Тривожна ніч спустилася на землю,
думки мої несуться за тобою
і лише непохитні срібні зорі
відчують смуток, що крилом торкнувся,
в казкову, темну, незбагненну мить.

А втім, попросить серце кволе
перлину почуттів як жар гарячих,
смарагдами засяють всі бажання
і спогадів примари виринають
у цю п’янку і чудодійну мить.