В Україні, а не на Україні |
"В Україні, а не на Україні", – таку статтю 1935 року мовознавець і культуролог Іван Огієнко – колишній міністр освіти в уряді УНР і майбутній митрополит Іларіон – надрукував у науково-популярному місячнику "Рідна мова", що виходив у Варшаві.
"Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін.
Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання "де" тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині…
До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію…
Цілі віки ми чули то na Ukraine (від поляків), то "на Украине", а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на – болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення…
Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати тільки "в Україні", "в Україну", викинувши остаточно з нашого вжитку граматичну ознаку нашого колишнього поневолення".
14 січня 1882 року народився Іван Огієнко (митрополит Іларіон) — український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Брат прадіда Сергія Бубки.
Його предок козак Максим Огієнко у часи Коліївщини (1768 р.) став одним з ватажків Кліщинського повстання 1767–1770 рр. (село Кліщинці Лубенського полку — тепер Чорнобаївського району Черкаської області).
Чи знаєте ви, що:
День соборності України, який ми відзначаємо 22 січня, свого часу був введений як державне свято саме з ініціативи Івана Огієнка.
Відома пісня «Не питай, чого в мене заплакані очі», яка давно стала народною, має автора — Івана Огієнка.
Іван Огієнко помер і похований у Канаді.
Він заповів передати на батьківщину свою бібліотеку, але за умови, що Україна та українська церква стануть вільними. Проте, канадська сторона вважає, що умови для виконання заповіту ще не настали, а тому не поспішає повертати нам доробок ученого.
Рубрики: | А это моя Украина/культура, традиции А это моя Украина/история |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |