Очень красивое украинские стихотворение ПЧ Элеонора_Кацнельбоген зачитанное мною.





* * *

моя душа - це теж планета:
пустелі, спалені ліси,
думки-це не підписані памфлети,
чи "к Чаадаеву" листи...

моя душа: у ріках - сльози,
в ярах туман, в долині-сум,
спадають ніби верболози,
ховаючи розкутість дум...

і десь тут бігає звірятко,
кумедне, полохливе, ще мале,
на цій планеті теж не гладко,
летять лелеченьки-леле...

планета ця зігріта сонцем,
слонами, снігом та весною,
дивлюся з неї крізь віконце,
крізь ставні, що зачинені тобою...