Сижу і думаю про те,що вже було й чого уже не буде.На жаль,але так і є,я майже впевнена,що вже нічого не буде.
Згадую,про той наш останній вечір,який ми провели разом,в обіймах,взявшись за руки,відчували солодкий дотик губ.Я відчувала його тепло,ніжність і погляди просто в душу,глибоко в душу,де були заховані мої до нього почуття,і мені здалося,що він відповів мені взаємністю.Дуже хочеться вірити,що то була не гра,а що ж тоді?Дивлячись на теперішні наші стосунки(точніше стосунки,яких уже немає),не можу нічого ліпшого придумати.
Що мені думати?Та про що тут говорити,він погрався мною, і знайде собі,як завжди нову пасію.Буде йти собі далі не обертаючись назад!
Як би я хотіла прочитати його думки,щоб вияснити чи є в нього якісь почуття до мене,хоч щось залишилось,хоч маленька іскорка.Та правда не знаю,чи мені це потрібно.Та мабуть потрібно,якщо я зараз про це пишу.
П.С.: про того хто багато заподіяв болю (В.)