Просматривала вчера вечером перед сном свои записи и вот, такой стих...

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
 і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

/Ліна Костенко./

Серия сообщений "Стихи":
Часть 1 - Лебеди
Часть 2 - Стих-благодарение
Часть 3 - Соловьиной трелью прозвенела юность...
Часть 4 - Я закрою глаза, я забуду обиды...//Михаил Круг//
...
Часть 23 - Прощённое воскресенье...
Часть 24 - ИСЦЕЛЯЮЩИЕ СТИХИ
Часть 25 - это значит: еще существует шанс