Чим більше копаюся в історії різних країн та релігій, тим більше здається, що вибір України на користь православ"я був помилковим. Поперше - ми мали найтісніші контакти з турками. Подруге - православ"я продовжує воювати з католицизмом. Потретє - українці ( маються на увазі спільноти, а не окремі люди) успішні всюди, окрім своєї власної території. Оскільки об"єднуючий фактор знайти смае тут - в Україні - доки ще не зміг ніхто, Іслам, мабуть, був би саме тим необхідним фактором. Я не закликаю до повальної та силової ісламізації, ні в якім разі. Просто, тлінна пропаганда ситого західного спосібу життя - суцільна омана, що не дає людині зупинится і замислитися над сенсом буття, а стимулює лише набивати шлунок жрачкою - у кращому випадку ( у гіршому - пойлом та наркотою), а розум - збоченими насолодами.І це все просто знищує такі вагомі в минулому принципи існування українця як сім"я, набожність, повага до літніх та здатність у будь-який час покласти голову за кращу долю неньки - україни. Для нас ( українців) держава, що не кореспондується з поняттям країна- Батьківщина - доволі сумнівне джерело об"єднання нації.
Погоджуюсь, що православ"я грало саме таку роль, але в наш час також щнецінилось. Тож, у якості цеметуючої основи маємо тільки Іслам.
Доречі, я - не муслім, хоча і не їм свиню, не п"ю вина та не сплю з повіями)))))