свечи плачут за людей.... |
6 місяців, як один день...
біль на душі не вщухає і не відходить на дальній план...
серце рветься на шматки...
Здавалось відляже...
Але вчора так чекала смс від тебе з привітаннями... більше за все..як це було завжди...
але ні...
ні дзвінка,ні жодної літери...
Я все ще вірю, що ти десь поруч...
Хоч зрідка навідуйся у сни...завжди рада твоїй присутності!!!!!!
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |