Грай, моя пісне!..

Леся Українка

        Досить невільная думка мовчала,
            Мов пташка у клітці замкнута од світа,
        Пісня по волі давно не літала,
            Приборкана тугою, жалем прибита.
        Час, моя пісне, у світ погуляти,
            Розправити крильця, пошарпані горем,
        Час, моя пісне, по волі буяти,
            Послухать, як вітер заграв понад морем.
        Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая, –
            Вона не питає, куди вона плине;
        Линь, моя пісне, як чайка прудкая, –
            Вона не боїться, що в морі загине.
        Грай, моя пісне, як вітер сей грає!
            Шуми, як той шум, що круг човна вирує!
        Дарма, що відгуку вітер не має,
            А шум на хвилиночку погляд чарує!..