Вона до нас прийде... Солодка Перемога! |
 - Привіт! Що робиш, друже? - День народження святкую! - Але ж недавно ось було воно?! - Це не таке як те! Це краще, чуєш! Бо рік тому мене б у день цей, певно б, не було… - Я зрозумів…. Все, пам’ятаю! Живим ти вийшов із оточення тоді… - Ага, все правильно. «Святкую…» І келих міцний піднімаю за тих, Які там спокій свій знайшли… - То що ж… Вітаю, брате! - Рано! - Чому? - Вітатимеш як скінчиться війна! Бо хоч святкую та вітань я не приймаю, Вітання будуть як до нас прийде Вона! - Вона? - Вона! Солодка Перемога! На всіх й для всіх єдина і одна, Вона одна мене розрадить… А поки не вітай! - Так ти ж святкуєш! - Ага! От чаю випив я!) - Ну гуморист! Тримайся! - І ти! Хай доля береже! - Ми переможем, братику, ти чуєш!? І скоро, вірю, що Вона до нас прийде! © Світлана Пазиченко    |
Рамочка от Наталья_Ивушка
| Рубрики: | А это моя Украина/Стихи |
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
