Понедельник, 14 Мая 2007 г. 23:11
+ в цитатник
Вона сиділа на підвіконні і дивилася в простір,про щось мріяла,а потім враз зіскочила і побігла на подвір*я.Там її зустрів з теплими обіймами дощ.Вона любила в таку погоду блукати по місту і не думати про те, що з її обличчя змиється маска,чи вона просто зможе промокнути, це її ніколи не хвилювало.Це був теплий літній дож.Безтурботно бігла по калюжам,але враз вона зупинилась,вона побачила його... точніше його очі.Зупинилась.Вона не розуміла, що з нею коїться,що її волокло до нього.І ось таки нарешті вони зустрілись поглямами, і вже не могли відвести його.Щось не повсякденне,щось надзвичайне сталось між ними,і до сих пір жоден з них не може забути те відчуття яке їх охопило,полонило на декілька хвилин,а залишиться на все життя!Вона більше ніколи не бачила таких заворожених очей.
-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-