працювати на знос не допомагає. не встигла. шкода

переглядала фотографії різних років. таки щось змінилося. 2008 геть не такий як 2009. 2009 не дуже схожий на 2010. 2010 подібний на 2011, але наскільки поки не знаю. да і з тим "10 у мене були особливі рахунки. він був визнаний винуватцем усіх земних і неземних бід.

цей рік

от зараз дуже не звично розуміти, що йде дощ , а ти вдома. в приміщенні. не треба виходити на дощ. все сухе. не треба збирати речі. не намокнуть дрова

але того навіть не вистачає.

тільки повернулася, а дуже хочеться втекти звідси. поїздки як нав.язлива звичка

спогади. найсильніші спогади є негативними. не неприємними, але негативними

коли падаєш на кладовищі після трьох годин блукань майже наосліп, колі всі надгробки перед очима вже зливаються, а ти таки знаходиш те. і ця могила таки є. і ніхто вже не скаже, що це жарт. злий і невдалий. потріпані квітки і цукерки, що висипаються з кишень.

коли наскрізь мокрий і холодний в чужих теплих речах ридаєш у чужий светер. нівідчого. просто витираєш сльози об чуже плече.

коли роз.їзджаєшся

коли губиш усіх і весь брудний і мокрий блукаєш болотом в свій же день народження

та ще ж дуже багато приємних дрібниць

нічні розмови твого дитинства. і плечі, руки з яких видираєшся

і непорозуміннь. коли невитримуєш співжиття з ніби гарною людиною. і нічого не скажеш, бо дурні образи є ще менш потрібними. коли втомлюєшся геть від усіх

і нісенітниць. коли розумієш, що деякі строни твого життя в певних колах обростають міфами. коли слухаєш різні припущення власних прив.язаностей. коли, людина, що бачила тебе раз в житті в такому ж незграбному фестивальному стані, каже, що ти дуже змінилася.

людині потрібно бути комусь потрібним

а дім зараз геть не тримає. вибачте