Пахне Осінь позолотою
І віршем співає.
Так шкода, що за роботою
Часу обмаль маю.

Пахне Осінь! Задихаюся,
Від краси я млію.
Павутинням слів чіпляюся
Бабиного Літа.

Пахне Осінь дивофарбами
З Божої палітри
І дощем, що ген за хмарами
Проводжає Літо.

Пахне Осінь прохолодою,
Журавлиним плачем.
Прикро так, що за роботою
Не завжди це бачу.

02.10.16.

Олексій Могиленко