Недавно пішов на полонину у верх на Тису у яфини. На полонину того дньи їхав віз по молоко, то й я вивізси з ними. Устиг ще вечерем вийти на хребет, де є залишки старої польсько-чехословацької граници (хто не в курсі, то це майже через кожні сто метрів стовпчики з номером - тепер це межа Івано-Франківської та Закарпатської областей).
Ніч провів файно - на свіжому воздусі у палатці. Спав як мертвєк.
Рано устав, поїв і пішов збирати яфини, але їх було мало бо перед нами їх уже майже всюди зібрали, фрас би їх побив. Як йим назбирав дес літрів пйить, заникав канту з тими яфинами під смереков і пішов на хребет. В результаті вийшов на гору Братківська (1788 м) - види там офігенні, до холєри. Видно Свидовецький хребет, Сивулю, Ґропу, Дурню , Май далеко Говерлу з Петросом. надвечір упав з гори, найшов свої яфини і спустивси до стаї.
вечером почаласи грозу і бовгарі уламали спати у стаї. Ліпше бим спав у палатці. Та стая, до дідька, протікає і ціла ніч була шос середнє між душем та сном.
Рано почав спускатиси в село. Але зіграли такі води, шо частину дороги треба було продиратися лісом, а не іти дорогов - потоки гуляли фист великі.
Отак то приблизно було, шоб не збрехати до фраса.
Далі може буде...