-Рубрики

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Люба_-_Любовь

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 20.03.2010
Записей: 2358
Комментариев: 295
Написано: 2811


Березівка. Загублений колорит ( Кіровоградщина)

Понедельник, 18 Января 2016 г. 15:50 + в цитатник
Цитата сообщения Наталья_Ивушка Березівка. Загублений колорит

  В Березівку ми потрапили на шляху до Костянтинівського вугільного розрізу.

Місцевий храм Йосипа Обручника дуже колоритний - навіть не сподівався побачити подібну муровану церкву під Олександрією, хоча це була далеко не перша несподіванка, подарована Кіровоградщиною.

Текст подаю із Блогу Надії Жахалової «Околиці Олександрії» (До історії виникнення навколишніх поселень), адже я все таки не найкращий знавець цих земель.

Березівка. (теж від назви річки) Народні назви: Орлая, Кончина, Бржецкое, інші. В них зафіксовано дещо змінені прізвища власників земель в різні роки.

З 1780 р. заселялась селянами з Київської та Полтавської губерній. Відносилась до Косівської волості. В 1848 р. переведено в стан містечка, що давало право проводити  ярмарки.

За переписом 1916 р. тут проживало 727 чол. У половині версти від Березівки було ще одне село Полтавка (Ново-Олександрівка). Його назва – ще один доказ того, що першими тут поселились переселенці з Полтавщини.

Церква Св. Йосипа Обручника, в честь небесного покровителя одного з перших власників Березівки Йосипа Григоровича Бржеського, заснована в 1792-1794 р. і була спочатку дерев’яною.

В списках землевласників Олександрійського повіту  вперше прізвище надвірного радника  Й. Бржеського (Бржиского) зустрічається з часу утворення Олександрійського повіту в  1784 році.

Саме тоді продовжувалося генеральне межування земель,  почате ще в 1772 р.

Надгробний пам’ятник Й.Бржеського випадково знайшли учні місцевої школи вже в наші часи. З напису на ньому ми тепер знаємо, що він помер у 1821р. на 86 році життя.

 А церкву було перебудовано вже новим власником села  купцем Петром Максимовичем Селівановим в 1901 р. Саме її залишки збереглися до наших днів. Тоді він володів в селі 4029 десятинами землі.

До речі, його син Василь Максимович мав теж чималий шмат землі в селах Спасо-Мажаровка і Високі Буєраки. 

Так що твердження  деяких дослідників про те, що цю церкву бачив російський поет А.Фет, м’яко кажучи, - вигадка.

Він перебував у нашому краї на військовій службі у 1845 – 1853 рр. і товаришував з Олексієм Федоровичем Бржеським (1818 – 1868) та його дружиною (на той час власниками Березівки). А сучасні бабусі не можуть пам’ятати навіть внука першого Бржеського.

Відомо також, що власниками земель на території Березівки у 1900 р. були також  “генерал-майор М.Орлай и жена его А.Орлай”.

Текст із Блогу Надії Жахалової 

«Околиці Олександрії» (До історії виникнення навколишніх поселень)

Фото Романа Маленкова


Без-имени-1 (150x89, 30Kb)

 

Серия сообщений "Кировоградщина":
Часть 1 - На хуторе мы были.
Часть 2 - А у нас масленица!
...
Часть 10 - Больше, чем поэт. Арсений Тарковский.
Часть 11 - Крутеньке
Часть 12 - Березівка. Загублений колорит ( Кіровоградщина)
Часть 13 - село Бірки (Кіровоградщина)
Часть 14 - село Крутеньке ( Кіровоградщина)
Часть 15 - Проклятие коллекции Ильина.
Часть 16 - Елисаветград - маленькй Париж на Украине

Метки:  

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку