В колонках играет - Бабкин - не больно

"Какая перемена! Тогда, в счастливом неведении, я рвался в незнакомый мне мир, где чаял найти столько пищи для сердца, столько радостей, насытить и умиротворить мою алчущую, мятущуюся душу. Теперь, мой друг, я возвратился из дальнего мира с тяжким бременем несбывшихся надежд и разрушенных намерений!"

А мені просто хотілося би лежати в траві, під деревом, відчувати легкі коливання повітря і слухати як мені читають уголос книгу. Тихим таким голосом, справжнім, живим, з емоціями.
Я б із захопленням, з невимовним задоволенням вслухалась би до кожного звуку.
І більше нічого не матиме для мене на сьогодні такого значення.