Мармароси – гірський масив, розділений державним кордоном на дві частини: північна лежить на території України, а решта належить Румунії. Мабуть, саме це й вабить сюди туристів – санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) можливість із вершини подивитися на сусідню Європу чи просто пройтися границею поміж двох держав. Крім того, цей масив надто відрізняється від решти українських Карпат, що теж є немалою принадою. Хай там як, та охочих відвідати Мармароси щороку стає все більше, що перетворює цей край із маловідомої місцевості санаторий Алмаз на досить популярний туристичний об’єкт.
Рельєф масиву Мармароси

Гуцульські Альпи, як ще називають цю місцевість, Санатории Трускавца недарма отримали таку назву. Рельєф масиву дуже неоднорідний, для нього характерні значні перепади висот, що подекуди становлять більше 1000 м, глибокі річкові долини та гострі хребти. На найвищих вершинах Мармаросів досить багато стрімких скель, урвищ та обривів. Усе це пояснюється заляганням великого льодовика, сходження якого зумовило різке розчленування поверхні та вихід на поверхню кристалічних порід. Зледеніння спричинило й неоднаковість схилів вершин: південні – пологі, а північні – стрімкі й небезпечні. Взимку цей масив має дуже незвичний, як для українських Карпат, вигляд: численні скелі, не повністю вкриті снігом, надають схожості цим горам із європейськими Альпами.Санатории Трускавца
Найвища вершина Мармаросів – гора Фаркеу в Румунії, висотою 1961 м. У Рахівських горах (ще одна назва української частини масиву) найвищим є Піп Іван Мармароський, 1936 м. Ця чотириголова вершина є немовби мовчазним сторожем на кордоні двох держав, щороку стає все популярнішою серед туристів. Кордон проходить самою верхівкою гори, позначений бетонними стовпчиками.
Місцями тут трапляються родовища мармуру, напрочуд красиві на вигляд, які, очевидно, і дали назву цьому краю.
Маршрути Мармаросами

Основним туристичним маршрутом масиву Мармароси є шлях вздовж державного кордону. Практично завжди обов’язковим пунктом мандрівки є Піп Іван Мармароський – вершина є ключовим санаторий Алмаз об’єктом місцевості. Найчастіше свою подорож туристи починають із села Ділове та рухаються вздовж потоку Білий, через деякий час виходять на полонину Лисичу, а з неї – на саму вершину. Пройшовши гору, спускаються з хребта і далі продовжують мандрівку дорогою, вздовж якої тягнеться кордон України. Дорога веде спочатку до вершин Межипотоки, Міка-Маре, Стіг, Вихід і далі – до Чорногорки, до Попа Івана. Іноді цей маршрут проходять у зворотному напрямку. Ще рідше вихідним пунктом подорожі є село Богдан – Санатории Трускавца у цьому випадку дорога спершу тягнеться санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) селом, потім попри потік Квасний, далі виходять на полонину Квасну, потім Лисичу, і з неї на Піп Іван Мармароський.
Цікавим і в той же час небезпечним об’єктом Мармаросів є урочище Скелі Смерті, що поблизу вершини Міка-Маре. Ця місцевість здавна приваблювала відчайдухів: колись – шукачів едельвейсу, а тепер – скелелазів. Проте ці скелі є дуже небезпечними – за останні півстоліття тут загинуло близько 40 людей. Незважаючи на це, популярність скель не зменшується.
Дозвіл на похід в Мармароси Санатории Трускавца

Мармароси охороняє статус прикордонної території, що зумовлює необхідність завчасно потурбуватися про дозвіл на проходження цією місцевістю. Для отримання дозволу прикордонних служб необхідно наперед (за тиждень або 10 днів) подати заяву із паспортними даними всіх учасників походу, запланованим часом та маршрутом походу. За останніми даними, дозвіл на похід Мармаросами та перебування в прикордонній зоні можна отримати лише при наявності в групі GPS-навігатора, карт та точно запланованого маршруту. Також знадобиться перепустка в Карпатський санаторий Алмаз біосферний заповідник, на території якого розташовані Мармароси. Перепустку можна отримати на місці.