Хочеш,я стану зіркою? Такою маленькою яскравою жовтою цяткою у чорному небі? Знаєш,я вже нею стала... Повір,настане час,коли ти згадаєш мене шукатимеш,можливо дні,а,може,й роки.А я єхидно усміхатимусь з неба і буду недосяжною.Ти часто на мене дивишся,може,не впізнаєш просто?Так,я змінилась.Від нашої останньої зустрічі я назавжди змінилась.Ти відібрав моє серце,відібрав те єдине,що було колись лиш моїм... Чому ти мене залишив? За що? Невже я була такою поганою?Може,просто не любив? Коли я була ще людиною,ти був моїм єством,моїм життям,диханням і пульсом.Тебе нема,ти десь далеко з іншою гуляєш цілуєшся.До речі,тих "інших" у тебе так багато...Але ні одна з них ніколи не полюбить тебе так сильно,як колись любила я...Чому я так думаю?Чому я така впевнена?Просто бачу.Їм нецікаве твоє хобі,твої думки,твоє життя в загальному .Їм цікаві в тобі лише дві речі :
гроші ... гроші.Не помічав ніколи?Придивись! померла,коли ти залишив мене.Довго просила Бога,щоб стати тією цяткою,щоб бути поруч.Переконалась,що можу тебе любити,не маючи серця.Подивись на небо!..Я там,зовсім близько, ,водночас,так далеко... Це я тобі щойно підморгнула.А знаєш,пообіцяй мені,що будеш щасливим. пам'ятай,що я зовсім близько.Лиш подивись на небо.
Твоя зірка