... Вона нічим не відрізнялася від інших. Її життя не нагадувало ні гостросюжетних детективів, ні красивих жіночих романів. Вистачило б однієї сторінки на описання її самої та життя, яким вона жила. вона не мала ні друзів,ні просто гарних знайомих, які б допомогли в скрутні хвилини. в той час коли сама була готова віддати все, аби допомогти кожному. чиста, мов кришталь душа ,день за днем вмирала. її вбивала та байдужість... Та холодна людська байдужість, яка крокувала поруч хвилина за хвилиною. Вона мріяла про друзів, про звичайне підліткове життя, яке чомусь її зовсім не сприймало. Одного дня вона зникла, просто зникла з цього життя. Ніхто навіть не помітив, що її місце у класі порожнє, сторінка контакта видалена, а квітка аськи давно вже червона... Її згубили, жорстоко та злісно... А Вона ж лише мріяла бути потрібною, бути трохи більше ніж просто "пусте"...