Советский авианосец за три ящика "Эрготоу"

Чудесная свеженькая статья из South China Morning Post, как Китай через пару-тройку ящиков крепкого бухла сумел заполучить недостроенный советский ТАвКР "Варяг" (за наводку спасибо sokol_ff). На самом деле всё было нескольно сложнее - но комбинация, бесспорно, красивая :)

Как явствует из текста, китайцы заинтересовались неожиданно открывшейся возможностью практически сразу:

Генерал-майор Чжэн Мин, бывший начальник отдела вооружения ВМС НОАК, осмотрел во время поездки на Украину в 1992 году корабль и решил, что авианосец стоит купить:
"Во время поездки в 1992 г. мы обнаружили, что это практически достроенный, совершенно новый корабль. Все было совершенно новым, корпус, двигатели, поэтому мы предложили его купить и перевезти в КНР", - рассказывает Чжэн , "Но центральное правительство не смогло сделать этого из-за политической ситуации на то время." (прим. sokol_ff - имеются в виду санкции после событий на площади Тяньаньмэнь)


Подставной покупатель авианосца, баскетболист Сюй Чжэнпин (в центре)

Тем не менее, несмотря на политические сложности, китайцы решили пойти нестандартным путём и решили использовать для покупки незасвеченную "прокладку сделки" - известного спортсмена, который никак не был связан ни с армией, ни с флотом:


В августе 1997 года, баскетболист Xu Zengping зарегистрировал подставную компанию Agencia Turistica e Diversoes Chong Lot в Макао. НОАК перевело на её счёт $6 млн. на получение необходимых документов для организации казино. Четыре месяца спустя, в январе 1998 года, баскетболист вылетел на Украину, чтобы провести переговоры с руководством завода, где находился корабль и государственными украинскими чиновниками

"Сделка была не для слабонервных. Помимо пачек долларов США переданных многочисленным чиновникам и руководству верфи в качестве взяток, Xu привёз несколько ящиков 62% китайского ликера Erguotou.

"Я вынужден был пить ликер каждый раз, когда вел переговоры с руководством завода и чиновниками", - рассказывает Xu. "Каждый раз как мы садились за стол, мне нужно было выпить 2,5 литра Erguotou. В критические четыре дня переговоров, я выцедил украинцам больше 50 бутылок ликёра. Но я все равно сохранял энергию и трезвый ум, потому что моя пьянка была целенаправленной, в то время как украинцы пили, чтобы напиться".

Всё окупилось. После нескольких дней алкогольного запоя, руководство верфи и украинское правительство согласились продать Xu авианосец стоимостью в несколько миллиардов долларов - и все важнейшие чертежи корабля - по бросовой цене в $20 млн. Они пожали друг другу руки и заключили контракт.

Но и это ещё не всё.
После заключения предварительной сделки украинцы попытались ещё раз увеличить ставки и объявили о том, что авианосец будет "продаваться на открытом аукционе". Внезапное изменение в позиции китайцев не остановило и они использовали эту подставу (с помощью своих украинских друзей) - для отсечения всех остальных претендентов, так как никто не смог за 3 дня подготовить документы. 19 марта 1998 года Сюй на аукционе легко переиграл оппонентов из США, Австралии, Южной Кореи и Японии и выиграл "авианосный" лот.

...В ту ночь вертолет без опознавательных знаков приземлился на палубе "Варяга". На следующий день 40 тонн чертежей корабля и всех его систем были упакованы в 8 грузовиков и проследовали для отправки из Украины в Китай.

Проводка экс-"Варяга" через Босфор

* * *
Но ещё была проблема физически провести ТАвКР в Китай.
Об этом в газете обещано продолжение.

http://periskop.livejournal.com/1352099.html

ПАВУКИ, ОЧЕРЕТ І ЛЕЛЕКИ. ЩО ЇЛИ УКРАЇНСЬКІ СЕЛЯНИ У 1932-33 РОКАХ?

КЕЛЬТИ - ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

ЧИ Є 8 БЕРЕЗНЯ СПРАВЖНІМ СВЯТОМ ЖІНОЦТВА?

Колись територія від "Сяну до Дону" звалася Київською Руссю. Однак Вже у 1187 р у Іпатіївському Літописі вперше з'явилось слово "Україна".

Сьогодні навколо України точиться чимало розмов. Обговорюють вже не тільки політичну чи економічну ситуацію, а й країну загалом. І не дарма. Неодноразово ми розповідали вам про відомих людей українського походження, про українську культуру та мистецтво, про традиції та звичаї. Однак так і не згадували, звідки ж походить сама назва.

То звідки взялась назва «Україна»?

Колись територія від «Сяну до Дону» звалась Київською Руссю. Однак вже у 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Рядки "...и плакашася по нем всі переяславци... бе бо князь добр и крепок на рати... и о нем же Украина много постона..." були пов’язані зі смертю Володимира Глібовича, переяславського князя. Це сталось під час походу на половців, а даний уривок означає «за ним же Україна багато потужила».

Цей же літопис містить розповідь про князя Ростислава Берладника, який завітав до «України Галицької». А у Галицько-Волинському літописі містяться рядки про князя Данила Галицького, котрий «забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп'є, і Комов, і всю Україну».

Історики відшукали у літописах підказки, як можна трактувати назву «Україна». Наприклад, Олександр Палій притримується думки, що це був синонім слів «князівство» або «земля».  Іван Огієнко стверджував, що так називали «граничну Переяславську землю». Але є імовірність, що так охрестили всі інші землі київські. Канадський історик українського походження Орест Субтельний, вважав, що слово «Україна», яке вперше з’явилось 1187 року, означає географічно «Київське порубіжжя». А Віталій Скляренко каже, що буква «у» в багатьох мовах, зокрема в українській, означає не «біля», а «в середині», тому не доцільно трактувати «Україну», як граничну територію чи окраїну. 
 

Продовження

НОТАТКИ ЩОДО ДАВНЬОЇ СВАСТИКИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Історія нашого дослідження почалася з детективного сюжету. Співавтор цієї статті, розбираючи науковий архів Віктора Петровича Петрова (1894-1969), що зберігався його дружиною Софією Федорівною Зеровою, виявив вирізку статей з журналу "Germanen-Erbe" ("Германська спадщина") за вересень-жовтень 1942 р. Увагу серед них привернув допис П. Грімма "Нордичні знахідки молодшого кам'яного віку з України". Науковець зацікавився двома горщиками з розкопок К. Мельник-Антонович біля с. Кириківки колишньої Харківської губернії, що рясніли свастиками. Він публікаує фотознімки цих посудин та розгорнуті замальовки всіх знаків, відносячи їх до пам'яток шнурової кераміки України. П. Грімм, у зв'язку із знахідками з Кириківки, порушує тему походження свастики. Він зазначає, що найдавніші зображення свастик трапляються в комплексах неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки (VI тис. до Хр.). Появу ж класичних свастик німецькі вчені пов'язували з пластом так званих "нордичних культур", хоча й оперували на підтвердження цієї тези одиничними погано документованими фактами. За такої ситуації посуд з Кириківки суттєво розширював фонд "нордичних" свастик.

Та залишимо на час свастики й розповімо трохи про людину, що зберігала нацистський журнал у радянському Києві. В.П. Петров (Домонтович) став одним з найбільших інтелектуалів України в ХХ ст. як вчений, культуролог, мислитель, історіософ, письменник. Наприкінці 1941 р. його мобілізовано у діючу армію, й як людину з потужним аналітичним розумом, інтегровану в світову культуру, заслано до тилу німецьких військ. Він працював в окупаційних установах Києва, відступив з частинами вермахту, виконував розвідувальну службу в західній Німеччині. 1949 р., після провалу, йому організовано втечу до СРСР. Сферу його діяльності в СРСР обмежили ареологією, а в 1958 р. дозволили навіть повернутися до рідного Києва.

У Києві ж, але раніше - 1942 р., В.П. Петров зустрічався з П. Гріммом - директором Київського історичного музею, який і вручив колезі свою працю щодо "нордичних" знахідок. Пауль Грімм після війни працював у НДР і вже після смерті Петрова приїжджав до нашого міста ще раз. Зберегти статтю, витерши дарчий напис, українського науковця змусив інтерес до найдавніших знакових систем на теренах України, що включали серед інших знаків і свастику. Позаяк у фондах Національного музею історії України згадані горщики із свастиками не збереглися, то публікація їх П. Гріммом помітно доповнювала фонд джерел до вивчення знакових систем первісної доби в Україні.
Продовження

КАРПАТСЬКІ МОЛЬФИ І МОЛЬФАРИ. ТАЄМНИЦІ, ФАКТИ, ПРИПУЩЕННЯ

Хто такі мольфари, звідки ведуть свої стежки? Яке походження має дана назва? Що ми знаємо про сакральні предмети карпатських жерців - мольфи? Чому мольфарів в Карпатах на сьогоднішній день майже не залишилося? На ці та інші питання, які хвилюють допитливого шанувальнника карпатської старовини, автор відповідає у своїй короткій монографії "КАРПАТСЬКІ МОЛЬФИ І МОЛЬФАРИ. ТАЄМНИЦІ, ФАКТИ, ПРИПУЩЕННЯ".

Текст рясніє численнии розповідями, фактами, посиланнями та прикладами зібраними як з власних експедицій так й з староукраїнських друків, етнографічних збірників, монографій, інтерв'ю, публікацій, сучасних видань, достойних уваги. Автор залишає простір і для читача, його думки та уваги, які важливі для автора. Мета праці - розкрити правдивий образ, роль мольфара, деформовані на тлі тривалого зубожіння і деградації суспільства. Людина і Природа - завжди стояли разом, і людству не варто віддалятися, інакше воно погубить само себе. У цьому сенс буття і мудрість мольфарства, яке промовляє до нас крізь віки: "Свято шануй рідних Богів і Предків, живи в ладу з Природою і самим собою, чини по совісті, а якщо шукаєш Вищого Знання - пізнай себе...". Це одна із небагатьох монографій, присвячених Традиції мольфарів.

Продовження

БІЛА ВЕЖА - ДАВНЬОУКРАЇНСЬКА ФОРТЕЦЯ НА ДОНУ

ХАРАКТЕРНИЦЬКА ЛЕГЕНДА ПРО МЕЧ АРЕЯ

Продовження

РИТУАЛ ПОСВЯТИ КОЗАКА В ХАРАКТЕРНИКИ

Коли вчитель-характерник бачив, що учень вже готовий, відбувався ритуал посвячення його в характерники. Традиція була така. Рубали просіку в густому лісі. Повалених дерев з неї не прибирали, рубали тільки сучки. Наприкінці цієї просіки обирали два дерева на відстані двох метрів, які нахилялися один до одного, роблячи щось на манер ножиць або хреста, а потім, розрубавши посередині пов'язували верхівки дерев. Виходило щось на манер цифри вісім, але зі зрізаним низом. На перехресті тієї вісімки темної ночі запалювали білий яскравий вогонь. Через рівні інтервали часу кричав пугач. Козака переводили у стан сновиди, в якому він і повинен був пройти просікою на той вогонь.

Коли козак збивався з дороги - пугач замовкав. Так вказувався шлях. Завдання було одне - пройти в ті "ворота", за якими приходило істинне розуміння навколишнього буття в стані вже "пробудженого сновидіння". Пелена спадала з очей, і характерник вже бачив і розумів справжній стан речей в навколишньому світі.
Продовження

У ЧОМУ ПРИЧИНА ЗАНЕПАДУ ТА ЗАГИБЕЛІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ?

УКРАЇНА - ЦЕ РУСЬ. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДОКУМЕНТИ

КИЇВСЬКА РУСЬ - ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

Усі держави мають конкретну етнічну належність. Цілком очевидна етнічна належність національних держав, межі яких у цілому збігаються з межами етнічних територій державного етносу (Франція, Німеччина, Польща, Чехія тощо).Однак імперії, що охоплюють батьківщини різних народів, також є державами не кількох, а якогось одного імперського етносу (Римська, Перська, Британська, Російська імперії). Якщо останню з названих "сплотила навеки Великая Русь", то хто консолідував ранньосередньовічну імперію Київську Русь? Ця проблема історичної спадщини княжого Києва - ключова як для історії Східної Європи, так і для історії України та Росії зокрема.

Проблема етнічної належності держави Київська Русь, її консолідуючого етносу давно вже стала предметом запеклої дискусії не тільки науковців, а й політиків. Для сучасної європейської історичної науки така ситуація ненормальна. Адже аналогічні Русі держави, що виникли одночасно з нею в ІХ-Х століттях на англійських, французьких, німецьких, чеських, польських, угорських землях, давно і одностайно вважаються державами відповідних народів. На цьому тлі суперечка довкола національності жителів княжого Києва виглядає дивно і пояснюється не так нестачею наукових джерел, як зайвою політизацією питання.

Офіційна радянська історіографія, продовжуючи традиції російської імперської історичної науки, вперто заперечувала право українців розглядати Київську Русь як перший етап державного буття українського народу. І зрозуміло чому. Адже імперські вчені давно вже проголосили Київську Русь найдавнішою стадією розвитку російської державності. Це проголошення було головним ідеологічним виправданням експансії Московської імперії на терени України, Білорусі, Східної Балтії. Протягом майже 500 років московські правителі заявляли свої династичні права на землі нібито найдавнішої російської держави Київська Русь і наполегливо добивалися здійснення цього права шляхом агресії па землі західних сусідів.
Продовження

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ПРО ЗАПОРІЗЬКИХ ХАРАКТЕРНИКІВ

Дивний і загадковий світ народних переказів і легенд, що донесли до нас образи подій часів стародавніх. Відгриміли дзвінкі битви, відшуміли людні походи, пішли на віки вічні герої тих років, згинули безслідно в товщі століть. Але пам'ять народна дбайливо зберігає діяння їх, іноді химерно прикрашені казковим змістом, і перекази ці, переходячи від батька до сина з вуст в уста, утворюють ту безперервну живу нитку, що зветься спадщиною духовною. Перервемо цю нитку - відсічемо стовбур від коренів, і зачахне навіть найсильніше дерево. Відновимо її - і знову повнокровною могутньою кроною зашумить воно, гордо здіймаючись ввись.

Так і козацтво - немає вже більше ні грізних дніпровських порогів, ні буйної волелюбної Січі, а над славним Великим Лугом плюскаються нині хвилі Каховського моря. Але не померла, не пропала пам'ять про Запоріжжя, зберегла для нас чарівні старовинні оповіді про загадкових характерників, цих навчених ратного життя чудесників і лукавих лицарів-чарівників, яких ні куля не брала, ні шабля не рубала. Казали старі січові діди, ніби ці безсмертники можуть на людей туман насилати і сон навіювати, в хортів обертатися, в річки переливатися, на дванадцяти мовах сердито розмовляти, з води сухими, а з вогню мокрими виходити і заздалегідь відати таємні задуми ворожі. А тому і стояли віками на варті світу Право-славного ці воїни-знахарі, захищали грудьми своїми від усякої напасті чужодальньої і нечисті бусурманської святі дніпровські береги.
Продовження

БОЙОВА СПАДЩИНА НЕПЕРЕМОЖНИХ ВОЇНІВ-ХАРАКТЕРНИКІВ

СЛІДИ ПРАУКРАЇНЦІВ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КУЛЬТУРАХ

ВЕРНИГОРА – УКРАЇНСЬКИЙ НОСТРАДАМУС.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ ЧАСІВ КОЗАЦТВА ПРО ДОНЕЧЧИНУ

Эту историю знают все грузины

....Без сліз читати не можна.

"Мустафа Джемильов, лидер крымских татар, заявил, что кто однозначно против присоединения Крыма к России, так это татары, которых 15% населения полуострова.

Мустафа Джемильов, оранжист, баллотировался в крымскую думу по спискам партии Ющенко "Наша Украины" после оранжевой революции 2004 года и всегда подчёркивал, что он патриот Украины.

Крымских татар принято не брать в расчёт во время диванных р…ассуждений российских геополитиков. Считается, что противостояние идёт сугубо между бандеровцами и русскими. На самом деле Крым для украинцев земля прежде всего татарская, а автономность Крыма подчёркивает самостоятельность региона.

Русскозычное население Крыма по большей части не местное, служившее, нагнанное и оставшееся там после советских баз и флота. Можно вполне обосновано сравнить Крым с Калиниградом (Кёнигсбергом).

Это реликтовое рефлексирующие скопище православных совков явно не годится на отстаивание российских интересов, поскольку инертно и без инициативно по своей природе (хомо советикус). Поэтому даже Кремль пытается сделать ставку на крымских татар. Инструменты внедрения и влияния уже отработаны на Кавказе.

Мы уже писали, что политика Кремля на Северном Кавказе заключается в сознательной исламизации общества (интернационализации, все братья по вере) противопоставляя карманный исламизм светскому национализму, предтече сепаратизма, который и был главной причиной Первой Чеченской войны.

Несколько лет назад в Крыму неожиданно появились вербовщики в ваххабиты. Сделать они ничего не успели, их выдали сами крымские татары, однако и литература и оружие(!) у этих ребят уже было.

Крымские татары пострадали от советской власти, когда их депортировали в степи Казахстана, откуда вернулась дай Бог половина, и они это прекрасно помнят. Выслали их за "массовое национальное" сотрудничество с оккупантами во время Второй Мировой войны. Предателями их заклеймили, предателями их считают до сих пор.
ИМЕННО АНТИСОВЕТИЗМ СТАЛ ПРИВИВКОЙ ОТ ЛЮБОЙ ФОРМЫ СОТРУДНИЧЕСТВА С КРЕМЛЕМ И НИКТО В КРЫМУ ОТ РОССИИ НИЧЕГО ХОРОШЕГО НЕ ЖДЕТ
Читать далее...

Статистам, привезенным в поддержку пapтии peгиoнов, не выдали обещанных дeнex. Кинyли то есть.

"Вместе с тем, в Мариинском парке собрался митинг сторонников Партии регионов против Партии регионов. Жители регионов, которых несколько дней (а некоторых - и недель) продержали в палатках в парке возмущены тем, что им не заплатили обещанных денег Источник: http://censor.net.ua/n264480"

Цікавий факт

Словом «Січ» фігурально назвали Євромайдан (2013). Використувувалось також у жартівливих фразеологізмах Євромайдану: «У кожній незрозумілій ситуації будуй Січ».

"Запоро́зька Сі́ч (або Запорі́зька Сі́ч) — укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. З часу офіційного літописання збереглися відомості про сім Запорозьких Січей.

Вищим органом влади на Січі була рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Інколи ради проводилися і на репрезентативній основі. Зібрання козаків з їхньої власної ініціативи називалося чорною радою. До компетенції ради входили всі найважливіші справи козацького товариства. Виконавча влада належала кошовому отаману. Його помічниками були суддя, осавул, писар, курінні отамани. Для організації військового походу серед старшини обирався гетьман/

Достовірний опис Томаківки вже з укріпленням та козацькою радою поч. 80-х р. XVI ст. подав Бартош Папроцький котрий розповів про поїздку на Запорожжя польського шляхтича Самійла Зборовського. До першої половини 80-х відносяться й перші згадки про дерев'яні січові укріплення — засіки що їх будували козаки. Секретар папського нунція в Польші Карло Гамберіні 1584 р. сповіщав :

«Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід»
Читать далее...

.

1. У Німеччині назвали домовленості Києва та Москви скандалом. А в США наголосили, що влада пішла супроти вимог Євромайдану.

Скандалом назвали у Берліні домовленість між Януковичем та Путіним. А у Вашингтоні констатували, що жодні угоди між Києвом та Москвою не відповідають вимогам протестувальників на українських вулицях, ідеться в сюжеті нічного випуску ТСН.

У Білому домі, заявив його речник, наполягають на діалозі між владою та опозицією та закликають уряд дослухатися до народу. А також сподіваються, що влада знайде шлях до демократії, процвітання та Європи – як і вимагають люди на Майдані.

"Жодна угода між Україною і Росією не врахує занепокоєнь тих, хто протестує в Україні", - зауважив представник адміністрації Джей Карні, додавши, що американці вивчатимуть усі деталі останніх угод.

У Німеччині відреагували ще різкіше. Новий міністр закордонних справ країни Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що він сьогодні втратив частку довіри до України. А щоб її повернути, знадобляться роки.

"Це просто скандально, те, як Росія використала важке економічне становище України! Особливо заради того, щоби не допустити підписання угоди про асоціацію з ЄС. Це так само скандально, як і агресивні дії сил безпеки проти мирних демонстрантів", - вважає новий німецький міністр.

(с) http://tsn.ua/politika/u-nimechchini-nazvali-domov...a-moskvi-skandalom-326024.html

Читать далее...

УКРАИНСКИЕ НАРОДНЫЕ МУЗЫКАЛЬНЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ

Историю намеренно искажали

На фото украинские музыкальные народные инструменты

когда я была школьницей, история Украины в школьных учебниках представала белым пятном, и начиналась с прихода советской власти, якобы принесшей народу письменность и всяческие блага.
Украинский язык подавался как искаженный русский, а тот в свою очередь якобы идущий от Кирилла и Мефодия.

История венедов (нынешняя Рига) в советской истории была отнесена к семнадцатому веку.
на самом деле это примерно третее тысячелетие до н.э.

Император Константин сделал свою сдвижку в истории, приписав имя Христос Исусу, и сделав его вроде как основателем христианства, хотя христианство существовало задолго до его рождения.
Арианскую церковь, арианское христианство, как потом писали, Константин аналогичным образом приписал к имени Ария.
Десятинная церковь в Киеве была арианской (арийской).
Сам Константин, несмотря на итоги никейского собора, крестился в конце жизни именно в древней арианской (арийской) традиции..
В арианской традиции крестился Владимир, когда женился на христианке, он не крестил Русь, Русь давно уже была крещеной.
слово "славяне" происходит от слова "Цлав" - крест, и обозначает крещеные.
право-цлавные - этоте, кто крестятся справо-налево, а лево-цлавные это католики.

Библия не является исконо еврейской книгой, заповеди Моисея - это буддистские десять благородных заповедей с добавлением нескольких заповедей про бога, которого нет в буддизме (где заповедей ровно десять) - системе знаний об апгрейде сознания.

Но и буддизм вместе с Махабхаратой и ведийским языком пришел от Триполья.
Ведийский язык является производным от украинского, что было обнаружено еще в 19 веке, а санскрит искусственно созданный из ведического язык.

Кстати, Троя - типично трипольское название с числительным три. любимым в трипольских мифах и названиях городов,
а древние троянские валы тянутся по югу Украины с третьего тысячелетия до н.э.
Гомер был слепым певцом, наподобии традиционных украинских бандуристов, которые на память заучивали длинные древние предания и исполняли их под бандуру, кобзу или лиру.Читать далее...

Святослав Караванський

"Біда виконавцям злoчинних нaкaзів в Укрaїні! Раптом що, вони головні винуватці за злoчини. І ніколи не нaкaзодавці.

Першим “стрілочником” у незалежній Україні виявився генерал Пукaч. Виконав злочинний наказ і з генерала перекваліфікувався на стрілочника..

Сьогодні стрілочників в Україні побільшало. Побили студентів на Майдані, і то не просто побили, а по-звірячому побили, не минаючи ні дітей, ні жінок. І хто винен? Стрілочники!

Чиста тобі ілюстрація до образу Азії в Україні.

І хто дав цей злочинний наказ?

Та й хто міг дати, як не сам Янукович, без чийого відома ніщо не могло й не може статися в Україні. Давайте думати. Якщо б це дійсно зробили “стрілочники”, не спитавши Януковича, то він, дізнвшися про таке самоуправство, уже б 1го грудня мав би вибухнути гнівом, Аж ні. Лише пару днів минуло, як він умив руки від цього злочину. І світ ніби повірив. Таке вірогідне джерело, як “сам” Микола Азаров, запевнило іноземних дипломатів, що Янукович ні сном, ні духом не знав, що має діятися на Майдані вночі з 30го листопада на 1ше грудня, Читать далее...

«Не надо воспитывать государство на ненависти к России. Нам нужно понимать, что мы — не Россия.»

Лекция о стратегической культуре соседа.

«Очень иронично, что самый пророссийский президент выходит на самое жесткое столкновение с русскими. А это свидетельствует, что это не проблема личностей — это объективная проблема двусторонних отношений, которая называется „Мы один народ“. Не надо воспитывать государство на ненависти к России. Нам нужно понимать, что мы — не Россия. И все.» Публикуем лекцию украинским аналитика Александра Литвиненко «Стратегическая культура России. Выводы для Украины».

Несколько вступительных замечаний. Это не историческое стратегическое исследование.Читать далее...

И опять тайные раскопки на Старокиевской горе, фоторепортаж

Этот этап - очень стремительно попытались провести, по-быстрому а рядом уже ввинчивают огромные металлические сваи в землю специальной машиной, под незаконную постройку, под уничтожение...
Группа активистов вчера (я в том числе) пробилась внутрь и обнаружила то, что пытались скрыть за высоким забором.
Позвчера на участок в семь утра завезли тяжелую строительную технику

по-хорошему, как это делают во всем мире, на этом месте надо делать археологический парк под куполом, раскопки надо делать под присмотром общественности, под видеокамерами, и копать гораздо глубже.
Когда раскопки проводили на этом месте официально, это год-два назад, погружались на полметра-метр, и нам объясняли, что "дальше материк, копать бесполезно".
Но вот теперь на этом самом месте, без всякого объявления о раскопках, за огромным зеленым забором, специально нарощенным в высоту, копают уже на 2-3 метра вглубь.
прошлый раз в другом участке копали на 4-5 метров, и также тайно.
По площади раскопа видно, где что-то нашли миноискателем и вырыли отдельные круглые ямки, а в самом конце, в самом глубоком месте - сюрприз, вниз открывается отверстие сантиметров 50 в диаметре, и под ним - полость глубиной около трех метров,не понятно, проход или закрытое.
На поверхности кости, осколки керамики, толстая морская раковина, остатки сруба.
Эта территория защищена по трем позициям в списке самых выдающихся археологических памятников Украины, разрешение на вскрытие и на какие-либо работы может давать только Верховная рада.

Но вот, попам понадобился торгово-развлекательный комплекс именно тут, другой земли в Украине не оказалось.
кроме этой, которая древнее пирамид,.
Круглые отверстия - это где что-то нашли металооискателем. попадает ли оно в музей? сомнительно.

Читать далее...

Памятники генералам преступного мира, специфическая часть культуры российской

"Очевидец пишет: А как паломники и паломницы на эти могилки истово крестятся- это нужно видеть своими глазами!

Такие вот дела..

Вор в законе Вася Корж (90-е годы):

"Вот страну сотворили – вся какая-то заблатнённо-верующая"

А и правда, спроси сегодня любого школьника, кто такой Дед Хасан или Япончик, вы подробную биографию услышите, а спроси, скажем, о космонавтах, так кроме Гагарина да Титова и не назовут никого. Ну, может Алексея Леонова вспомнят.

Такова реальность. Вся страна недавно, затаив дыхание, прильнула к "голубому экрану" и вникала в перипетии войны между Хасаном и Тариэлом. Чуть ли не ставки делали - новости то первой строкой шли.
В результате боевых действий у известных скульпторов появилась работа, уже есть готовые эскизы
Читать далее...

Киевские зарисовки

16 августа 1944 года. Конвоирование немецких военнопленных через Софиевскую площадь.

Под катом глава из будущей книги Вадима Ляшенко (boristen70): "Шулявка и Евбаз. Воспоминания о послевоенном детстве".
Читать далее...