-Метки

cоціальна філософія php для начинающих php изучение php справочник в примерах php самоучитель php уроки Історія західної філософії індуїсти інтернет видання інші релігійні течії іспит історія історія україни історія української журналістики аниме аниме картинки безкоштовні безкоштовні електронні підручники онлайн библиотека буддисти відповіді на питання політології видео газета графіка двокрапка (:) державний іспит для себя дневник дура електронні журналістика журнали загальні питання філософії загальна філософія закон закони залік зарубіжна преса карпов обои картотеки каталог каталог інтернет-видань категорії політології книги кома в простому реченні кома в складному реченні крапка з комою (;) курс лекцій з філософії курсова література для курсової лексикографія методи політології морфеміка науково-інформаційні центри країн світу обьяснение онлайн опасные мальчики орфографія орфоепія підручник підручники персоналії подвоєння та подовження приголосних політика політична влада політологія посилання правила правопис предмет політології професия или жизнь? пунктуація релігійні організації ресурси політичної влади рукописи синтаксис словники словосполучення спеціалізовані каталоги сполучні звуки о. е (Є) спрощення груп приголосних ссылки ссыль стародруки стас карпов обои стислістика суспльне явище тільки для себе тесты то что не касается работы только для себя україна українська класика українська мова устала фотографии функції політології цинизм цитаты из аниме шпори по філософії язичники

 -Рубрики

 -Музыка

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 20.10.2009
Записей:
Комментариев:
Написано: 491





Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 15:09 + в цитатник
Український сентименталізм


+
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 15:08 + в цитатник
IV. Класицизм



А. Літературний класицизм

+
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 15:05 + в цитатник
Екскурс III
Література «національного відродження»

+
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 15:02 + в цитатник
Екскурс III
Література «національного відродження»

+
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 15:00 + в цитатник
Е. Проповідь
+
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:59 + в цитатник
Ґ. Повість
more
Рубрики:  Історія української журналістики



Процитировано 1 раз

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:57 + в цитатник
V. Бароко



А. Що таке літературне бароко
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:56 + в цитатник
IV. Ренесанс та реформація*



А. Ренесанс та реформація в літературі

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:54 + в цитатник
III. Література 14 — 15 віків

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:52 + в цитатник
Є. Татарська навала

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:51 + в цитатник
Д. Епос
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:50 + в цитатник
Ґ. Літописи
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:48 + в цитатник
В. Оповідання
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:47 + в цитатник
Б. Проповідництво
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:46 + в цитатник
II. Доба орнаментального стилю



А. Характеристика
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:44 + в цитатник
З. Література практичного призначення
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:43 + в цитатник
Ж. Епос

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:42 + в цитатник
Є. Літопис

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:42 + в цитатник
Е. Данило Паломник
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:41 + в цитатник
Д. Володимир Мономах

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:40 + в цитатник
Ґ. «Ізборник» 1076 року
more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:39 + в цитатник
Г. Житія

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:38 + в цитатник
В. Повістярство

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:38 + в цитатник
Б. Проповідництво

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Історія української літератури

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:36 + в цитатник
І. Доба монументального стилю (Київська держава)




А. Характеристика

more
Рубрики:  Історія української журналістики

Україна ХІХ століття

Четверг, 03 Декабря 2009 г. 14:33 + в цитатник
Україна ХІХ століття

Східна Україна, яка знаходилася під владою російської монархії, охоплювала землі лівобережної, слобідської, правобережної України та регіони на півдні. Протягом 19 ст. на цих територіях діяли загальноімперські закони соціально-політичного та економічного розвитку. На них також поширювалась дія російських законів, адміністративно-територіальної системи та діяльність виконавчих органів. Спеціальним едиктом абсолютною владою наділялися генерал-губернатори, які виконували адміністративні та керівні функції.

Царатом було обрано шлях на русифікацію населення східної України. В результаті такої політики російського уряду кількість українців в регіоні на кінець століття знизилася на 80%. Зокрема, національний елемент серед міського населення не перевищував 1/3 від загальної кількості жителів. В результаті інтенсифікації промислового виробництва в цих нещодавно сільськогосподарських землях спостерігалося зміцнення робітничого класу, а також зростання національної буржуазії.

Визвольні традиції українців почали відроджуватися на початку 19 століття. Вони брали початок в національних інтелектуальних колах, особливо серед українських письменників. Діяльність харківських романтиків, українська тематика в роботах М.Гоголя, мали величезне значення з огляду на збереження духу козацтва. В майбутньому цю течію продовжили І.Франко, Л.Українка, Р.Грабовський та Т.Шевченко. Українському національному культурному відродженню сприяло відкриття Харківського (1805) та Київського (1834) університетів та заснування популярної газети „Український вісник” (1816-1863). Наукова діяльність відомих українських істориків також була спрямована на збереження народної та історичної пам’яті про старі традиції національно-визвольної боротьби українського народу за державну незалежність та соціальну справедливість.

З самого початку 19 століття український національний культурний рух був тісно пов’язаний з політичним. Багато українців були дійсними членами загальних російських масонських організацій, які просували ідею створення „правового суспільства” - з людей, наділених рівними правами. Вони брали участь у таємних об’єднаннях, спрямованих проти російської монархії. Населення Лівобережжя підтримало визвольний бунт польських землевласників 1830-1831 рр. Етнічні українці пліч-о-пліч з поляками стали на захист свободи Польщі під час повстання 1863-1864 рр.

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства була важливою складовою шляху до консолідації національного визвольного руху. Це була нелегальна політична організація, створена в Києві в 1846 р. представниками української національної інтелігенції. Т.Шевченко також поширював ідеї національного визволення у своїх поетичних творах. Метою діяльності Братства було досягнення державної незалежності України та визнання її рівноправним членом конфедерації незалежних слов’янських держав з українським політичним центром у Києві. Найактуальнішими завданнями Братства були боротьба за ліквідацію монархічної системи Російської імперії та відміна кріпацтва. Практична діяльність організації була зосереджена на освіті та пошуку шляхів підвищення економічного розвитку України. Російський царат жорстоко переслідував членів Братства.

Ідеї Братства, закладені у національну свідомість, отримали розвиток серед представників соціального руху наприкінці 19 ст. Членів часто нелегальних організацій об’єднували потяг українізму, відданість народу та гордість за його історію. Працівники соціальних організацій здебільшого займалися культурно-освітньою роботою. Вони організовували школи, видавали підручники та популяризували український фольклор.

Ідеї визволення та соціального розвитку також поширювалися серед представників робітничого класу України. Посилення соціального тиску та економічна експлуатація з боку російської монархії наштовхнулися на опір українського селянства та міщанства. Їх відмова працювати та численні озброєні повстання стали найбільш поширеною формою соціального протесту в 19 ст. Повстанці зазвичай вимагали персональної свободи, землі та волі.

Соціальна боротьба перетворилася на нову силу наприкінці 19 ст. В середині 1850 рр. селянський рух охопив 422 селища Київської, Катеринославської та Херсонської губерній. В повстаннях селян зазвичай брали участь студенти Харківського та Київського університетів. Аграрна реформа 1861 р., яка скасувала кріпацтво на Україні, водночас обмежила можливості землеволодіння для селян. Колишні кріпаки відповіли новою хвилею бунтів.

Новий етап визвольної боротьби на Україні був пов’язаний з діяльністю російських популістів (народників). Їхні гуртки та організації працювали в Києві, Одесі, Чернігові та інших містах. Народники в основному займалися поширенням серед селян ідей свободи та рівності. Після 1885 р. народники втратили свою провідну позицію у визвольному русі, яку перехопила соціал-демократична інтелігенція, що доклала значних зусиль для того, щоб довести політичні ідеї до свідомості працівників. Перші політичні організації (наприклад, марксистські гуртки) з’явилися в 1880-1890 рр.

Для 20 століття було характерним значне посилення революційної боротьби. Першими під її впливом опинилися українські політичні партії (Революційна українська партія, Українська соціал-демократична робітнича партія, Товариство українських поступовців). Серед їх лідерів були такі особистості, як Д.Антонович, О.Лотоцький, В.Винниченко, С.Петлюра, С.Єфремов та інші. Дехто з цих діячів в майбутньому стали провідними постатями української революції.

Незважаючи на Драконівські закони царату від 1863 та 1876 р. щодо української мови, розвиток української культури піднявся на новий рівень. Це стало важливим фактором національного відродження. Творчі роботи М.Грушевського (зокрема, багатотомна „Історія України – Русі”), праці Б.Грінченка, А.Кримського та М.Аркаса стали визначними літературними явищами. В роботах багатьох поетів увага зверталася на нагальні соціальні та національні проблеми.

Становище українців на землях, які знаходилися під владою Австро-Угорської імперії, в 19 ст. було не набагато простішим, ніж на східноукраїнських землях. Населення Східної Галичини, Північної Буковини та Транскарпаття (в основному селянство) потерпало від економічних та соціальних утисків, а також національної дискримінації. Розширення на ці території повноважень центральних органів влади сприяло стабілізації економічних відносин між ними та створило умови для їх поступового розвитку. Австро-угорський уряд, під впливом революційної ситуації в Європі, в 1848 році почав проводити реформи, орієнтовані на покращення аграрних відносин в країні. Зокрема, було ліквідовано юридичну залежність селян від землевласників – їм було роздано земельні наділи. Це створило умови для успішної трансформації селянства в активну політичну силу.

У квітні 1848 р. Австрія отримала статус конституційної монархії. Однак проголошені демократичні свободи та національна рівність всіх громадян часто існували лише на папері. Конституційно-парламентську форму управління було відновлено лише в 1860 рр. Прийняття в грудні 1867 р. конституції гарантувало (хоча б формально) рівність всіх мов та національностей. Окремі регіони імперії (наприклад, Галичина) отримали права обмеженої автономії. Заходи, вжиті австрійським урядом, мали на меті інтенсифікацію економічного життя на західноукраїнських землях та їх входження у світову систему торговельних зв’язків. Аграрна реформа 1848 р. відкрила шлях до повної реорганізації сільськогосподарської сфери країни. В результаті розподілу селянських господарств наприкінці 19 ст. було створено ринок найманої праці, що сприяло збільшенню прибутковості сільськогосподарського виробництва. На західноукраїнських землях спостерігався подальший розвиток підприємництва.

В 19 ст. у суспільно-політичному кліматі регіону відбулися певні зміни. Проведення в життя ідей Просвітництва та поширення ідеології романтизму, спричинені посиленням визвольного руху на європейському континенті, сприяли інтенсифікації процесів національного відродження. У Львові та Перемишлі з’явились перші культурно-освітні гуртки. Значно зріс інтерес до історії землі, мови та фольклору. У значній мірі розвиток національного руху залежав від соціально-культурної асоціації „Руська трійця”. Мотиви визволення регіону простежувалися на сторінках публіцистичних статей, альманахів та шкільних підручників.

Революційні події 1848 -1849 рр. мали на західноукраїнських землях значний резонанс. Перша українська політична організація, „Головна Руська Рада”, була створена у Львові в 1848 р. Її програмні документи були наповнені ідеями автономії, демократії та реформ у багатьох сферах політичного та інтелектуального життя регіону. Революційні події також надали поштовху українському національному визвольному руху в Північній Буковині (повстання під проводом Лук’яна Кобилиці) та на Транскарпатті (О.Духнович та А.Добрянський).

Національний рух не зник навіть після придушення революції. Представники молодшого покоління інтелігенції заснували молодіжні організації у Львові, Бережанах, Перемишлі, Самбіру, Тернополі, Станіславі. Серед цих молодих людей сформувалася ціла плеяда визначних політичних постатей України (наприклад, І.Франко, М. Павлик, О.Терлецький). В регіоні наприкінці 19 ст. з’явилися такі політичні партії, як Русько-українська радикальна партія, Українська соціал-демократична партія, Українська національно-демократична партія та ін. Впливовою силою стала греко-католицька церква під проводом Митрополита А.Шептицького.

Розвиток національного визвольного руху на західноукраїнських землях відбувався не ізольовано, а в тісному зв’язку з аналогічними процесами на Східній Україні. Мав місце інтенсивний обмін думками та ідеями, літературою та періодичними виданнями. Населення українських територій, розділене кордонами, поступово приходило до бачення українців як єдиної нації.
Рубрики:  Історія української журналістики

Чадаев А. Иллюзии русского интернета: интернет-СМИ

Понедельник, 30 Ноября 2009 г. 14:25 + в цитатник
kgu-journalist.ucoz.ru/publ/2-1-0-17 В рамках подготовки к российско-германскому саммиту (к коему Г.О.Павловский даже попытался задним числом добавить новый раунд жертвенных танцев вокруг НТВ) на стране.ру появилось интервью М. Маргелова; в нем я уцепился за абзац, в котором Маргелов рассказывает о темах, предполагаемых к обсуждению на саммите, называя в качестве одной из них тему Интернет-СМИ. И тут же иллюстрирует: оказывается, эту тему предложила российская сторона, к вящему удивлению стороны немецкой, каковая даже не поняла спервоначалу, о чем речь. Полазив по немецкому Инету, Маргелов с компанией сообразили, в чем дело: оказывается, "чистых" сетевых СМИ в Дойченете попросту нет - там есть только Интернет-версии газет и представительские сайты телекомпаний. Таковое открытие дало нашим повод раздуться от законной гордости за то, что мы оказались "впереди планеты всей": в отечественном рейтинге медиа в первую десятку из "нечистых" сетевых СМИ попадает разве что НТВ.ру, да и она по своей технологической сути есть на самом деле носиковская лента.ру, обутая в дизайн НТВ и слегка подгруженная энтевешной новостной интра-лентой.

Оно понятно, что в нынешние времена чиновнику сам бог велел, если повод есть, публично погордиться успехами, тем паче по сравнению с ведущей европейской державой. Однако хочется-таки иметь внятный ответ на вопрос: а, собственно, почему, а откуда такие достижения? Или, по-другому: почему у нас есть крупные сетевые медиа, а в Германии (как и в остальной Европе) их практически нет? И, главное, что такое эти самые российские сетевые СМИ, в чем суть феномена ленты.ру, РБК, газеты.ру и других?

Этот последний вопрос, кстати, обсуждается в России уже довольно давно - с подачи ФЭПа, в первую очередь. Фонд Эффективной Политики, являясь конторой-пионером в области создания е-медиа в русской сети, поставившей это дело просто-таки на поток, может в полной мере считаться обладателем патента как на сам феномен Интернет-СМИ, так и на большинство версий его истолкования. Тем более любопытно то, что на последнем РИФе (Российский Интернет-форум) специализированный круглый стол по е-медиа проходил впервые, наверное, в истории без участия ФЭПовских топ-менеджеров - не было ни Павловского, ни Литвинович, ни Рогожникова, ни кого-либо другого от них. Не менее удивительно и то, что тема, предлагаемая к обсуждению, была как раз не "будущее Интернет-СМИ", а "будущее традиционных СМИ в Интернете". Правда, справедливости ради стоит сказать, что обсуждения заявленной темы так и не вышло, да и не могло выйти - присутствовавших на РИФе "топов" крупных е-медиа гораздо больше волновали собственные проблемы. Главная из них обозначилась практически сразу: как сделать е-медиа окупаемыми. Именно "как заработать деньги", а не "где взять деньги", как это было до сих пор.

Тут-то и выяснилось, что ни одно из российских сетевых СМИ по сей день не окупило вложений, да и просто "в плюс" вышли из них практически единицы. В.Бородулин, главред "газеты.ру", сказал даже, что его "газета" если и окупится, то не раньше 2004 года; примерно такие же прогнозы высказывали и остальные. Понять это, правда, суждено было только в этом году, когда стало ясно, что эффективность интернетовских средств рекламы сильно переоценивалась, и одно лишь использование Интернет-СМИ в качестве рекламных площадок - даже при условии роста их аудитории в несколько раз - прибыли принести не сможет.

Как же до сих пор они существовали? Весь бизнес строился преимущественно на венчурной модели. То есть задача формулировалась так: создать максимально простую инфраструкуру "новостной машинки", раскрутить бренд, акционироваться, выйти на биржу, немного поиграть на повышение и через какое-то время продать контрольный пакет местному либо забугорному инвестору. Благо на рынке инвестиций в сетевую контент-индустрию предложение в позапрошлом и особенно прошлом годах существенно превышало спрос.

В деталях эта технология выглядела так: арендовался офис на пять рабочих мест, покупалась подписка на платные новостные ленты Интерфакса, Итар-Тасс и РИА, сажались две-три девочки для перенабивки наиболее значимых новостей и вебмастер для выкладки этих новостей на сайт. После чего, когда народ начинал ходить на сайт за бесплатными новостями на более-менее регулярной основе, домен вместе с девочками и вебмастером продавался инвестору.

В прошлом году - синхронно с появлением собственных новостных крутилок у крупных порталов (Рамблер, Порт, Лист и др.) - ФЭП сказал этой "индустрии" решительное "фе" и не менее решительное "ша", запустив устами Марины Литвинович термин "вторичный контент", долженствовавший оскорбительно обозначать содержание всех таких СМИ. Имелось в виду то, что у е-медиа нет собственных редакций и эксклюзивного контента, они лишь перевирают чужой. И тогда же фэповские технологи замахнулись лабать амбициозного монстра под кодовым названием страна.ру - федеральный интернет-ресурс, который предполагалось целиком строить на "первичном", эксклюзивном контенте со всеми вытекающими - собственная редакция, корреспондентский штат по всей стране, аккредитация в элитных "пулах", включая кремлевский и т.п. Проект честно и с самого начала позиционировал себя как официозный и затратный, ничего общего с медиабизнесом не имеющий - слово и дело государево, какие такие деньги? Благо "ресурс" для того, чтобы пробить государственное финансирование для этого мастодонта, у Павловского есть.

"Страна.ру" работает уже около полугода. Специфика имиджа ФЭПа состоит в том, что его проекты принято считать удачными даже тогда, когда они откровенно провальные; собственно, в этом весь пиар и состоит (более того, заказчики обычно и покупались именно на том, что ФЭП умеет так себя подавать, - значит, и их сможет!) Наверное, страну.ру тоже надо считать удачным проектом. Хотя ни посещаемость, ни индекс цитирования, ни разнообразные рейтинги не фиксируют никакого преимущества "страны" перед обычными "вторичными" е-медиа - люди идут читать новости не туда, где они написаны не такими словами, как везде, а туда, где их попросту удобнее читать. И никакие эксклюзивные сбросы не в состоянии надолго привязать аудиторию к ресурсу; тогда как показная официозность "страны", пусть даже стилистически декорируемая выкрутасами Павловского, создает стойкое ощущение лапши на ушах, каковую хочется фильтровать при помощи каких-нибудь других источников информации.

Собственно, главный вывод из опыта "страны.ру" состоит в том, что раструбленная "эксклюзивность" и "первичность" медийного контента, требующая гигантских инфраструктурных затрат, не играет с точки зрения пользовательских предпочтений никакой роли; т.е. не может

служить средством конкурентной борьбы за аудиторию при бесплатном доступе. Продавать этот самый эксклюзивный контент через сеть тем более не выйдет - пока что из платного сетевого контента продаваться могут только крупные медиа-архивы "всего сразу" (как "Интегрум"), базы данных по законодательству (как "Гарант") и порнография (примеры излишни).

Вывод о том, что создание в е-медиа собственной профессиональной редакции на уровне большой газеты не приближает, а отдаляет его окупаемость, нисколько не снимает остроту проблемы: как сделать сетевые СМИ окупаемыми? И возможно ли это в принципе? Наверное, да; только очень нескоро - тогда, когда большая часть населения будет предпочитать чтение новостей по Интернету покупке газет или просмотру телевизора. Если это будет вообще когда-нибудь, в чем тоже есть большие сомнения: помнится, Рудик из фильма "Москва слезам не верит" тоже некогда впаривал молодой и глупой Алентовой про то, что телевидение заменит собой все на свете. До тех же пор, пока

отечественный "пинитрейшн" (забавный термин для обозначения процентного соотношения пользователей Инета и всего населения в целом) не превышает трех процентов, говорить о е-медиа как о прибыльном бизнесе можно только в теоретической дискуссии.

Так не потому ли в Европе по сей день почти нет "чистых" сетевых СМИ? Европейское бизнес-сознание живет несколько по другим законам, нежели американское и сформированное под влиянием последнего россиянско-постперестроечное. Для американского, равно и россиянского "бизнесмена" (вспомним того же Гусинского!) вполне естественно продавать (да и покупать!) венчурные проекты, создаваемые из расчета "20% инфраструктура, 80% - брендинг, реклама и пиар", тем паче в контексте глобальных мулек типа "новая экономика", давно оцененных в обеих "сверхдержавах" в качестве универсального средства для разводки лохов. Европеец же, если и сможет кому-нибудь продать некоего кота в мешке формата "Интернет-портал" (или "Интернет-магазин", или "ASP-сервис", или "Интернет-СМИ"…), то разве что опять-таки американцу - свой собственный инвестор у него это чудо новой экономики просто так не купит, если не будет уверен в том, что оно сможет принести деньги.

Да и сам "цикл" в Европе обычно несколько другой: сначала детально исследуется рынок, формируется инвестиционный план с прямо обратной пропорцией затрат (80% инфраструктура - 20% брендинг, реклама и пиар), запускается проект, в случае выхода "в плюс" предприниматель ждет, пока окупятся вложения, потом бизнес медленно набирает обороты, когда они кажутся достойными - компания выходит на биржу и т.д. Все это дело обычно затягивается на многие годы, каковой срок для сверхдинамичной "новой экономики", где все меняется чуть ли не каждый день - почти вечность. Вот и отстает старушка Европа.

Так что Маргелову гордиться перед немцами особо нечем. Если бы у нас были е-медиа, которые бы еще и деньги приносили своим владельцам - тогда был бы предмет для национальной гордости. А так…

Но вот интересно: а почему же все-таки российские "офлайновые" СМИ, "обычные" газеты и журналы, так и не обзавелись в сети посещаемыми ресурсами, как хотя бы в той же "отсталой" Германии? Почему они так кардинально проигрывают лентам.ру и странам.ру? Почему нельзя без отрыжки читать ни сайт "Известий", ни сайт "Комсомолки", ни сайт ОРТ? Неужели дело только в тотальной безграмотности менеджеров наших СМИ в области Интернета или в их нежелании серьезно вкладываться в свои сетевые представительства?

Автору этих строк пришлось весь последний год всерьез заниматься именно проблемой представления офлайнового медийного контента в сети, во всех ее аспектах - от отладки динамического обновления этого самого контента и до его визуализации. Первым итогом этой работы стал как раз сайт по трудоустройству RDWeb, на базе контента газет "Работа для Вас" и "Элитный персонал", с четырехтысячной ежедневной аудиторией и пока что вполне радужной динамикой роста доходов. Вторым итогом обещает стать развлекательный сайт на базе журнала "Ваш досуг", каковой в настоящее время проектирует возглавляемая мной группа разработчиков. Общий вывод, который я сделал для себя по итогам этой работы, состоит в том, что, скажем, у сайта газеты "Известия" есть ровно столько же шансов стать первым по посещаемости в сетевом рейтинге СМИ, сколько у печатной версии ленты.ру - стать первой по объему тиража в РФ. Причина - именно в той самой технологии работы редакций, которая на самом деле у газеты и у сайта обладает принципиальными отличиями. У газетной или журнальной редакции главным информационным продуктом является номер, выходящий раз в день (неделю, месяц), и на него работает вся структура - ведущие рубрик раздают задания авторам, рекламный отдел собирает рекламу, покилобайтно выверяется объем текстов, дабы влезали в верстку, когда верстка есть - с миру по нитке набирается материал для затыкания дыр, дыры заткнуты - дедлайн и верстка уходит в типографию. Сайт же, особенно с новостями, в отличие от газеты живет в "реалтайме", то есть у него нет "номеров" (и, следовательно, "дедлайнов"), у него совсем другая верстка, в которой не требуется ни ограничений по длине текстов, ни "затычек" для заполнения пустых мест, ни тем более материалов полосно-подвального жанра.

Соответственно, контент, выдранный из газетной верстки для размещения на сайте, проигрывает и по срокам, и по качеству, и по удобству представления "чисто" сетевым статьям и новостям. Проигрывает именно в силу технологии - она попросту другая.

Отсюда вопрос: оправданно ли все-таки создание "чистых" сетевых редакций, направленных именно на создание сайтов-е-медиа? Думаю, что все же нет - именно в силу опыта действующих сайтов, который показывает, насколько микроскопична и маргинальна пока еще сетевая среда. Наверное, медиа-холдинги, желающие профессионально заниматься созданием СМИ в Интернете, должны пойти по другому пути.

Этот путь прежде всего состоит в создании технологии, предполагающей наличие сразу нескольких

типов визуализации информации, или, иначе говоря, независимой от типа конечного носителя. То есть в прямом смысле "мульти-медиа". Это означает, что продуктом работы собственно редакции должна быть не газета, не сайт и не телеэфир, а внутренняя интра-система организации контента, то есть, попросту говоря, продвинутая база данных. Из которой контент сбрасывается с различной периодичностью на разнообразные носители - газету (раз в день), сайт (в реалтайме), телерадиоэфир (в соответствии с сеткой вещания). Причем визуализацией этого контента на каждом из носителей должна заниматься своя отдельная служба - служба поддержки носителя (сайта, газеты, канала, радиостанции, Интранет-версии и т.д.).

Создание такой технологии поможет снять сразу несколько проблем. Во-первых, газета, журнал, сайт и эфир не будут прямо дублировать друг друга, однако для каждого из них не придется содержать свою отдельную редакцию. Контент в каждом конкретном носителе будет значительно лучше адаптирован под его специфику и организован в соответствии с ней. То есть, к примеру, на сайте не будет упомянутых газетных заплаток, затычек и "кирпичей", как сейчас на сайте "Комсомольской правды" а в газете - гроздьев гиперссылок ("http://www.verylongnameoftheresourse.com/gallery/people/index.phtml?sid574021%E0%AE%F5"), которые на бумаге всегда смотрятся ужасно, или листингов из форумов, которыми сейчас забивают площадь печатные версии изданий типа "Планета Интернет". А новости будут везде одни и те же и везде - самые свежие. От этого выиграет и бизнес-составляющая: к примеру, рекламодателям можно будет продавать "пакетные" кампании по всем типам носителей сразу, и затраты на организацию такого рода кампаний будут существенно снижены в силу универсализации технологии.

Самое главное, как всегда - научиться преодолевать мифы и стереотипы. И тут важно понимать, что само понятие "Интернет-СМИ" - это уже такой же стереотип, как и все остальные.
// Русский Журнал. 2001. 10 апр.
Рубрики:  Сайти
Теорія журналістики

Новостная интернет-журналистика

Понедельник, 30 Ноября 2009 г. 14:24 + в цитатник
kebati.ru/journ/ Александр Амзин

Новостная интернет-журналистика
Рубрики:  Сайти
Теорія журналістики

Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади

Понедельник, 30 Ноября 2009 г. 14:23 + в цитатник
journlib.univ.kiev.ua/index...ticle=1670 Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади
В. В. Різун, Т. В. Скотникова
В. В. Різун,
д. філол. н.,
Т. В. Скотникова,
к. тех. н.

УДК 070:001.8(075.8)
Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади
more
Рубрики:  Сайти
Теорія журналістики

Каталог

Понедельник, 30 Ноября 2009 г. 03:01 + в цитатник
catalog.weblog.com.ua/28/ * Новостные агрегаторы
* Информационные агентства
* Интернет СМИ

* Пресса
* ТВ и Радио
* Официальные источники
* Блоги и персональные сайты
Рубрики:  Сайти

Метки:  

Засоби масової інформації України в Інтернет

Понедельник, 30 Ноября 2009 г. 02:47 + в цитатник
library.kharkov.ua/lib_druk...=2006&id=7 Засоби масової інформації України в Інтернет

Газети

* http://uamedia.visti.net — газети "Урядовий кур'єр","Україна молода", "Голос України","Київська правда","Сільські вісті" та інші газети
* http://www.event.interami.com — Еженедельник "Событие": новости политики, бизнеса, экономики, спорта, аналитические, обзорные статьи.
* http://today.viaduk.net — Ежедневная русскоязычная украинская газета "Сегодня". О событиях в Украине и мире.
* http://www.day.kiev.ua — Газета "День". Ежедневные новости политики, экономики, бизнеса, культуры, спорта Украины.
* http://www.kv.com.ua — Электронная версия ежедневной всеукраинской газеты "Киевские Ведомости".
* http://media-objektiv.com — Электронная версия газеты "Объектив-Но"
* http://www.zerkalo-nedeli.com — "Зеркало Недели" - международный общественно-политический еженедельник.
* http://www.vv.com.ua — Газета "Вечерние вести". Представлены свежий номер газеты, архив выпусков. Информация по разделам: новости, политика, экономика, общество, происшествия, спорт.
* http://www.eg.ru — "Экспресс - газета" он-лайн.
* http://chaspik.h12.ru — щотижневик "Час пік"
* http://www.business.ua — газета "Бізнес"
* http://www.komanda.com.ua — Официальный сайт спортивной газеты "Команда"
* http://www.eizvestia.com — українська щоденна газета "Економічні новини"
* http://www.zagran.kiev.ua — щотижнева газета "Заграница" про іміграцію, роботу, навчання та відпочинок за кордоном
* http://www.book-courier.com.ua — газета "Книжковий кур'єр" - все про видання книг в Україні

Харківські газети

* http://www.kharkov.com — новини українські та харківські (газета"Новий день")
* http://www.vecherniy.kharkov.ua — газета "Вечерний Харьков"
* http://gorod.vostok.net — Газета "Город Информ"
* http://www.time.kharkov.com — Официальный сайт газеты "Время"
* http://www.art-mosaica.com — Газета "Арт-мозаика".
* http://www.optom.kharkov.com — Товары оптом и в розницу" - всеукраинский каталог цен.
* http://www.premier.ua — рекламно-інформаційний щотижневик "Прем'єр"
* http://www.kurier.com.ua — рекламна газета "Харьковский курьер"
* http://slk.org.ua — "Слобідський край". Газета Харківської обласної ради.

Журнали

* http://www.marketing.web-standart.net — Журнал "Новый маркетинг". Статьи по темам: маркетинг, реклама и медиа, исследования рынка, брендинг, упаковка, дистрибуция, торговые сети, логистика, продвижение в розницу, POSM, ритейл, др.
* http://www.banking.com.ua — Журнал "Банковское дело"
* http://www.politdumka.kiev.ua — Український політичний журнал "Політична Думка": політика, аналіз.
* http://www.motornews.com.ua — Ежемесячный журнал для автомобилистов, энтузиастов и бизнесменов: новости автомира, тесты новых авто, сравнительные характеристики, история, спорт.
* http://chip.ua — Компьютерный журнала "CHIP": публикации, акции, информация.
* http://www.mycomp.com.ua — Украинский еженедельник "Мой компьютер".
* http://zerno.narod.ru — "Зернышко" - детский журнал. Полноцветный журнал для детей 4-11 лет на русском и украинском языке.
* http://www.ovc.kharkov.ua/tpfv.htm — журнал "Теорія та методика фізичного виховання"
* http://www.grani.kiev.ua — "Грані плюс" - сайт тижневика про українську політику

Радіо та телебачення

* http://www.radiosvoboda.org — Українська Служба Радіо Свобода.
* http://www.farex.com.ua — Библиотека описаний систем спутникового ТВ, программа телепередач НТВ+ на неделю, а также много интересных новостей и статей по CATV.
* http://www.privat-tv.kharkov.ua — Сервер телекомпании "Приват TV"
* http://www.1plus1.net — Телеканал "1+1"
* http://www.nrcu.gov.ua — Сайт содердит информацию про украинское радио (частоты вещания, характеристику передач, расценки на рекламу и т.д.).
* http://www2.dw-world.de/ukrainian/dw_radio/audio — радіо "Німецька хвиля" на укр. в Інтернеті
* http://era-fm.net — радіо "Ера" - недержавна інформаційна радіостанція
* http://www.ictv.ua — телеканал ICTV
* http://www.inter.kiev.ua — телеканал "Інтер"
* http://www.novy.tv — телекомпанія "Новий канал": програми, передачі, телепрограма
* http://stb.ua — сайт телеканалу СТБ
* http://5tv.com.ua — 5 канал - програми, ведучі, відеоархів
* http://atn.kharkov.ru — агенція телебачення "Новини АТН". Новини з життя Харкова, щоденне оновлення інформації
* http://www.r1.kharkov.ua — харківський телевізійний канал Р1 - програма передач, інформаційні, спортивні, розважальні програми
* http://www.favorit.tv — "Фаворіт ТВ" - сайт харківського кабельного телебачення: послуги, розцінки, архів МР3, вихід в Інтернет
Рубрики:  Сайти

Каталог

Воскресенье, 29 Ноября 2009 г. 18:47 + в цитатник
zakladka.org.ua/category-9.html закладка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Рубрики:  Сайти

Метки:  

Засоби масової інформації в Україні

Воскресенье, 29 Ноября 2009 г. 17:52 + в цитатник
ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua.../23841.htm Засоби масової інформації в Україні

[Роздрукувати]

В Україні існують державні та приватні ЗМІ. Частка недержавного сектора у телерадіоінформаційному просторі перевищує 96%. За даними Міністерства статистики України, на сьогодні видано більше 30 тисяч свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ. За оцінками Держкомстату, виходять друком більше 5,3 тисяч найменувань періодичних видань. Із розвитком ІТ-технологій та поширенням Інтернету з’явилися незалежні Інтернет-видання.

Центральним органом влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах є Державний комітет телебачення та радіомовлення України http://www.comin.kmu.gov.ua/


Національна спілка журналістів України - http://nsju.org/


Інформаційні агентства:
Українське національне інформаційне агентство (Укрінформ) www.ukrinform.ua
УНІАН www.unian.net
Інтерфакс-Україна www.interfax.com.ua
Українські новини www.ukranews.com


Державні канали телебачення та радіомовлення:
Перший національний телеканал www.1tv.com.ua
Національна радіокомпанія України www.nrcu.gov.ua
Державна телерадіокомпанія, всесвітня служба http://www.utr.tv/news/


Найбільші недержавні канали телебачення та радіомовлення:
Телеканал „Інтер” www.inter.ua
Новий канал www.novy.tv
Телеканал 1+1 www.1plus1.ua
5 канал www.5.ua
Телеканал СТБ www.stb.ua
ТРК „Україна” http://kanalukraina.tv/
Телеканал ІCTV www.ictv.ua
Телеканал НТН www.ntn.tv
Gala-радіо www.galaradio.com
Радіо „Європа FМ” www.europa.fm
Радіо „Свобода” www.radiosvoboda.org
Радіо „Хіт-FM” www.hitfm.ua
Радіо „Ера-FM” http://www.era-fm.net/


Друковані ЗМІ:
Газети України - http://centra.net.ua/old/newspap/
Журнали України - http://centra.net.ua/old/magazines/
Газета “Урядовий кур’єр” http://uamedia.visti.net/uk/
Газета “Голос України” www.golos.com.ua
Газета “Дзеркало тижня” http://www.dt.ua/
Газета “День” www.day.kiev.ua
Газета “По-українськи” www.gazeta.ua
Інвестиційна газета www.investgazeta.net
Журнал “Кореспондент” www.korrespondent.net
Газета “Коммерсантъ-Украина» www.kommersant.ua
Газета “Сегодня” www.segodnya.ua
Газета „24” http://24.ua/


Сітьові ЗМІ:
ЗМІ в Інтернет - http://centra.net.ua/old/izmi/
Українська правда www.pravda.com.ua
Главред http://glavred.info/
From-Ua.com www.from-ua.com
Обозреватель www.obozrevatel.com
ForUm www.for-ua.com
РБК http://www.rbc.ua/
ЛігаБізнесІнформ - http://news.liga.net/ukr


Громадські організації:
Міжнародна громадська організація „Інтерньюз-Україна” www.internews.ua
Українська асоціація видавців періодичної преси www.uapp.org
Міжнародний благодійний фонд http://www.openukraine.org/ua/
Рубрики:  Сайти

часопис українського мистецтва

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:57 + в цитатник
Часописи українського мистецтва
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

1920-39

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:56 + в цитатник
РОКИ 1920 1939
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

преса в таборах

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:54 + в цитатник
Преса полонених українців у таборах
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

Без заголовка

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:53 + в цитатник
„Ruthenische Revue" II
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

укр преса в росії

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:52 + в цитатник
Українська преса поза
українськими землями в Росії
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:51 + в цитатник
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ
УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

записки нтш

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:49 + в цитатник
„Записки Наукового Товариства
11 ім. Шевченка" у Львові
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

часопис русь

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:48 + в цитатник
Москвофіли і гр. Голцковський. Часопис „Русь"
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

киевская старина

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:47 + в цитатник
Три доби „Киевской Старины",
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

основы...

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:45 + в цитатник
Суспільно національні мотиви в „Основі"
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

зоря галицька

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:43 + в цитатник
„Зоря Галицька" за редакцією G. Шеновича!
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

початки української преси

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 04:32 + в цитатник
ПОЧАТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ЇХНЯ ПРЕСА: ВИНИКНЕННЯ, КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВ

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 03:05 + в цитатник
УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ЇХНЯ ПРЕСА: ВИНИКНЕННЯ, КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (1900 — 1917)


В. Гутковський[1]
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна, e-mail: admgrf@franko.lviv.ua

more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

Метки:  

УРЯДОВА ПРЕСА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ: ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ АСПЕКТ

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 02:32 + в цитатник
УРЯДОВА ПРЕСА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ
НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ: ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ АСПЕКТ


О. Богуславський[1]
Запорізький державний університет,
вул. Жуковського, 66, 330600 Запоріжжя, Україна, e-mail: root@zaporizhzhe.ua
more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

Метки:  

УКРАЇНСЬКА ТАБОРОВА ПРЕСА НА ТЕРЕНАХ АВСТРІЇ (1915 — 1918 рр.)

Суббота, 28 Ноября 2009 г. 02:31 + в цитатник
УКРАЇНСЬКА ТАБОРОВА ПРЕСА
НА ТЕРЕНАХ АВСТРІЇ (1915 — 1918 рр.)


І. Крупський[1]
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна, e-mail: admgrf@franko.lviv.ua

more
Рубрики:  Теорія журналістики
Історія української журналістики

Метки:  

Поиск сообщений в Маргарита_Валуа
Страницы: 6 5 4 [3] 2 1 Календарь