В колонках играет - Samuel Barber - Adagio for strings

Настроение сейчас - meaningless

Описати те, що робиться в душі ніби простіше простого, але разом з тим так складно, нестерпно важко.

Стільки цих настроє-станів є і для кожного можна підібрати купу слів, але щоразу їх буде замало, ніколи вони не зможуть повноцінно охарактеризувати твоїх відчуттів. Слова не мають значення, втрачають зміст, розчаровують своєю банальністю і недолугістю.

Є лише оголені, ніби високовольтні дроти, почуття. Куди вже далі? Як сильніше ще може боліти?

Так порожньо, дисгармонійно... незрозуміло. Здавлює у горлі усвідомлення безнадійності.

Все в один момент перестає мати значення.

Ці надривні стани... стани, сповнені відчаю і болю ледь не фізичного... які ж вони жахаючі і які прекрасні водночас. Найбільше - щирі.

У цьому всьому слабкість? Чи, навпаки, сила?

Інколи я уявляю собі теплі літні ночі, поле і зоряне небо. Вічність і безкінечність, перед якою охоплює трепет. Мені хочеться лежати там, розкнувши руки, відчуваючи себе маленькою, беззахисною і швидкоплинною.

Як цього не вистачає саме зараз!