Чи то мені здається,чи насправді, земля щодня вислизує із-під ніг?Мабуть,вчора передивилась відео,про час нашого життя.Дійсно,спочатку здається,ніби в тебе безліч днів,безліч стовідсоткових можливостей.Здається,що якщо сьогодні не змогла,то завтра обов*язково зможеш.А якщо дійсно задуматись,ні,лише сьогодні і більш ніколи.Наздогнати світ не можливо,як і неможливо повернути час назад.Єдине,що під владу тобі і мені це житти конкретним моментом,захотів щось,мусиш одразу це виконати,одразу або ніколи.І скільки б демагогій не виникало навколо того,що мрії здійснюються,захочеш повернути час-повернеш. Не обманюй сам себе.Переконуючи інших,збиваючи когось із вірного шляху,пильнуй за тим,щоб не збити з толку і себе.

Не знаю почему я сюда записываю только плохие моменты может потому что именно для етого мне и нужен дневник что бы если не я сама то хоть кто то помог и выслушал.Начну как всегда......както раз я осознала что я моральное чудовище что я не та кто заслужывает на жызнь (может громко сказано но я так не считаю)и тогда я решыла изменить себя и сказала сама себе:"Завтра будет иначе".Как понимаете завтра не наступило.И вот я сижу перед монитором и осознаю сколько же всего я наделала и как теперь расхлебать не знаю!!!Если интересно почему я так вдруг об етом думаю да потому что когда мы имеем не ценим а потеряем-плачем........

Фотографии Настасья_Марчук :

Ето я во Львове(ах чудный город Львов)

Я люблю креатив и людей которые ним владеют.Я люблю читать книги с захватывающим началом.