-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Айгор_Слай

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 18.07.2007
Записей: 5
Комментариев: 3
Написано: 9





Забужко чухає потилицю...

Вторник, 31 Июля 2007 г. 16:09 + в цитатник
«Трофейная Япония, трофейная Германия, пришла страна Лимония – сплошная Чемодания», - співав незабутній В.Висоцький, - а в школах російським діткам і досі оповідають, що найтяжчих втрат у Другій Світовій зазнала Росія… Хвилиночку, а хто ж тоді в тій війні кого переміг? Хто волік до себе додому трофейну “Чемоданію” із дощенту розбомбленої Європи? Гм, а й справді, - чухає потилицю читач, - якось про те не думалося…
http://blogs.pravda.com.ua/authors/zabuzhko/46af1ad1229ac/#form

Забужко приєдналася до групки сервілістів, готових на будь-які вихиляси та підтасовки, аби плюнути в бік Росії. Це не читач чухає потилицю. Це Забужко чухає потилицю, а як іще "брейн-вистібнутися" у словесній ліберастії. Вона не знає, хто переміг у війні? Ллє крокодилові сльози над біднесенькою Європою? Історія цікавіша, ніж примітивні стенання Забужко. І трагічна тим, що далеко не все в ній можна поділити на суто чорне і біле.
"Парадокс, но в Германии память о Котикове, который был комендантом Берлина с 1946 года и до самого конца 1950, жива и по сей день. Хотя самого Александра Георгиевича более двух десятков лет уже нет на этом свете. Даже после того как по Берлину прокатилась волна переименований, благодарные немцы оставили без изменений площадь, названную именем благодетеля - Котиковплац. Сохранилось в лексиконе, особенно пожилых немцев, и слово из послевоенной поры - "котиковэссен". Так называлась еда, которую на безвозмездной основе раздавали по приказу коменданта Котикова советские солдаты голодным и измученным войной жителям Берлина
Насколько сложна была обстановка в послевоенном Берлине, свидетельствуют мемуары генерала. Много безобразий было с обеих сторон. Так, Александр Георгиевич пишет о нашем солдате, семья которого вся погибла во время войны. Он поклялся мстить. И мстил, убивая и насилуя немок. Котиков передал солдата немецкой стороне, предоставив им право решать его судьбу. Кстати, немцы тоже не решились его судить..."

Время по Гринвичу 21.07.07

Воскресенье, 22 Июля 2007 г. 10:53 + в цитатник
Вітаю вас! Це програма Час за Грінвічем - про головні події за межами України, але не без її участі або не без впливу на неї. Я - Ігор Слісаренко. Президент Ющенко окремо зазначив, що фосфорною катастрофою у Львівській області іміджу України завдано багато шкоди. Необ"єктивною та неповною інформацією. І тут він правий. Заяви та пояснення влади за чотири дні аварії змусила світ згадати про події на чорнобильській станції 21 рік тому. Практично всю світову пресу обійшов наступний пасаж із кореспонденції агенції Ассошіейтед Пресс. Цитую - інцидент змусив занервувати як два десятки років тому. Тоді Москва тримала в секреті найбільшу світову ядерну катастрофу кілька днів і ще довго применшувала її. Утім, навіть п"ятничне засідання РНБО під головуванням президента та за участі прем"єра засвідчило - радянські звички ще не померли. І потяг до секретності, яка в свою чергу тільки підживлює найневірогідніші чутки, ще залишаєтться.
сюжет
РНБО_КРИМ
За тисячу кілометрів від місця фосфорної катастрофи Президент і Прем'єр разом з головами обласних державних адміністрацій збираються на черговЕ засідання РНБО. Хоча на його порядку денному три блоки питань. Усіх найбільше цікавить ситуація у Львівській області. Утім аварію вагонів з фосфором керівництво держави розглядає під грифом "Цілком таємно".
#Віктор Ющенко, Президент України:
Зараз преса вийде і я розповім вам свої думки з цього приводу. Заслухаємо звіт Прем'єра і будемо вирішувати , якнайшвидше все виправити.

студія
Популярність президента впала до рекордно низької позначки - 42 відсотки. 57 відсотків не задоволені поясненням президента щодо причини повільної реакції на катастрофу. 52 відсотки вважають винними всіх чиновників. Ні, це не опитування українців. Це опитування американців майже два роки тому після руйнівного урагану Катріна у Нью-Орлеані. Утім, у США дійсно єдиний центр виконавчої влади - президент. У нас таких центрів - два: президент та прем"єр. Та ще й вибори на носі. Отож, як українці оцінюють дії цих двох центрів - мабуть, соціологи ще заміряють, поки - без сумніву - і ці центри, і партії будуть активно розігрувати фосфорну катастрофу в передвиборній кампанії.
студія
Польща_будівництво
Була на тижні і втішна новина для українських заробітчан. Польща до мінімуму спростила вимоги, щоб там працевлаштуватися. Отримай запрошення працедавця і вперед - розбудовуй дружню сусідню державу. Буквально.
відео
Польща переживає будівельний бум. Цьогорічні темпи розвитку галузі в країні значно перевищили і колишні показникИ, і сміливі прогнози економістів. А от бракує робочих рук. Умовно кажучи, відомий польський сантехнік - так на Заході глузливо називали польських заробітчан - їде працювати до Західної Європи - таких там уже 2 мільйони. А на його місце приїздить українець чи білорус, чи росіянин. Недавно в інтерв"ю і в сусідній Румунії один власник фабрики розповів - із вступом до ЄС всі його робітники поїхали на Захід. Тому він набрав на фабрику - ні, не українців - китайців.
синхрон
Ще на початку року ми мали проблеми в галузі виробництва цегли. А тепер у заводів нема відбою від замовлень. Галузь відроджується. Скоро Пу Польщі бракуватиме робочих рук. Ми маємо бути готові до того, що за рік чи два почнеться навала імігрантів
студія
Усі помітили, в якій країні не буває президент, він закликає місцевий парламент визнати голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу - якраз до 75 річчя. Утім, змушені констатувати, рахунок і далі на користь режиму Кучми - за кількістю подібних рішень 5 років тому. Утім, є й обнадійливі звістки. У п"ятнцию повідомили, що міська рада міста-супутника Барселони Есплугас-де-Льобрегат - визнала голодомор геноцидом. А 13 року в тій ж Іспанії - парламент Каталонії. У 2003 році - парламент країни Басків. А на початку місяця інформагенції повідомили, що цілий парламент Іспанії визнав Голодомор геноцидом. Прес-служба одного депутата навіть скромно зазначила, що це не без його - депутата - участі. Але газета 2000 не полінувалася почитати офіційну стенограму і виявила, що якраз то й ні. Тобто дійсно одна фракція спершу запропонувала визнати Голодомор геноцидом, але правляча соціалістична фракція переконала цього не робити. І резолюція вийшла - ну, точнісінько - як резолюція конгресу США, яку й далі через невігластво у нас називають визнанням - якраз то й ні, слово геноцид там свідомо зняли. Чому? Пряма мова
слайд
"Фракція соціалістів пропонує поправку, якою ми даємо зрозуміти, що не забули , що цей документ ухвалюється в момент, дуже важливий для нинішнього і майбутнього цієї країни. Ми говоримо про недавню трагічну історію історію, але не можемо ігнорувати того, що в Україні зараз будуть вибори, які, очевидно, відбудуться цієї осені, що в цьому суспільстві існує величезний політичний та соціальний розкол, що ми не можемо підживлювати політичну поляризацію, яка невідомо куди може завести... наша група намагалася зайняти максимально стриману позицію, щоб такий благородний акт, як згадування про трагедію 75-річної давнини в дорогій для Іспанії країні (...) послужив урегулюванню проблем України, а не їхньому загостренню. Також ми б хотіли нагадати (...) що є декларація 58-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка кваліфіковує цей голод як національну трагедію українського народу і закликає держави-члени ООН віддати данину пам"яті загиблим в цей жахливий історичний період, але, однак, не використовує термінології, що існує в проекті (...) І перш за все, ми б не хотіли приймати рішення, яке не було б максимально адекватно сприйняте сусідніми з Україною країнами, з якими вона зараз має дещо делікатні відносини. Ми не можемо ігнорувати, що зараз відбувається з Росією (...) Тому для підтр мки ініціативи прошу дати можливість виробити текст, який прийнятний для всіх, уключивши всі наші поправки і відобразивши наступне - данину пам"яті постраждалим від голоду, засудження тоталітарних режимів..." . Марія Хосе Портейро Гарсіа, депутат парламенту Іспанії Цитується за газетою "2000" від 13 липня ц.р.
студія
Тобто причини - як і раніше. Опір Росії, яка боїться, що Україна виставить їй вимогу компенсацій як правонаступниці Радянського Союзу. Опір США - там теж не виключають, що виставлять рахунок їй. Адже знаючи про голодомор президент Рузвельт пішов на дипломатичне визнання СРСР у 1933 році і торговельні оборудки. Але не можна нарікати на іспанців. У них і з власною історією проблема. Деякі автори у нас і досі пишуть - мовляв яке примирення відбулося після диктатури Франко. Усі ходять на алею полеглих, яку той же Франко збудував руками політичних в"язнів. І ніхто ні про що нікому не нагадує. Виявляється, ні. Попіл Клааса стукає в сердця.
відео
Проект закону про історичну пам"ять вже розділив іспанський парламент, хоча соціалістичний уряд спеціально подав його за 18 місяців до дати ухвалення. На цей момент вже подано 200 поправок. Найбільше суперечок викликає положення про засудження смертних вироків, винесенених трибуналами Франко десяткам тисяч лівих та членів профспілок. Праві звинувачують соціалістів у переписуванні історії і порушенні національної злагоди щодо минулого. У 1936 році генерали Франко та Мола підняли збройний заколот проти законного уряду Народного фронту. Їх зброєю і військами підтримали нацистська Німеччина та фашистська Італія. Остання направила 125 тисяч вояків. Західні демократії - Франція та Британія - натомість створили комітет із невтручання. А Сполучені Штати оголосили про нейтралітет. Тільки Радянський Союз відгукнувся на прохання республіки направити зброю. Хоча Сталін і не мав симпатій до іспанських лівих - там переважали троцькісти. Три з половиною тисячі радянських добровольців поїхали воювати до Іспанії. Тисячі людей із Європи вступали в інтербригади, щоб пробратися в Іспанію захистити республіку від фашистів. Серед них був і майбутній нобелівський лауреат Ернест Гемінгвей. У 1939 році Франко переміг. До самої смерті у 1975 році тривала його диктатура.
студія
У Венесуелі приватна телекомпанії Радіо Каракас Те-Ве, якій не подовжили ліцензію на загальнонаціональному каналі, вийшла в кабельній мережі.
відео
Ця телекомпанія відома тим, що у 2002 році підтримала збройний путч проти президента Уго Чавеса. У травні цього року їй відмовили у новій ліцензії на мовлення на загальнонаціональному каналі за порушення. Тепер там працює освітній телеканал. Програмний продукт компанії - мильні серіали та американські бойовики. Ця історія про те, як Чавес душить станцію обійшла увесь світ. І українську пресу, зокрема. З чужого голосу. Наприклад, Чавеса засудили США. Це правда. Європарламент. А це неправда. Тільки 43 депутати із 784 підписалися під заявою, яка ні до чого не зобов"язує.
студія
Отож, насправді, Чавес не закрив станцію. Закінчився 30 річний термін ліцензії. І венесуельський відповідник Нацради з питань телебачення і радіомовлення не подовжив цю ліцензію. Станція звернулася до Верховного суду, але той порушення її прав не знайшов. Для порівнння - це якби після брудних виборів 2004 року Нацрада не подовжила ліцензії тим каналам, які під час кампанії ділили Україну на сорти та вели наклепницькі кампанії. У нас виявилося навпаки - таким подовжили ліцензію. А от про дійсну ситуацію із пресою у Венесуелі.
слайд
"У Венесуелі, згідно з даними Міжамериканського медійного товариства, 90% мовлення перебуває у приватних руках. Під час останньої президентської кампанії оглядачі визнали, що 80% усіх друкованих, радіо та телевізійних коментарів були на користь опозиції Чавесу. Під час путчу проти Чавеса у квітні 2002 року перше, що зробили путчисти, це закрили мас-медіа, які підтримували Революцію. Директори компанії "Радіо Каракас Телевізйон" "дали наказ відібрати мікрофони та прибрати з екрану тих, хто не підтримує путчистів", такі свідчення дав в парламенті Андрес Іззара, який пішов у відставку з посади директора виробництва після оголошення цього наказу. У березні 2005 року на кабельному каналі 22 венесуельський актор Орландо Урданета закликав вбити Чавеса "зі снайперської гвинтівки"... Уряд Чавеса не закрив жодного опозиційного медіа". Хосе Стайнзлегер, часопис "La Jornada" (Мексика)
студія
Цікаво, що й на минулій сесії ПАРЄ була розповсюджена подібна заява. Десь 12 підписів. І навіть один лівий депутат із України. Коли я його запитав, чи знає він історію цього каналу, виявилося, ні, не знає. Просто виступає за свободу і проти переслідування мас-медіа. От завдяки таким добрим і наївним і відбуваються речі, подібні наступній історії, яку вже назвали "брехнею століття". Конгрес США майже одноголосно - тільки двоє проти - ухвалив спеціальну резолюцію, яка закликає ООН звинуватити президента Ірану Ахмадінеджада у злочині - за заклики до геноциду відповідно із конвенцією 1948 років. У тексті резолюції наведені слова президента - які вже геть усі знають - про те, що Ізраїль треба стерти з мапи землі.
слайд
"Ми маємо справу із президентом нації(...) який каже, що іншу націю потрібно стерти з лиця Землі, вбити цілий народ(...) Якщо хтось думає, що пан Ахмадінеджад - вайлуватий лунатик, божевільний і не становить загрози, коли говорить про смерть мільйонів невинних людей, то якраз він - глава держави, суверенної нації із нафтовим багатством та армією із проголошеним наміром отримати ядерну зброю, щоб реалізувати свої вбивчі, геноцидні, лунатичні наміри стерти державу Ізраїль". Конгресмен Стів Ротман, 18 червня ц.р.
студія
Благородний гнів. Справедливий. У нас теж, пригадується, один депутат писав Ющенку засудити Ахмадінеджада за ці слова. Як свідчить офіційна біографія депутата, вищу освіту він здобув три роки тому, до того працював таксистом, поки не став власником базару. Отож, мову фарсі, він наврядчи осилив. Значить, почув із мас-медіа. Так, от заяву, яку приписують президенту ще дворічної давнини - взагалі не було в природі. Він такого просто не казав - натомість, у виступі зацитував слова покійного засновника Ісламської республіки Аятолли Хомейні. Увага - це переклад з англійської, на яку з фарсі переклали авторитетні на Заході знавці - "режим, який окуповує Єрусалим, зникне зі сторінок часу". Першою, це повідомила американська Нью-Йорк Таймс, яку не запідозриш у симпатіях до Ірану. Отож, не було ні про мапу, ні про стирання, ні навіть назви Ізраїлю. І вже два роки час від часу про цю грандіозну дезу пишуть геть у світі - на американських парламентарів це не діє. Навіть пояснення двох колег - тільки двоє конгресменів під час слухань вказали на відверту брехню. Але, як почуєте, слухати їх не стали. Уривки із офіційної стенограми.
слайд
Конгресмен Рон Пол: "Це пропаганда, яка переслідує тільки одну мету: підштовхнути нас ближче до війни проти Ірану. Чи хтось тут переконаний, що скидати бомби на Іран не означає стерти з мапи цілий народ?"
Конгресмен Денніс Кусініч: "ця резолюція створює небезпечний прецедент у зовнішній політиці. Помилка в перекладі могла стати причиною війни. Конгрес США може нерозумно підготувати підгрунтя для війни проти Ірану. Є серйозні сумніви щодо адекватного перекладу слів президента Ахмадінеджада в цій резолюції. Заяви президента Ахмадінеджада можна перетлумачити як заклик до зміни режиму, при чому він робить це в такій самій манері, як це робить президент Буш, закликаючи до зміни режимів в Іраку та Ірані. І це змушує ставитися до цієї резолюції з іронією. Пане спікере, я прошу відкритою згодою включити в стенограму слухання правильний переклад промови президента Ахмадінеджада..."
Конгресменка Ілеана Рос-Летінен: "Мені ненависна сама думка про те, щоб включити в стенограму дебатів заяви Ахмадінеджада, який є деспотом". (Із дебатів у Конгресі США 20 червня ц.р.)
студія
Ну, пані Ілеана - американська конгресменка кубинського походження - теж не голбука. Вона кілька разів закликала до вбивства кубинського лідера - Фіделя Кастро. Цікаво, що конгресмени очевидно чули і пояснення самого Ахмадінеджада в інтерв"ю Ей-Бі-Сі рейтинговій програмі Доброго ранку, Америко!
слайд
“Те, що ми говоримо про Палестину, є зрозумілим і відповідє положенням ООН, ми говоримо, дайте палестинцям самим вирішувати... Будь ласка, дозвольте палестинцям сами вирішувати. Будь ласка, поважайте їхнє рішення. Будь ласка, дайте їм можливість самим вирішувати. Ми ввважаємо, що в Палестині має відбутися референдум, на якому будуть вирішувати палестинці - мусульмани, євреї, відповідно до міжнародних правил, це їхніє право визначати своє майбутнє. Будь-яке рішення палестинців має поважатися. Я гадаю, це дуже чітка наша позиція. Проти чого виступають люди, теж зрозуміло. Якщо ви продовжуєте знищувати безневинних людей, якщо ви продовжуєте перетворювати їх на біженців, якщо ви продовжуєте нападати на сусідні країни, то народи і країни обурюються насадженням на них сіоністського режиму. Ми проти поширення зброї масового знищення та ядерної зброї. Ми вважаємо, що минув час для ядерної зброї. Зараз час для логіки, доцільності та цивілізації." Із інтерв"ю президента Ахмадінеджада Даяні Сойєр, програма "Доброго ранку, Америко!" Уй-Бі-Сі, 13 лютого ц.р.
студія
Здавалося, сенсація, а головне - всі підозри зняті. Ша-ша, вже ніхто нікого не йде витрирати тим паче з мапи землі. Але на горіхи дісталося самій журналістці Даяні. Так би мовити колега оголосив по радіо на всю Америку - цитую - цю шльондру треба було закувати в кайданки, як тільки вона вийшла з літака.
студія
Шукати нові альтернативи для статусу сербської провінції Косова закликала канцлер Німеччини Ангела Меркель.
відео
Воїслав Куштуніца, в свою чергу повідомив, що кілька європейських лідерів зробили йому таку пропозицію: Сербія увійде в Євросоюз в обмін на згоду надати незалежність Косову. Сербський прем"єр назвав таку пропозицію безсоромною. Меркель не заперчувала слова Коштуніци.
синхрон
Ми знаємо, що Сербія відкинула план Ахтісаарі. Зараз ми думаємо над тим, яким чином можна вийти з цієї ситуації. Зокрема, ми працюємо над тим, щоб провести серію переговорів між Белградом та Приштиною. На них сторони могли б обговорити статус краю та внести власні пропозиції.
студія
Росія висилає чотирьох британських дипломатів у відповідь на аналогічні дії Лондона. Британського посла в Росії в четвер викликали за роз'ясненнями в міністерство закордонних справ. Жодна зі сторін поки що не пом`якшує риторику. Росія вустами посла заявила, що Британія проводить русофобську політику.
сюжет
Четверо британських дипломатів найближчим часом залишать Москву. До того ж білокам"яна нині не видає візи британським урядовцям. На килим до російського зовнішньо-політичного відомства викликали посла Великої Британії в Росії Тоні Брентона. Він мав розмову із заступником голови МЗС Олександром Грушком. Усе це - у відповідь на вислання чотирьох російських дипломатів з туманного Альбіону.
#Тоні Брентон, посол Великої Британії в Росії, :
Я мав розмову з паном Грушком, і мені дали деякі документи, які я маю передати своєму керівництву. Зі свого боку, я повторив, що Британія й надалі дуже розчарована позицією Росії в питанні екстрадиції пана Лугового. Утім, я сподіваюсь, що Москва знайде вихід з цього становища
Тим часом під британським посольством у Москві відбувся нечисленний мітинг. Кілька десятків людей, переважно - представників Ліберально-Демократичної партії принеслИ під вікна посольства гасла на кшталт: "Британія - ворог Росії" та "Британія - розпалювач світових війн". Очолював зібрАння сам Володимир Жириновський.
#Володимир Жириновський, лідер Ліберально-демократичної партії, :
рос мова Литвиненко загинув навіть не в Росії, а цей покидьок Березовський: ми подбаємо про нього власноруч. Британія втручається в наші внутрішні справи та захищає Березовського, ворога Росії
У понеділок Британія оголосила про намір вислати з країни чотирьох російськизх дипломатів. Від сьогодні у них є десять днів на те, щоб полишити країну. Британсько-російські стосунки загострились після того, як Москва відмовилась видати Андрія Лугового, головного підозрюваного в убивстві Олександра Литвиненка. Лондон готовий піти на компроміс - суд над Луговим може відбутися в третій країні. Однак Кремль уже неодноразово заявляв: видавати Лугового не будуть за будь-яких обставин. Олександра Ткаченко, 5 канал

студія
Британія очевидно має право на з"ясування всієї правди. Дійсно, Литвиненка отруїли на її території у громадському місті. Отож, життя багатьох людей було під загрою. От тільки присутність Бориса Березовського завжди вес перетворює на якусь божевільну п"єску. У четвер газета Таймс повідомила, що вже на самого Березовського розкоили змову. Мовляв, приїхав невідомий і почав стежити за офісом Березовського. Спецслужби її Величності порадили тому зникнути. Отож, невідомий - нє солоно хлєбавши - був затриманий, допитаний і відправлений рейсом до Москви. Але найцікавіше - йому допомагав якийсь цитую - маленьский хлопчик. Так от. Цього хлопчика взагалі доблесні Джемси Бонди не знайшли. Ну, прости Господа, хочеться спитати словами персонажу роману Горького "Жизнь Клима Самгина" "Да был ли мальчик-то, может, мальчика-то и не было?"
студія
Юлія Тимошенко отримала перемогу в симпатіях американського часопису - над міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Не так давно під її іменем було видруковано статтю під промовистою назвою "Стримуючи Росію". На мій погляд, стаття цікава хіба що різкою зміною симпатій пані Тимошенко. Якщо раніше вона називала США бандою за напад на Іран, то тепер апелює до них у закликах не повторювати помилок - ні багато, ні мало - як у політиці умиротворення Гітлера. Якшо в часи прем"єрства Тимошенко збиралася будувати газопровід із Ірану - то тепер гудить його за ядерні амбіції. Послухаємо характерні уривки.
слайд
"На серйозну політичну опозицію вдягли намордник. Газети та телебачення і радіо закриті або забрані урядом та його союзниками. Кремль замінює обраних регіональних губернаторів, а Російський парламент - Дума - вихолощений, оскільки Кремль намагається монополізувати всю державну владу(...) Путін, як російські лідери перед ним, є чутливим до критики ззовні, як свідчить про те параноїдальне бажання зірвати діяльність недержавних організацій в Росії, особливо тих, які підтримуються ззовні(...) У Чечні кремлівський місцевий ватажок своїми васалами відкрито тероризує, викрадає та вбиває опонентів(...) Ісламський екстремізм серед 17% російського населення, які є мусульманами, розвивається через недогляд(...) Кремль постійно переслідує сусідні країни, колишні радянські республіки, такі як Грузія, яким погрожує економічне удушення. У лютому Путін позитивно говорив про створення "газового картелю типу ОПЕК"(...) Зараз момент максимальної гнучкості, тому що залежність від російських енергоносіїв буде тільки зростати... Німеччина буде залежати від Росії на 80 % у поставках газу - порівняно із 44% сьогодні - як тільки газопровід через Балтійське море завершать(...) Російська зовнішня політика також тривожить. Москва надала Ірану дипломатичний захист для його ядерних амбіцій, а продаж російської зброї - нерозбірливий(...) Незалежність республік, що відкололися від Радянського Союзу, включно з Україною, не повинна страждати від поступок Заходу у прагненні Росії до гегемонії". Юлія Тимошенко, "Стримуючи Росію", часопис "The Foreign Affairs" (США), травень-червень ц.р.
студія
І от виявляється, цієї статті Тимошенко не просто не забули. Сам міністр МЗС Лавров написав - так би мовити - контрстаттю. Але американський часопис, твердять росіяни, більше симпатизує Тимошенко
слайд
"В мае с.г. редакции журнала Foreign Affairs была предложена для публикации статья Министра иностранных дел России С.В.Лаврова. Российский министр хотел напрямую обратиться к аудитории этого авторитетного издания (...) К этому побудила также начатая на страницах журнала публикацией статьи за подписью Ю.В.Тимошенко дискуссия на тему «сдерживания России». Редакция журнала, сославшись на собственные требования, подвергла статью существенной правке, если не сказать цензуре. Статья была сокращена на 40%, потеряв значительную часть своего первоначального смысла. Некоторые редакционные правки предлагали С.В.Лаврову ни много ни мало подписаться под известными внешнеполитическими подходами нынешней администрации США, вызывающими у нас принципиальное неприятие(...) Следует заметить, что партнер Foreign Affairs российский журнал «Россия в глобальной политике» опубликовал полный перевод упомянутой статьи за подписью Ю.В.Тимошенко, хотя она представляет собой довольно дотошную инвентаризацию всего набора претензий к новой России и ее внешней политике, продиктованных традиционными антироссийскими предрассудками и стереотипами." Коментар МЗС Росії, 19 червня ц.р.

Сербов хотят купить членством в ЕС

Среда, 18 Июля 2007 г. 11:47 + в цитатник
эту тайну расскрыл премьер Сербии Коштуница: "Мы вам - ЕС, вы - независимость Косово". Коштуница назвал это предложение "бесстыдным". Наверное, в оригинале звучало смачное сербохорватское "СрамОта" (ударение на предпоследнем слоге)

ПОКА НАМ РАССКАЗЫВАЮТ НЕУТОМИМО О КОПЕНГАГСКИХ КРИТЕРИЯХ ВСТУПЛЕНИЯ В ЕС...

Текст был подготовлен для журнала "профиль-Украина", но за день до выхода... был куплен экс-помощником Ющенко Третьяковым, и... "взял тайм-аут"

КОСОВО ДОРОГО СТОИТ И ДОРОГО ОБОЙДЕТСЯ

За свою независимость косовские албанцы должны будут поблагодарить товарища Сталина

Молодой министр иностранных дел Арсений Яценюк, оказалось, как матерый актер школы Станиславского, мастерски умеет держать паузу и нагнетать драматизм пьесы, сюжет и развязку которой знает даже школьник.
Еще в конце марта на брифинге он неожиданно поддержал право косоваров на самоопределение (справедливости ради, правда, не следует забывать об оставшихся в этом крае сербах, тем более, 200 тысяч сербов изгнанных оттуда), похвалил план финна Ахтиссари, предлагающий полную независимость косовским албанцам (план, кстати созревал в недрах «международной неправительственной организации», в которой состоит благодаря уплате членского взноса и Виктор Пинчук), и скромно пожелал, дабы это впредь не послужило прецедентом.
Обозреватели немедля отметили, что позиция Украины по косовской проблеме поменялась противоположно – от многолетней поддержки территориальной целостности Сербии на поддержку независимости Косово, как того после длительного мычания на прямой вопрос наконец пожелали США.
Позднее министр Яценюк еще круче закрутил интригу. На очередной встрече с журналистами он объявил, что огласит официальную позицию Украины после своего визита в Косово. Дерзкое заявление хотя бы потому, что внешнюю политику, как известно, у нас определяют Верховная Рада и Президент, за доминирование над которой они еще не давно упорно сражались.
Теперь в Белграде Яценюк вежливо выслушал сербов, обуреваемых гневом, а потом и лидеров косоваров. Косовская пресса возликовала – Украина поддержала их независимость! Так она расшифровала наконец озвученную министром позицию: если Совбез ООН даст независимость Косово, Украина со всех ног примется это выполнять. Проще говоря – улымывайте в Совбезе Россию, точнее, выторговывайте у нее Косово. А предложить есть что. Косово - это не просто территория, как напомнил из-за океана прозорливый Фидель Кастро. Это - 82 процентов мировых запасов цинка и серебра, самые большие запасы боксита, никеля и кобальта.
Президент Кучма в 1999-ом году, еще перед НАТОвской бомбардировкой Югославии, взял непомерную амбицию посредствовать в конфликте. И нарвался на уничижительную насмешку помощника Медлин Олбрайт Джеймса Рубина, который заявил, что США, видите ли, не устраивает идея, «когда вокруг косоваров будет бегать толпа украинцев с автоматами». Надо отдать должное тогдашнему руководству страны – Рубина заставили просить прощения… На дипломатическом поприще посредничал в срой первый министерский срок Борис Тарасюк. В Белград к Милошевичу летал министр обороны Александр Кузьмук. Встреча заняла несколько минут, после чего наш военный сел в автомобиль и, глубоко затягиваясь, мрачно курил. Инсайдеры говорили, что Милошевич с порога попросил продать системы ПВО, а на словах гостей о посредничестве махнул рукой и ушел…
Не стоит смеяться над такими потугами слабого государства. По крайней мере, в этой была и определенная мораль, и даже беспокойство за соблюдение норм международного права.
В 2003 году, когда косовары массово рушили православные храмы, не скрывая, что хотят полностью стереть всякий след исторического присутствия сербов, вовсю рвали рубаху на православно-славянской груди депутаты Верховной Рады. Виктор Ющенко тога обещал «новые инициативы» для «православних братьев и сестер в Косово», а Юрий Луценко крыл нехорошими словами США и албанскую мафию… Сейчас все молчат, что понятно - и внутренняя повестка дня возобладала – не до заграницы, да и мораль – понятие относительное: например, Юлия Тимошенко три года тому с парламентской трибуны называла США «бандой» за войну в Ираке, а тепер пишет по-английски, что жаждет американскими руками наказать несговорчивый Иран…
Уже если заговорили о недавнем прошлом, стоит копнуть и в недалекой истории. Сразу после войны лидеры Албании и Югославии вознамерились объединиться, особенно албанцы во главе с будущим диктатором Ходжей (только один в политбюро был против, но его обвинили в «мещанстве», и тот со стыда застрелился) – они надеялись, что Тито их и накормит, и албанцы воссоединятся. Так вот именно Сталин стал на дыбы и приказал Тито объединяться с близкой славянской Болгарией. Словом, повздорили, Тито стал на несколько лет «фашистом», а идея объединения с Албанией благополучно померла. А случись такое, то сегодня для «Великой Албании» не только с Косово, но и увесистой частью Македонии да черногорским Ульцином вообще бы проблем не было!
Если Косово таки получит независимость, можно торжественно похоронить Заключительный акт Общеевропейского совещания 1975, чьим главным достижением было признание нерушимости границ. Болтовню о том, что Косово не станет прецедентом, не следует даже слушать. Косово воодушевит не только северных ирландцев и басков, закрепит оккупацию Карабаха и раскол Молдовы (о Крыме я промолчу), но и, например, создаст соблазн для сильной Германии вернуть чешские Судеты или свои «исторические земли» в Польше… И пошло-поехало… А на всякую силу возникнет и противодействие. В той же Сербии оживет «Черная рука», тайная организация сербских офицеров, одним названием вселявшая ужас врагам еще в 1930-ых… Бен Ладен сможет тогда отойти в уголок и нервно курить, снедаемый завистью.

Почему бы и мне поблогировать???

Среда, 18 Июля 2007 г. 10:42 + в цитатник
Уже накопил стопку ежегодников, которые использую и в качестве дневников, путевых заметок, дельных мыслей и идей:) Но перечитывать их - мука душевная: это было, было, было... и прошло ("Лови же каждое летящее мгновенье - Его не подстеречь уже потом"). Блог дает возможность хотя бы избежать пыльных архивов. Увидит, почитает друг - ему будет приятно, а недруг - будет злобствовать(что будет приятно мне). Как учит Александр Сергеич: "Хулу и похвалу приемли равнодушно и не оспаривай глупца!"

Дневник Айгор_Слай

Среда, 18 Июля 2007 г. 10:28 + в цитатник
О себе, о людях, о времени. Создаю мемуары заблаговременно!
 (700x525, 245Kb)


Поиск сообщений в Айгор_Слай
Страницы: [1] Календарь