а хотя когда для неё время...врядли найдёться...бедная..всеми изгнанная головная боль.. жалея тебя я открываю дверь...и знаю ты не уйдёш пока не прогоню... и снова замкнутый круг...бедная всеми гонимая голосная боль
тиша....давить...спокоєм..незахищеностю....просто сидиші вслухаєшся... , легенька музика розбавляє в"язку, пресуючу тишу, щоб просто не заскути, а якщо і приємно важкенька, то дивись і не гепнешся носом в констпектос......і хто сказав, що вчення ще світло?????!!! ні!! бити йому по пиці збіркою радянтських енциклопедій, змотаних до кучі липкою стрічкою..
...вчення це темрява...тамрява ночі за вінком...угуста, тягуча темрява
.вчення це ніч...глубока ніч над містом....зимова ніч...
вчення це світло електро лампочки, що мерехтить від перепаду напруги, і чому саме ввечорі помічаєш їх...так і заколихують...
вчення...вчення це бажання бухнутися носом в подушки..такі ніжненькі..такі пухнаті..такі рідненькі....
вчення це холод..коли ввечорі тіло переходить по звичці в режим сну...а сна то немає...і знижує темературу та декілька десятих..а не тут то було...студент не спить..і починає цокати зубачи від холоду..проти рефлексів не попреш...
вчення це перенапружені очі..коли так сильно сильно зажмуришся а потім відкриєш очі...то стає так приємненько)))