В колонках играет - The Perfect Circle - A Stranger
Настроение сейчас - ...

Сиджу біля вікна і в небо чорне споглядаю
Де і тривог давно не видно, розчинились
І тільки місяць мов привид блідний виглядає
А темноті цій милій і душа відкрилась

Знову спокій над сонним містом і тиша
Знов маленька зірка сяє над моїм вікном
І місяць серпом молодим своїм мене колише
На підвіконні так сидіти б вічність й марити спокійним сном

Пливуть слова, пливуть на небі сині хмари, відпливають
Тече кудись вода в морях, в гірських незвіданих ніким потоках
А я дивлюсь на зірку, на людей, що поспішають
Спішать прожить життя своє в надіях та пороках

Пройде ще час і камінь перетвориться в пісок
Посиплеться він тонким шлейфом із маленької долоні
Пройде ще час й розтане сніг в нестримний потічок
Пройде ще час і посрібніють в друга скроні

Сколихне вітер ніжно листям і пронесеться далі за місто
Він віднесе запах часу далеко, за гори
Лиш у тіні підсвідомості зявиться істина
Що тоненька стрічка життя закінчиться скоро

Стихне шурхіт піску, дно клепсидри повніше й повніше
Та нажаль її назад ніхто не поверне, на неї й не зиркнуть
На зміну поставиться нова, гарніша
Закінчиться час нічного неба з єдиною зіркою