А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги і друзі, близькі і сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошв. Залуплю вуха і буду кричати: "ТУТ ВХІД НЕ ВІЛЬНИЙ!!!"