здавалося б несподівані зустрічі, путі розмови,загадкові погляди... але за ними ховалося дещо набагато важлтвіше...за ними ховалося її серце та його байдужість...
В її очах була безодня..
очі наповнеі безмежністю мрій,очі,які не боялись показати що вони відчувають...Які ж загадкові і водночас наївні були в неї очі...І цими, зеленувато-сірими очима , з гарячим серцем у грудях вона шукала його очі........такі глибокі і байдужі... а може і ні...Вони були для неї загадкою...

Їм ніколи раніше не доводилось проводити час в одній компанії.
Вона 16-тилітня дівчина ,яка приховувала в собі безліч таємниць...
а він... Вона тільки знала ,що він любить рок...
це все що їх обєднувало....
Інколи вони переписувались... як друзі...Вона читала повідомлення уважно,щоб не пропустити я коїсь дрібниці......а віфн.... Вона не знала як він ста виться до неї та до її слів...... ВІн неочікуваним,але приємним сюрпризом , який зробила їй доля.... вона не вважала його Богом.., але й не бачила рівних йому з-поміж інших ....

І з-поміж безлічі думок вона спитала себе чи справді вона знайшла саме ті очі.....
Вона думала ,що жити з таємницею в душі буде просто.....Жити з коханням,про яке ніхто не знатиме,-легко....
Але цього разу її очі не випустили жодної крапельки солонуватої води.....
Вона закрила свою душу і не виявляла жодних емоцій ніхто більше не бачив її сліз.....Їй залишалося тільки посміхатися.....
Її усмішка була настільки щирою та відкритою!!!Вона не просто усміхалася....усміхалися її очі, через які можна було побачити її душу...

Вона любила дощ...... і не тому, що так вона могла сховати свої сльози..,а тому ,що вона вдчувала всю ту силу,біль смуток і жаль в своєму серці, але не виказувала своїх емоцій, їх виказувало небо.......
А вона просто посміхалась.. .....
І надіяласьщо одного разу його очі заглянуть їй в душу...