-Стена

Анатолий_Кудласевич Анатолий_Кудласевич написал 16.03.2012 10:13:46:
У верблюда два горба, Потому что жизнь – борьба. Есть верблюды одногорбы, Словно нищий с полной торбой. У верблюда два горба, Ибо жизнь – это борьба. Есть трехгорбые верблюды! Я однажды видел чудо: У верблюда три горба, Третий горб, ведь это я!
http://stihiya-literaturnyj.deal.by/ Если вам нужна реклама - Эффективный способ самый: Оформлять ее стихами. Что ж - осталось написать, kudlasevich@tut.by И рекламу заказать. Можно тут же дозвониться 80296848514, 80173158172 (Минск) - Обо всем договориться. Если вам нужны примеры - Здесь найдете http://stihi.ru/avtor/anaver&a... Свыше меры.

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Анатолий_Кудласевич

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 04.02.2010
Записей:
Комментариев:
Написано: 186

Комментарии (0)

Аудио-запись: Кураняты

Вторник, 29 Ноября 2011 г. 14:46 + в цитатник
Прослушать Остановить
15 слушали
0 копий

[+ в свой плеер]

Кураняты
Em Am
Вывела квактуха куранятак.
C Em
Столькі многа — цяжка іх злічыць.
Am
З раніцы да ночанькі занята,
C Em
Сэрцайка да восені баліць.
Am Em
Ну, куды ж вы на дарогу, ну куды ж вы?
C Am Em
Раннім яблыкам на д’ябальскі асфальт?
Am Am
Дзевяць дзён вы перажылі сваіх жыццяў,
C Am Em
А дзесяты дзень аўтобус растаптаў.
Не гуляйце, дзеткі, на дарозе,
Не гуляйце, дзеткі на шляху.
Сэрца маці вечна у трывозе,
Хопіць ёй бяз гэтага пакут.
Ну, куды ж вы на дарогу, ну куды ж вы?
Раннім яблыкам на д’ябальскі асфальт?
Дзевяць дзён вы перажылі сваіх жыццяў,
А дзесяты дзень аўтобус растаптаў.
Вывела квактуха куранятак.
Дзень парайшоў — няма каго лічыць.
Вывадак машынамі расцяты
Плямамі крывавымі блішчыць.
І кудахча ля дарогі: “Куд, куды ж вы?
Раннім яблыкам на д’ябальскі асфальт?
Дзевяць дзён вы перажылі сваіх жыццяў
А дзесяты дзень аўтобус растаптаў.

Метки:  
Комментарии (0)

Аудио-запись: Балада пра грэшнае каханне

Вторник, 29 Ноября 2011 г. 14:44 + в цитатник
Прослушать Остановить
13 слушали
0 копий

[+ в свой плеер]

БАЛАДА ПРА ГРЭШНАЕ КАХАННЕ
(1992г.)
Em Am
Я чужога ў жыцці не браў.
Em
“Не бяры, калі там не клаў!” –
A(5) H#(7)
Так вучылі бацькі мяне,
H7 Hm
Не чапаў я раней.
Em Am
Толькі ў долю прыйшла бяда, ! Am
Em ! Em
Як вясною з гары вада: !
F# ! F#
Заблудзіўся сярод людзей, !
H7 Em ! H7 Em
І нязбытных надзей. !


А здавалася – вось яно,
Тое шчасце, трымай яго!
Пахіснуліся на мурог,
Як дазволіць я мог?
Зоркі падаюць на зямлю –
А я губы ивае лаўлю.
Ты ж чужым аганьком была,
Як жа гэтак змагла?

Немаведама надыйшло,
Зацямніла крылом святло,
Расчапіла мяне тугой,
І прыйшоў неспакой.
Грудзі пышныя, нібы квет,
Перакрэслілі белы свет –
Доля вечная ўсіх мужчын:
Заставацца ні з чым.

Ранкам сябар прыйшоў, маўчыць.
Нібы воўк на мяне глядзіць.
“Дзякуй, -- кажа, -- дружок, за ўсё –
Ашчаслівіў жыццё.
І пячэцца да гэтых пор
Погляд чысты, нямы дакор.
Як са здрадай на свеце жыць? –
Не бярыце чужых!

Метки:  

 Страницы: [1]