Это Украина.
55. Пленный, над которым издеваются и выводят обнаженным на мороз, становится образцом достоинства для мужчин и секс-символом для женщин, а потом прощает своих палачей? Это Украина…
57. Домохозяйки оставляют домашний очаг, студентки – любовников, бабушки – сплетни и все мчатся на Майдан, чтобы скручивать фитиль для коктейлей Молотова и долбить мостовую для боя? Это Украина.
58. Мужчины, месяцами не могут прикрутить полку в ванной, а за два часа строят баррикаду? Это Украина.
59. Подавляющее большинство представителей новой / обновленной власти свободно говорит по-английски, немецки и пр? Это Украина…
61. Врачи-волонтеры идут на линию обстрела, чтобы спасти раненых в мирном независимом государстве? Это Украина.
62. На антиправительственные протесты ходят под национальным флагом, распевая национальный гимн? Это Украина.
63. Бабушка приходит записываться в военкомат, утверждая, что она – медсестра? Это Украина.
64 Туристы-иностранцы приветствуют пограничников «Героям Слава»? Это Украина!
65. Где единственный в мире законно изгнанный президент? Это Украина.
66. Где евреи, русские, татары и другие нации называют себя гордо – мы БАНДЕРОВЦЫ? Это Украина.
67. Церковь помогает вооружать армию? Это Украина.
68. Кто помог создать ООНовскую сотню? Это Украина!
69. Народ финансирует государственные зоопарки во времена кризиса? Это Украина!
70. 82-летний прикарпатец несколько часов простоял в очереди, чтобы записаться в армию добровольцем? Это Украина!
*****
Бонус:
71. В церкви рядом с иконой случайно увидели президента, премьер-министра или депутата без охраны? Это Украина.
72. Славяне украинцы считают своим родным народом тюрков – крымских татар? Это Украина.
Бор Ама

ук (480x334, 24Kb)

Серия сообщений "історія України":
Часть 1 - Вогонь і зброя
Часть 2 - Невідомі республіки України
...
Часть 20 - Прощання з убитими в Києві
Часть 21 - Трохи історії з уст російського націоналіста.
Часть 22 - І все це Україна
Часть 23 - УКРАЇНА - ЦЕ РУСЬ.
Часть 24 - Нова українська сила - "Ідея нації"
Часть 25 - Місто , яке закохує в себе...
Часть 26 - Галина Швидків.Моя Україна
Часть 27 - Різдво до революції святкували в Україні 25,26,27 грудня.




Процитировано 3 раз
Понравилось: 4 пользователям

Оплата праці вчителів у дореволюційній Україні.

Воскресенье, 06 Апреля 2014 г. 12:41 + в цитатник
У дореволюційній Україні вчителі користувалися правами і пільгами, які мали державні службовці (вислуга, звання, пенсія, нагороди). Тижневе навантаження вчителя становило 12 годин. У гімназії існувало чотири розряди річних окладів: 750,900,1250 і 1500 рублів. Перший розряд одержували відразу, другий - через п’ять років. Решта розрядів присвоювалась за професійну майстерність. Зарплата вчителя була пристойна (для порівняння ... кілограм житнього хліба коштував 5 коп., пшеничного - 7 коп., телятини - 30 коп. Чоловічі черевики коштували 4 руб.50 коп., жіночі - 3 руб.50 коп.). Окрім зарплати, вчителям видавалась грошова допомога на візника… За успішну роботу учитель одержував нагороду: одноразова грошова виплата, мундир учителя гімназії, дострокове отримання чергового чину та ін. Вихід на пенсію вчителя гімназії для чоловіків у 25 років педагогічного стажу, у жінок - 20 років. При виході на пенсію видавалася одноразова грошова допомога у розмірі річного окладу. Розмір пенсії визначався окладом. Після смерті вчителя пенсіонера його пенсію виплачували сім’ї…Крім того, діти покійного отримували допомогу в оплаті навчання… .



Процитировано 1 раз

Шляхетність і етикет: якими були манери галичан сто років тому

Пятница, 04 Апреля 2014 г. 18:26 + в цитатник



Сьогодні поширився новий спосіб вітання - поцілунки при зустрічі, хоча на початку минулого століття така поведінка вважалася би вкрай нетактовною.

А те, що курити в присутності дами є неприпустимим, мабуть, і зараз усім відомо.

Існували свої правила і при виборі подарунків. Подарунок повинен відповідати фінансовим можливостям дарувальника. Якщо не дуже забезпечена людина робить занадто коштовний дар, то це, найшвидше, викличе незручність у того, хто подарунок приймає. Подарунок повинен цінуватися не за матеріальну вартість, а за оригінальність та щирість.



Квіти завжди вважалися гарним подарунком. Чоловік, який часто перебуває в домі якогось подружжя, повинен при всякій нагоді передати пані дому скромну китицю квітів. Загалом, квіти та солодощі - це ті дві речі, які може дарувати чоловік знайомій жінці, з якою його не пов'язують ближчі стосунки.

А які ж дарунки могла робити жінка? Квіти можна було дарувати чоловікові тільки у двох випадках: або дуже старенькому, або хворому.

На початку минулого століття ручні роботи (вишивки, гаптування, картини) були популярним подарунком, але за умови, що вони майстерно виконані.

Ні в якому разі не рекомендувалося дарувати свою світлину. Фотографія - це частка нас самих, яку не можна роздаровувати замість попільничок, ручок чи інших дрібниць, адже одного прекрасного дня вона може опинитися в кошику для сміття, як непотрібний кусник паперу або й як немилий спомин.

Найкращим подарунком, зробленим жінкою, безумовно, вважалася книга.

Якщо не було можливості привітати когось особисто, то привітання не відкладалося, а подарунок відсилався кур'єром з обов'язковою візитівкою дарувальника.

Шляхетної поведінки дотримувались не тільки «на вулиці» - вона була обов'язковою і вдома. У журналі «Нова хата» за лютий 1928 року читаємо: «Добре поведення не може бути ніколи «напоказ» для чужих, як добра порцеляна, яку витягується лише на прийняття гостей. Чемність та добра поведінка - це річ, яка ушляхетнюється через довге і щоденне ужиття. Будьмо передусім чемні до своїх найближчих, дбаймо, щоби в чотирьох стінах нашої хати панувала сонячна атмосфера, а тим самим даємо уже нашим дітям найкращу підставу «доброго виховання».



Суперечки, які трапляються у сім'ї, не радилося вирішувати під час трапези. Спільний обід чи вечеря - це ті поодинокі хвилини, коли сім'я збирається разом і затишна родинна атмосфера залишається з дітьми на все життя. Та й готування їжі галичанки перетворили на мистецтво. Наші господині дотепер користуються кулінарною книгою «Перша українська загально-практична кухня», написаною у 1929 році Ольгою Франко - невісткою Івана Франка, яка вивчала кулінарне мистецтво у Відні.

Обов'язково стіл накривався скатертиною, сервірувався. Стіл мав бути гарно оформленим, страви подавалися господинею з приємною усмішкою, а обід проходив неквапливо у дружній атмосфері.

Велика роль у створенні домашнього затишку, звичайно, покладалася на жінку. Навіть при виснажливій хатній роботі жінка повинна була виглядати охайно. «Найкращий настрій знищить занедбана, негарна жінка. Вона мусить тямити, що до обіду не можна сідати в брудному [фартушку], з нечесаною головою. Одяг жінки впливає дуже багато на ціле домашнє поведення», - читаємо в журналі «Нова хата» за лютий 1928 року. «Мусимо знайти у нашому бюджеті місце на домашній стрій [одяг]», - підсумовує дописувачка у журналі «Нова хата» за жовтень 1934 року.

Щоб гарно виглядати, жінка при всіх домашніх клопотах повинна завжди знаходити час для себе. А для цього їй потрібна правильна організація праці та помічники у домашніх справах. І такими помічниками ставали... не чоловіки, як читачки, мабуть, подумали, а діти. Галицькі чоловіки початку минулого століття жіночих хатніх обов'язків не виконували. Як новину сприймали галичанки повідомлення у журналах про те, що у далекій і геть незрозумілій Америці чоловіки не тільки не соромляться гуляти з маленькими дітьми у візочках, але й допомагати жінкам на кухні!

Аби діти стали помічниками у веденні домашнього господарства, їх треба було привчити до думки, що хатня робота важлива і цікава. «Ніколи не можна згірдно говорити про господарські обов'язки в присутності дітей, ніколи не справляти їх як примус, лише як забаву або дуже важний обов'язок. Не кажіть до дитини: ти мусиш це зробити, а лише - я дозволяю тобі зробити», - читаємо у «Новій хаті» за вересень 1931 року.

Усі спірні питання щодо виховання дітей повинні виказуватись обережно і погоджуватись тільки поміж батьками. В іншому разі діти будуть використовувати батьківські суперечки на свою користь.

А вихованню дітей, їх естетичній культурі приділялася в Галичині велика увага. «Дитина з тонким естетичним смаком не вчинить ніколи поганого діла. Вона почує до нього естетичну відразу. Тому в рідній хаті нехай окружає дитину зі всіх сторін краса: гарна хатня обстановка, гарна посуда і гарні кімнатні квіти. Нехай в родині гарно висловлюються, рухаються, поводяться, одягаються», - читаємо у статті Володимири Жуковецької в журналі «Нова хата» за лютий 1932 року.

Проте галичанки були не лише добрими господинями, дружинами та матерями - вони брали найактивнішу участь у громадському житті. В Галичині жінка завжди вважалася вільною, рівною чоловікові. Можливо, саме завдяки активній громадській позиції галицького жіноцтва і виробилася особлива повага до жінок, адже вони розумілися не тільки в домашньому господарстві, але і в політиці та культурі.

ййй (246x350, 25Kb)

Рубрики:  культура України



Процитировано 5 раз
Понравилось: 6 пользователям

Поиск сообщений в Ореста
Страницы: 11 10 [9] 8 7 ..
.. 1 Календарь