Вчора Ти спитав, де Світлячок, чому не пише, усі ж просять почитати....

А я ж відчуваю, що писати хочу, відчуттів хоч греблю гати, щодня пізнаю світ по-новому, як дитя, і про Тебе також писала б... Але якийсь такий час...мало його, мало, щоб запланувати і осягнути... Сьогодні додому повернусь о годинці так 11 (не примха, а потреба), і точно захочу спати, бо вже три ночі напівспані....

А "старого" читати нехочу, вже не можу прочитати так, як колись...Видається примітивним, простим, "вчорашнім". Писати і читати "сьогоднішнє" і "завтрішнє" простіше...Але нема...

Хочу надалі працювати тут, але щоб у мене було більше часу: на писання, на приготування їжі, на вишивання, на окреслення бажань і мрій, на Себе і на Тебе....

П.С. Володя вчора сказав: Бережіть один одного і не перепрацьовуйте....От звідки він знає....