Юрий Петраков
Василий Симоненко

Ни, не вмерла Украина
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".

Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!


ЕЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАИНА
Василий Симоненко
в переводе Юрия Петракова
***
Я повстречался с вами в дни суровые,
Средь ошалело скачущих зарниц
Вы рвали землю острыми подковами,
Кромсали небо стаей черных птиц

Вас псами люди называли с горечью
За то, что вы лизали сапоги,
Орали «Хайль!» в угоду всякой сволочи,
Но Украину тем не сберегли.

Где вы ступали – пустоши с руинами
И трупный смрад, сочившийся из ям.
Вас проклинали всею Украиною,
Плевали вслед « удачливым парням».

Еще чуть-чуть, вы б всё на свете продали,
Сменяв на марки совесть и рубли,
Когда б ни те, что честно жизни отдали,
За Украину - братья - москали!

Теперь вы вновь глумитесь над могилами,
Страной торгуя скопом и вразнос,
Врагов отчизны признаете милыми,
На хлеб и сало повышая спрос.

Вам на роду прописана чужбина,
Покуда кто вконец не приберет
А что до нас? Не вмерла Украина!
И не умрет!