Цитата сообщения "Коли я впаду… мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце".


Можна прожити дюжину десятиліть, і тебе ніхто не запам'ятає, а мій друг, Сашко Капінос, проживши всього 29 років, зробив для України так багато:
- відроджував Запорізьку Січ
- проводив навчальні табори
- організовував просвітницькі заходи для земляків і молоді
- голодував за українську мову
- виборов скасування будівництва хімічного заводу у своєму селі
- ініціював створення пам'ятника Шевченку у рідному селі
- ініціював створення пам'ятника Борцям за Україну у сусідньому селі
- був першим, хто виступив за зняття радянської символіки у своєму селі
- створив спортивний клуб і власним коштом і силами обладнював його.
10 березня, коли Сашку мало би виповнитися 30 років, на його малій батьківщині встановили меморіальну дошку в його честь і пам'ять. Від емоцій плакали навіть народні депутати.
І як символічно: Сашко, якого називали малим Кобзарем, сам обрав слова до пам'ятнику Борцям за Україну: "Коли я впаду… мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце".
Oksana Nezhyvenko