мені здаеться я заплуталась. мабудь я втратила те місце де усе добре. де немае мрій, страху, турбот. або може це місце так далеко що я не відчуваю його існування.
мені так тяжко без цього краю, ціеї маленької хатинки. де я в обіймах спокою. у кожного повинно бути таке місце. де нема місця сльозам які перетворюються в море. 
мені моторошно від самої думки що мені ніде буде зрозуміти що я людина гідня життя, яка комусь або чомусь потрібна, яку ніколи не забудуть. 
я усім серцем сподіваюсь що я помиляюсь, и всі ці думки прийшли до мене тільки через поганий настрій.