Мила серцю пісня українська!
Жартівлива, радісна, сумна…
Ти в моїй душі живеш з дитинства,
Наче казка - дивна й чарівна.

Колискову, що співала мати,
Чую я крізь далі голубі…
Ти завжди зі мною – в будні, свята,
Ти розрада в смутку і журбі.

Вся історія мого народу
Раптом оживає у тобі:
Віковічне прагнення свободи,
Дух палкий, незламний в боротьбі.

Ти даруєш щем і насолоду,
Щирі, неповторні почуття,
І несеш від роду і до роду
Життєдайне полум’я буття.
 

Автор: Рута

 

Ця неба ясна, неосяжная синь,
Мов пісні народу мого широчінь...
І глибшого в світі нема океану,
Ніж пісні народної справжня глибінь.

Це та незамулена, чиста криниця,
З якої нам пити і не напиться,
Під звуки бандури кобзарський спів лине,
Мов з нами говорить душа України.

Ярослав Чорногуз (1963)

 

Наче веселкова соната,
Наче небесная блакить,
До мене українська пісня
На крилах сонячних летить.
І грає флейтою дзвінкою,
І барабаном гуркотить,
І зацвіте, немов весною,
Й стрілою враз промиготить.
Малу дитину заколише
Матусі тихий ніжний спів.
І для усіх розбудить тишу
Завзятий спів про козаків.
Сумні пісні співають з сумом,
Веселі - з радістю в вустах...
Сумні співають про недолю,
Веселі - про смішних невдах...
Вкраїнська наша рідна пісня
Міниться темпами завжди!..
То жвава, тиха і весела,
То грізна, гірша від біди...
Яка все ж гарна рідна пісня,
Неначе сонячна блакить!
То дзвінко флейтою заграє,
То громом в небі прогримить...

© Ангел