Никогда не сдавайтесь, быть может то, чего вы так ждете, уже на вашем пороге. А вы можете просто в последний момент не открыть ему дверь.


Олександр Олесь

АЙСТРИ

Опівночі айстри в саду розцвіли...
Умились росою , вінки одягли ,
І стали рожевого ранку чекать
І в райдузі барвів життя убирать ...

І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові , про сонячні дні , -
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть , де вічна весна ...

Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни ...
А ранок стрівав їх холодним дощем ,
І плакав десь вітер в саду за кущем...

І вгледіли айстри , що вколо – тюрма ...
І вгледіли айстри , що жити дарма ,-
Схилились і вмерли ... І тут , як на сміх ,
Засяяло сонце над трупами їх!...
(1905 г.)