Перебудова атмосферних процесів на весняно-літній період обумовлює різко-мінливий, нестійкий харакер погоди. Відбувається зменшення повторюванності таких небезпечних явищ погоди (НЯП) як низька хмарність і погіршена видимість в туманах, облажних опадах, густому серпанку, але різко зростає кількість днів обумовлених конвективною нестійкістю атмосфери, яка приводить до утворення купчасто-дощової хмарності та пов”язаних з нею таких НЯП як гроза, зливи, град, шквали, смерчі, сильна бовтанка. При цьому зростає імовірність непередбачуваного попадання ЛА в зону грозовії діяльності, а шквали, смерчі, град завдають збитків та руйнувань бойовій та авіаційній техніці, спорудам. За зимовий період посадові особи, які відповідають за організацію та виконання польотів втратили практичні навички в оцінці метеорологічної обстановки літнього періоду, не завжди в своїй роботі враховують нестійкий характер погоди перехідного періоду.

Радиолокаційна розвідка погоди (РРП) проводиться з метою винаходу та уточнення:
- зон грозової діяльності, зливових та обложних опадів, купчасто-дощових, потужно-купчастих та шарувато-дощових хмар, висоти їх верхньої та нижньої межі;
- місцеположення (координат) та розміру знайдених зон;
- напрямку та швидкості їх переміщення;
- інтенсивності та тенденції розвитку.
РРП організується керівником польотів та проводиться сувмісно з інженером-синоптиком.
РРП складається з двох етапів:
- пошук метеоцілей;
- спостередження за метеоцілями
Пошук метеоцілей виконується при роботі РЛС в режимі кругового огляду. Починати пошук слід з найменшого масштабу послідовно переходячи на більший масштаб. Пошук метеоцілей за допомогою РЛС типу П-37 та інших рекомендується починати при куті місця антени 0? з подальшим його збільшенням.
Спостередження за виявленими метеоцілями складається з виконання ряду послідовних операцій, які заключаються в виявленні:
- координат метеоцілей (азімут та кут місця);
- напрямку та швидкості пересування;
- тенденції розвитку.
По формі спалахів, які одержані на екрані індикаторів кругового огляду, робиться висновок, які виявлені метеоцілі – фронтального чи внутрішньомасового походження. При оцінці інтенсивності метеоцілі слід враховувати:
- яскравість спалаху та її площа по мірі приближення до РЛС зростає;
- спалахи від метеоцілей, які виявлені РЛС на відстані 100 км та більше, відносяться до сильних спалахів. Без залежності від дальності виявлення до сильних спалахів відносяться також ті, які мають різко окреслені кордони та велику яскравість;
- спалахи від метеоцілей, які виявлені на відстані 50-100 км, при помірній яскравості та відсутності різко окреслених кордонів відносяться до середніх спалахів;
- спалахи від метеоцілей, які спостерігаються на відстані до 50 км, мають розмиті окреслення та слабку яскравість, відносяться до слабких спалахів.